Курт помер. Хай живе гранж!

25 років тому не стало лідера групи Nirvana Курта Кобейна, який перебуває не тільки в енциклопедії року, але й в книжках про моду як втілення гранжу - стилю, який за останні чверть століття встиг вкоренитися в мейнстрімі. Що в ньому особливого і чому ми маємо бути вдячні Курту не тільки за музику?

Пролунав останній акорд, і лідер Nirvana закурює в кінці пісні під час акустичної сесії MTV Unplugged: на ньому джинси-бойфренди, біла майка з ледь помітним малюнком, розкрита сорочка кольору, який не можливо визначити, а зверху розстебнутий, старий кардиган, ніби знятий з плеча професора літератури.

Хтозна, якби його життя склалося трохи інакше, якби він був трохи менше вразливим, трохи більш товстошкірим, він дійсно міг би стати не трубадуром, а вчителем або вченим-філософом.

Все, що він говорив у своїх нечисленних інтерв'ю, резонує з сьогоденням якнайкраще: "Не вірте всьому, що пишеться", "Я дуже виразно гей за духом" (відповідаючи на запитання, чи не гей він?), "Я завжди намагався залишатися наївним оптимістом"...

Хто ще на початку 1990-х міг вкласти у свій альбом Incesticide такі слова: "Якщо хтось з вас хоч в якійсь мірі ненавидить геїв, людей з іншим кольором шкіри або жінок, будь ласка, зробіть нам одну послугу: дайте нам спокій і йдіть під три чорти! Чи не приходьте на наші виступи і не купуйте наші платівки".

"Я багато років піджак ношу..."

Вигляд Курта ніби демонструє світу: я нікому не погрожую і нікого (крім себе, можливо) не ображу, я приймаю всіх; прийміть й ви мене таким, яким я є.

Це і є еталон гранжу - такий собі професор, тільки не біля дошки з формулою E = mc^2, а біля багаття з бардівською піснею під гітару. Як співав Окуджава задовго до Кобейна: "Я багато років піджак ношу, давно потерся і не нове воно..."

Курт саме так і одягався, навіть ставши відомим і фінансово спроможним, - не як рок-зірка, а як аспірант-філософ - одягав те, що вже хтось носив, одяг, знайдений в магазинах секонд-хенду, на блошиних ринках та барахолках.

Чи був імідж Кобейна сконструйованим або ж він дійсно не звертав уваги на те, як одягнений? Ті, хто знав його близько, говорили, що йому було небайдуже, як він виглядає; невипадково на початку творчості Nirvana Кобейн, як розповідають, ходив по вулицях з гітарою в руках, щоб відразу було зрозуміло, що він - музикант.

Хтось із критиків якось сказав, що брудне волосся Курта - це просто результат його лінощів. Але, цілком можливо, що немите волосся слугувало йому тим захистом на сцені, яким служать кепі або чорні окуляри+шапка умовного репера?

Що напевно можна стверджувати, так це те, що фізична привабливість Курта, його правильні риси обличчя, спокійний погляд світлих очей, щира посмішка, безумовно, зіграли роль в тому, що саме він став іконою гранжу - стилю, який багато хто називає протестом проти моди як такої.

Але початковий сенс гранжу в тому вигляді, в якому він був притаманний Курту, це не заперечення чогось - це просто "не мода". Це те, що ви одягаєте, не дивлячись в дзеркало, коли збираєтеся весь день пролежати на дивані з книжкою біля телевізора. Щось вільне, що не сковує ані тіло, ані дух.

Звичайно, не він перший це придумав: це був свідомий антиспоживацький підхід музикантів інді-року зі штату Вашингтон - виходити на сцену в тому, в чому сидів удома в кріслі.

Але Курт, мабуть, одним з перших, задовго до гендерно нейтральних настроїв і терміна "унісекс", став поповнювати свій гардероб не тільки чоловічими, але й жіночими речами, і робив це не як кроссдрессер, а як справжній фемініст, і, можливо, почасти заради протиставлення чоловічій брутальності.

Опинилися на базі гранжу

Якщо розібрати на складові весь образ Курта, то ми побачимо, що все це тепер стало модним мейнстрімом, й стало ледь не базою будь-якого сучасного гардеробу.

Взяти хоча б той самий виступ в студії MTV Unplugged. У що він був вдягнений?

Світло-блакитні джинси. Лідера Nirvana взагалі важко уявити в чомусь іншому, ніж у джинсах. "Гранжеві" джинси мають бути обов'язково протерті, з дірками, з нерівно обірваними краями, і саме цей стиль популярний вже ось років десять.

Біла майка з вицвілим принтом. Краще, якщо на майці є якесь зухвале або іронічне висловлювання. Втім, колір майки може змінюватися. Вона може бути чорною і навіть червоною. Згадаймо на Курті червону майку з принтом банки пива Olympia Beer, виробленого в американському місті Олімпія, де створили всі кращі пісні Nirvana.

Фланелева сорочка. Зазвичай її вдягають поверх майки для створення багатошаровості. Її експропріювали масово міські хіпстери. Сорочка може бути не обов'язково в клітинку, головне, щоб на ґудзиках. Щось на кшталт піжамної куртки з веселим малюнком.

Кардиган, вдягнений поверх сорочки, і можливо навіть не новий, з широкими ліктями і витягнутими дірками для ґудзиків.

Конверси або просто кеди. Дружина Кобейна Кортні Лав розповідала, що Курт заношував свої кеди (часто розфарбовані ним самим) до того стану, коли їх вже неможливо було носити.

Додамо сюди ще світшоти (спортивні светри) або толстовку. Цю річ можна вдягнути прямо на тіло або поверх сорочки - як це було у Курта на фестивалі в Редінгу в 1992 році, коли його вивезли на сцену в кріслі-каталці, в перуці та лікарняному халаті. Модниці сьогодні надягають світшоти поверх сукні або на противагу романтичній спідниці - щоб зробити образ більш "важким".

Все це тепер, включаючи й інші атрибути гранжу - масивні черевики типу Мартенс або Тімберленд - масово носять не тільки представники покоління X (тобто однолітки та перші шанувальники Nirvana), а й усі інші - без урахування статі, кольору, шкіри, сексуальної приналежності та політичних поглядів.