Не впізнають ні батьків, ні себе: як живуть люди з прозопагнозією

Одного разу якась жінка помахала Бу Джеймс рукою в автобусі. Бу Джеймс здивувалася і одразу ж про це забула б, якби не з'ясувалося, що це була її мати.

У жительки Кардіффа Бу Джеймс доволі рідкісна хвороба під назвою прозопагнозія - сліпота на обличчя. Це означає, що вона не може впізнавати обличчя своїх знайомих, родичів, близьких, ба більше: навіть своє власне.

Саме зараз Університет Свонсі проводить масштабне дослідження цього маловідомого стану, аби допомогти таким, як Бу, краще розпізнавати знайомі обличчя.

Сама Бу каже, що впродовж багатьох років вважала, що просто "прилетіла з іншої планети".

"Як тільки про це подумаєш, одразу стає сумно. Тому я намагаюся не думати, - каже жінка. - Це все непросто, і можна фізично і емоційно вимотати себе, коли цілий день проводиш десь серед людей і весь час думаєш: мені варто було з ним чи з нею заговорити? Чи ні?".

"Просто лінь"

Більшу частину життя Бу не знала про своє захворювання і, коли знову когось не впізнавала, сварила себе.

"Я намагалася різними способами це якось пояснити, але жодних пояснень на думку не спадало. Я вирішила, що просто не змушую себе запам'ятовувати людей - так, ніби це своєрідна лінь: я просто знати їх не хочу, не цікавлюсь ними, це я така неповноцінна".

Проте, коли їй було вже за 40, вона раптом побачила по телевізору репортаж, присвячений цьому феномену.

"Я одразу зрозуміла: єдина причина, з якої я не впізнаю людину - це тому, що мій мозок фізично не здатен цього зробити, - каже жінка. - І я одразу ж припинила себе сварити і спробувала підійти до цієї проблеми з іншого боку".

Бу згадує, що в дитинстві в неї було багато травмуючих епізодів з дітьми, виховательками і вчителями, яких вона не впізнавала.

І навіть зараз, коли їй 51 рік, вона каже, що їй іноді важко впізнати своїх родичів чи старих друзів. Нещодавно, приміром, вона не впізнала свого батька, коли зустрілася з ним під час відпустки.

Навіть людей, знайомих їй ближче, ніж рідний батько, Бу впізнає не завжди.

"Нещодавно мама сказала, що знайшла старі фотографії в себе у комп'ютері, і ми почали переглядати їх з екрана. Вона почала розповідати про когось з фото, а я їй: "А хто це взагалі?". І вона відповіла: "Це ти!".

Бу описує свого чоловіка Деві як поводиря, оскільки, коли вони спілкуються зі знайомими, він підказує їй, хто це.

Він також роз'яснює їй сюжет і розповідає про героїв фільмів, зрозуміти які вона в інакшому разі просто не змогла б.

"Він дуже добрий, дуже терплячий і не здається. Тільки іноді нам доводиться вимикати кіно, якщо слідувати сюжету стає занадто важко".

Всі на одне обличчя?

Тож як люди з прозопагнозією сприймають обличчя?

Ті, хто страждають від цього розладу, кажуть, що це важко описати.

"Я бачу частини обличчя. Бачу, що є ніс, бачу, що є очі і вуха. Але я не можу втримати в голові все це одночасно як єдиний образ", - пояснює Бу.

Вона розповідає, що такий стан не надто допомагало їй в роботі: вона працювала у роздрібній торгівлі і секретарем у реєстратурі. Зараз вона стала письменницею і працює з дому.

Але попри усі обмеження у спілкуванні, Бу розробила низку прийомів, які все ж допомагають їй впізнавати знайомих.

"В мене сформувався цілий ідентифікаційний набір: зачіски, якісь прикраси, які люди постійно носять, стиль одягу, голоси, манера спілкування і навіть загальний силует і тип фігури. Я б навіть сказала, що я, мабуть, краще впізнаю людей ззаду", - каже Бу.

Спеціалісти вважають, що одна людина з 50 має сліпоту на обличчя у якійсь формі, хоча й не завжди у такій важкій, як в Бу.

Річард Уорр з Кардіффа, який читає лекції з маркетингу в Університеті Глостершира, також страждає на прозопагнозію, але у легшій формі.

"В основному це проявляється з тими людьми, яких я не знаю близько", - пояснює він.

"Загалом це не так вже й сильно впливає на моє життя, але це є, й іноді мені доводиться стикатися з цією проблемою. Особливо з новими студентами чи коли я знайомлюсь з людьми", - розповідає викладач.

"Вони дивляться "Гру престолів" і нічого не розуміють"

Виявляється, дуже багато людей не знають, що в них є сліпота на обличчя, і тому вчені з Університету Свонсі запрошують якомога більшу кількість добровольців взяти участь в їхньому дослідженні.

"Цим людям може бути важко стежити за сюжетом фільму, - пояснює психолог Джон Таулер. - Вони можуть дивитися "Гру престолів", де у всіх довге волосся, бороди, і їм важко зрозуміти, хто є хто, і що взагалі відбувається. Тільки дізнаючись більше про прозопагнозію, люди починають усвідомлювати, що в них вона також є".

Є два типи прозопагнозії.

Набута прозопагнозія, отримана внаслідок травми частини мозку, яка відповідає за розпізнавання облич, і вроджена прозопагнозія, яка присутня від самого народження, коли в мозку відсутні потрібні нейронні зв'язки.

"Якщо ми зможемо зрозуміти, в якій саме частині мозку є порушення, ми зможемо почати виправляти це порушення, - каже дослідниця Джоді Девіс-Томпсон. - Ми хочемо розробити відновлювальну програму, яка допомогла б людям з прозопагнозією".

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.