Два нокдауни як аргумент: Ломаченко здобув другий чемпіонський пояс

Сьогодні вночі з 8 на 9 грудня у Нью-Йорку, а вранці за київським часом український боксер Василь Ломаченко відстояв звання чемпіона за версію WBA і відібрав пояс WBO в бою з пуерториканцем Хосе Педрасою.

Василь переміг, але залишив підстави для дискусій, бо втретє за п'ять років професійної кар'єри не переміг нокаутом.

Людина-сенсація

На цьому місці мав бути 37-річний мексиканець Реймундо Бельтран, людина, яка володіла поясом WBO два роки і була в серпневому поєдинку проти Хосе Педраси явним фаворитом.

Однак на сім років молодший боєць на прізвисько "Снайпер" з Пуерто-Рико здивував. Він банально перебоксував, перебив Бельтрана і відібрав у нього титул. А заодно й перекроїв плани власника промоутерської компанії Top Rank Боба Арума, який розраховував провести у грудні двобій між двома своїми підопічними Ломаченком і Бельтраном.

Зрештою, плани не змінилися. Педраса хоч і мав змогу уникнути побачення з Ломаченком уже в наступному бої, робити цього не став. Миттю слави він вирішив користатися до кінця. І то не дивлячись на те, що експерти в один голос вважали Хосе безнадійним аутсайдером двобою з Ломаченком, пророкували йому поразку значно швидшу, ніж торік у січні, коли Хосе у сьомому раунді нокаутував американець Жервонта Девіс.

Та ще й український суперчемпіон виглядав надмотивованим. На ринг він виходив зголоднілим після семимісячної вимушеної паузи. Травмувавши плече під час травневого чемпіонського бою з венесуельцем Хорхе Лінаресом, Ломаченко змушений був лягти на операцію і відновився лише зараз.

Захист печінки

Перед боєм Педраса відзначав, що найбільше в діях суперника побоюється ударів по печінці. Їх пуерториканець називав "страшними". Власне, перебіг поєдинку на рингу Madison Square Garden Theater продемонстрував, що Хосе разом зі своєю командою відпрацював захист печінки майже ідеально.

Користуючись перевагою в зрості (175 см проти 169-ти), Педраса тримав Ломаченка на дистанції. Василь диктував умови впродовж усього поєдинку, але розірвати дистанцію й вийти на зручну для проведення ударних серій відстань українцеві вдавалося не так вже й часто.

Стратегія Ломаченків (батька й сина) теж простежувалася доволі чітко. Витративши перших два раунди на розвідку, з кожною наступною трихвилинкою Василь збільшував оберти, змушуючи суперника думати лише про оборонні дії.

Зрештою, виглядає, що Педраса з його маневровістю, швидкістю, вмінням оборонятися міг впродовж бою діяти трохи сміливіше. Однак маючи перед очима сумний досвід попередніх суперників Василя, Хосе обмежувався одиничними влучаннями (як правило, джебами) й відразу відходив на безпечну дистанцію.

Вражаючу стійкість, вміння тримати удар Педраса продемонстрував ще у восьмому та дев'ятому раундах, коли пропустив близько десятка потужних ударів з ударної для Ломаченка лівої. Однак на справжні дива Хосе спромігся в одинадцятій трихвилинці, коли встояв під справжнім ударним шквалом українця.

Майже встояв, бо втративши контроль над ситуацією і потрапивши під град розмаїтих комбінацій, серед яких вперше в бою знайшлося місце й ударам по печінці, Педраса продовжував триматися на ногах, які, здавалося, ось-ось підкосяться. Врешті, до завершення передостаннього раунду рефері рахував нокдаун двічі, але при цьому Хосе не падав на канвас, а лише опускався на одне коліно. При цьому пуерторіканець контролював рахунок, намагаючись витримати паузи максимально, для якомога ліпшого за таких умов відновлення.

Різні амбіції

Від нокауту Педрасу врятував гонг. Півхвилини перерви між заключними раундами Хосе було достатньо, щоб відновити рівновагу і не дати себе нокаутувати в кінцівці бою. Можна не сумніватися, що перед останнім раундом Педраса розумів, що за очками він поступається безнадійно, а отже перемогти може лише достроково. Однак Хосе не пішов на авантюру і впродовж цих трьох хвилин намагався уникати боротьби, більше клінчувати, тікати від суперника.

Було видно, що пуерториканець найперше бажає пройти весь шлях. Це також досягнення, адже у попередніх 12-ти боях усі 12 раундів з Ломаченком протрималися лише двоє опонентів — мексиканець Орландо Салідо, котрий Василя на початку професійної кар'єри взагалі переміг, і таїландець Сурія Татакун, котрий не впав у бою з українцем у 2014-му. Педраса став у цьому списку лише третім.

За суддівськими записками Ломаченко переміг надпереконливо — 119:107 і двічі по 117:109.

"Педраса — справжній воїн, він провів дуже гарну роботу, - сказав після бою Ломаченко. - Моя повага Педрасі, його команді. Прекрасний бій, дуже їм дякую. Я дуже задоволений. Став трохи ближче до моєї мрії. Плече вже не турбувало, я здоровий на 100%".

Наступний суперник Василя вже, по суті, відомий. Наприкінці листопада з'явилося повідомлення, що з переможцем двобою Ломаченко — Педраса зійдеться британський екс-чемпіон світу Ентоні Кролла.

Для Василя, який ставить мету стати абсолютним чемпіоном світу, такий бій можна вважати перспективним виключно з комерційної точки зору. Він відкриє для себе британський ринг і зробить, немов той Педраса сьогоднішньою поразкою за очками, інвестицію в майбутнє. Проте головною метою Ломаченка наразі є зустріч із чемпіоном WBC/IBF Майкі Ґарсією зі США.

Досі суперники лише те й робили, що звинувачували одне одного в небажанні організовувати бій. Поки українець готувався до бою з Педрасою, Ґарсія вирішив спробувати себе у півсередній вазі й домовився на 16 березня про бій з чемпіоном IBF Ерролом Спенсом-молодшим. Чи повернеться Майкі в нижчу категорію в разі перемоги — велике питання.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.