Дослідники з'ясували "рецепт" муміфікації у давньому Єгипті

Дослідження мумії виявило оригінальний рецепт давньоєгипетського бальзамування, що використовується для збереження тіл.

Дослідники провели кілька хімічних тестів на мумії, яку забальзамували приблизно у 3700-3500 роках до н.е. Вони з'ясували рецепт бальзамування і підтвердили, що його розробили набагато раніше і використовували ширше, ніж вважалося.

Домом для цієї мумії зараз є Єгипетський музей в італійському Турині.

Висновки дослідників опубліковані в Journal of Archaeological Science.

Доктор Стівен Баклі, археолог з Йоркського університету, зазначив BBC News, що ця мумія "буквально втілює бальзамування, яке було в центрі єгипетської муміфікації протягом чотирьох тисяч років".

Доктор Баклі та його колеги розробили хімічний "відбиток" кожного інгредієнта, хоча кожен елемент міг надійти з ряду джерел.

Отже, до рецепта входили:

При змішуванні з олією ця смола надає їй антибактеріальні властивості, захищаючи тіло від розпаду.

"Досі, - каже пан Баклі, - у нас не було доісторичної мумії, яка б фактично продемонструвала - так ідеально через хімічний аналіз - витоки того, що стане класичною муміфікацією".

Як науковці знайшли рецепт?

Доктор Баклі почав шукати рецепт кілька років тому, коли він та його команда дістали та проаналізували хімічні речовини з єгипетських тканин, які використовувалися для обгортання мумій. Тканини є частиною єгипетської колекції в музеї Болтона на півночі Англії.

Ці тканини датувалися 4000 років до н.е. і були старіше за той час, який вважався початком традиції бальзамування та муміфікації. "Муміфікація взагалі начебто розпочалася приблизно у 2600 році до н.е. - коли була побудована Велика піраміда", - розповідає доктор Баклі.

"Але ми помітили, що існують докази того, що збереження тіл розпочалося раніше", - додає науковець.

Це відкриття привело команду до доісторичної мумії в музейній колекції Турина. Вона ніколи не проходила обробки з метою кращого збереження, тому надала науковцям унікальну можливість дослідити давньоєгипетську хімію.

Єгиптолог та фахівець зі стародавніх єгипетських поховань з Університету Маккворі в Сіднеї доктор Джана Джонс зазначила: "Огляд тіла з Турина робить вагомий внесок у наше обмежене знання доісторичного періоду та розширення строків ранніх процедур муміфікації, а також надає життєво важливу нову інформацію про цю конкретну мумію".

"Поєднуючи хімічний аналіз з візуальним обстеженням тіла, генетичними дослідженнями, радіовуглецевим датуванням та мікроскопічним аналізом лляних тканин, що використовувалися для обгортання тіла, ми підтвердили, що цей ритуальний процес муміфікації відбувався близько 3600 року до н.е. , а тіло належало чоловіку, який помер у віці від 20 до 30 років".

Чому це важливо?

Той факт, що цей же рецепт використовувався практично через 2000 років для того, щоб бальзамувати фараонів, на думку доктора Баклі, означає: "існувала своєрідна стійка панєгипетська ідентичність ще до утворення першої національної держави у світі в 3100 р. до н.е. (в Давньому Єгипті. - Ред.). Вона з'явилася значно раніше, ніж ми думали".

Це також дає уявлення про те, як і коли давні єгиптяни удосконалили антибактеріальний рецепт бальзамування, який захищав та зберігав їхніх мерців, і привів до появи відомих нам єгипетських мумій.

Бальзамування було лише одним кроком у ретельному процесі збереження тіла. Основними кроками муміфікації були:

"Саме рецепт сушіння та бальзамування був ключем для збереження. Єгипетська муміфікація була в центрі їхньої культури", - вважає пан Баклі.

"Загробне життя було лише продовженням насолоди життям. Проте вони потребували збереження тіла, аби дух мав місце для існування", - нагадує науковець.