Пукач, довічники і Савченко: що їх пов'язує?

Екс-керівник департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексій Пукач, засуджений за вбивство у 2000 році журналіста Георгія Гонгадзе, хоче домогтися зміни довічного ув'язнення на 15-річний термін покарання і ближчим часом вийти з-за ґрат.

Як кажуть юристи, такий розвиток подій цілком можливий.

Це рішення може ухвалити Верховний суд України, куди звернувся екс-генерал міліції, проте дата розгляду справи ще не призначена.

Справа про перегляд строку ув'язнення Пукача, засудженого за вбивство у 2013 році, може стати прецедентом для інших "довічників" на підставі так званого "закону Савченко".

Цей суперечливий закон, що передбачав зарахування строку перебування у СІЗО за формулою "день за два", парламент скасував, але ним встиг скористатися Олексій Пукач. І зробив це цілком законно, кажуть фахівці.

У жовтні Верховний суд на прохання Генеральної прокуратури ухвалив правовий висновок про те, що позбавлені волі довічно, так само як і інші засуджені, мають право на перерахування строку ув'язнення на підставі "закону Савченко".

Тому шляхом Пукача можуть піти й інші засуджені до довічного ув'язнення, але за умови, що вони потрапили за ґрати - у СІЗО чи тюрму - до чи під час дії "закону Савченко", тобто, до травня 2017 року.

Відповідно до Кримінального кодексу України, довічний термін покарання дають, зокрема, за умисні вбивства з обтяжливими обставинами, замах на життя державного діяча, працівника правоохоронних органів, журналіста, судді, іноземного громадянина, посягання на територіальну цілісність чи терористичний акт, що мало наслідком загибель людей.

Однак згадані статті ККУ передбачають як альтернативу 10-15 років ув'язнення, і саме на це сподівається екс-генерал Олексій Пукач.

Станом на кінець 2016 року у тюрмах довічний термін відбували близько 1,5 тисячі людей.

Пом'якшення неприпустиме

"Якщо новостворений Верховний суд України задовольнить касаційну скаргу Олексія Пукача і пом'якшить йому покарання до 15 років, то він вийде на волю прямо із зали суду", - каже Валентина Теличенко, адвокат дружини загиблого журналіста Мирослави Гонгадзе у коментарі ВВС Україна.

Вона зазначає, що після перерахунку років відповідно до "закону Савченко" екс-генерал вже відбув за ґратами близько 14 років.

Але реформований Верховний суд України, що постав після ліквідації кількох судів - Вищого адміністративного, Вищого господарського і Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ - навряд чи швидко призначить розгляд скарги Олексія Пукача, зважаючи на кількість справ, які має розглядати першочергово.

До того ж, суд не має часових обмежень для призначення дати розгляду справи.

"Це може затягтися якраз до часу, коли строк ув'язнення Олексія Пукача обчислюватиметься 15-ма роками", - пояснює Валентина Теличенко.

Утім, додає вона, Верховний суд може не задовольнити його скаргу і залишити покарання довічним ув'язненням без змін, як це зробив у січні 2016 року Апеляційний суд Києва.

Валентина Теличенко пом'якшення покарання Олексієві Пукачу вважає неприпустимим, оскільки злочин є жорстоким і тяжким, а сам екс-генерал лишається небезпечним для суспільства.

Окрім того, каже адвокат, він не кається у скоєному, а висуває усе нові пояснення злочину, у тому числі такі, що межують зі здоровим глуздом.

"Інколи він розповідає, наприклад, що не допустив Третьої світової війни. Чи про те, що Георгій Гонгадзе хотів викрасти футболіста Андрія Шевченка", - каже адвокат.

Гуманність чи незворотність покарання

У той же час, адвокат Теличенко каже, що кожну справу "довічників" слід розглядати окремо.

Вона не виключає, що серед засуджених до найвищої міри покарання є ті, хто цього не заслуговує або ж довічний термін є занадто жорстким покаранням.

Координатор Харківської правозахисної групи Андрій Діденко наголошує, що право для таких людей на перегляд терміну покарання цілком відповідає практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

"У ЄСПЛ вже є низка рішень, з яких випливає, що відсутність перспектив на звільнення засудженої до довічного ув'язнення особи чи скорочення терміну покарання слід розцінювати як один із видів катувань. Тому постанова Верховного суду України про те, що "довічники" також можуть скористатися "законом Савченко", це хоч і часткове, але зрушення у цій проблемі", - сказав він у коментарі ВВС Україна.

Андрій Діденко також наголосив, в Україні досі відсутній правовий механізм виправлення судових помилок, наслідком яких є довічне покарання.

Окрім того, нагадує він, серед "довічників" є особи, які були покарані на підставі Кримінального кодексу України, скопійованого із радянського КК 1961 року.

Андрій Діденко, як і Валентина Теличенко, зазначає, що кожен випадок із довічним ув'язненням має вивчатися окремо.

Вони прогнозують суттєве зростання звернень із касаційними скаргами до Верховного суду як довічників, так і засуджених на інші терміни покарання.

Валентина Теличенко також нагадує, що засуджені до довічного ув'язнення, відсидівши 20 років, мають право звертатися до президента за помилуванням.

"Вони можуть просити 25 років тюрми замість довічного. Якщо брати ситуацію із Олексієм Пукачем, то і він матиме таке право. З урахуванням "закону Савченко", у 2023-му він може звертатися до президента. Йому буде 70. Доживемо до того часу, тоді буде видно...", - вважає адвокат.