Суд ООН оголосить перше рішення щодо позовів України проти Росії

У середу Міжнародний суд ООН має оголосити рішення про можливі тимчасові заходи у справі України проти Росії. Засідання суду почнеться о 16:00 за Києвом.

Україна звинувачує Росію у порушенні двох конвенцій: про фінансування тероризму і дискримінацію за етнічною ознакою.

Київ стверджує, що Кремль підтримує бойовиків самопроголошених "республік" Донбасу, а порушує права кримських татар та українців у анексованому Криму.

Протягом 6-9 березня Україна та Росія надали свої аргументи та відреагували на твердження опонентів.

Очікується, що весь процес триватиме кілька років. Але вже у середу мають оголосити перше рішення - про можливе запровадження щодо Росії тимчасових обмежень.

Позиції сторін

Київ просить суд зобов'язати Росію:

У "кримській частині" позову йдеться про те, що Росія повинна гарантувати захист всіх етнічних груп в "окупованому Криму" та скасувати заборону на функціонування Меджлісу.

Росія: зброю знайшли в шахтах

Російська сторона стверджує, що події на Донбасі стали наслідком "державного перевороту" у Києві в лютому 2014 року.

Місцеве населення "самоорганізувалося", щоб захистити себе від людей, які захопили владу в Києві.

Представники Росії кажуть, що основним джерелом озброєння для формувань "республік" стали радянські збройні склади, розміщені в шахтах Донбасу, а також "трофеї", залишені на полі бою українською армією.

РФ не відреагувала на звинувачення Києва у тому, що формування сепаратистів використовують зразки зброї (зокрема танки), які є на озброєнні виключно російської армії.

Представники Росії також підкреслюють, що жоден міжнародний орган не визнав "народні республіки" терористичними організаціями, а сама Україна веде з ними переговори в рамках мінського процесу і навіть донедавна торгувала з ними.

Російська делегація стверджує, що більшість втрат серед цивільних на Донбасі - через неконтрольовані обстріли обох сторін конфлікту, а не терористичні актаки.

Крім того, російська делегація наголосила, що розслідування катастрофи літака МН17 ще не закінчене, немає підстав стверджувати, що аварія стала результатом саме теракту, а значить, підпадає під юрисдикцію Конвенції про заборону фінансування тероризму.

Кримські аргументи

У справі щодо дискримінцації в Криму представники Росії зауважили, що з жителями Криму "не консультувалися" про їхнє бажання перебувати у складі України ні в 1954 році, коли півострів передали Українській РСР, ні в 1991 році, коли вона оголосила про свою незалежність. Тому невизнаний міжнародною спільнотою референдум про приєднання Криму до Росії був для кримчан "очевидною альтернативою" у тлі подій початку 2014 року в Києві.

Про те, що 54% жителів Криму і 57% міста Севастополь на референдумі 1 грудня 1991 року підтримали Акт проголошення незалежності України, представники Росії не згадували.

Делегація РФ відкидає звинувачення у дискримінації української і кримськотатарської громад.

9 березня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія визнає рішення міжнародного суду ООН.

"Російська сторона є учасником цього процесу. Тобто, якби Росія не визнавала би рішення суду, то, відповідно, вона би не була учасником цього процесу", - відзначив пан Пєсков.

Водночас у 2015 році Володимир Путін підписав закон, за яким Конституційний суд РФ може визнавати рішення міжнародних судів не обов'язковими до виконання, якщо ті суперечать Конституції Росії.

У середу суд ООН може також у своєму рішенні запровадити певні санкції і щодо України. Зокрема, закликати її дотримуватися прав людини і не допускати утворення незаконних збройних формувань.