Перший день у школах Донецька: під звуки обстрілів

Початок навчального року в Донецьку, як правило, час святкування, один із найщасливіших днів у календарі будь-якої родини.

У школі №1 у центрі міста традиції, які корінням сягають радянських часів, плекають.

Нові учні прийшли, стискаючи букети квітів, дівчата - зі святковими зачісками, прикрашеними білими бантами, тоді як батьки, бабусі та дідусі зібралися, витираючи нервові сльози гордості.

Але цього року ці атрибути нормального життя можуть приховати похмуру реальність життя у місті.

Почнемо з того, що це було 1 жовтня, а не традиційне 1 вересня. Нестабільність в Донецьку змусила місцеві школи відкласти початок навчання на місяць.

Кількість школярів впала. Багато сімей поїхали після того, як кілька місяців тому спалахнули бої між проросійськими повстанцями та українськими силами.

Усього за кілька кілометрів звідси у школі № 57 снаряд розірвався на дитячому майданчику, убивши чотирьох людей. Один із загиблих був учителем біології.

У школі №1 тільки 249 з 904 зареєстрованих учнів прийшли на навчання у середу.

Інші діти розкидані по всіх куточках України та Росії, і нині єдиною можливістю продовжити свою освіту для них є уроки-онлайн, які зараз розроблять шкільні вчителі.

Попри формальне припинення вогню між сепаратистами та урядовими силами чутно відлуння обстріл, який відбувається у той момент, коли діти заходять у приміщення, стискаючи книжки та квіти.

Звуки обстрілів майже заглушили шкільний дзвоник, який сигналізує про початок нового навчального року.

"Я рада, що вони повернулися до школи", - розповіла мені одна турботлива бабуся.

"Я лише хочу, щоб закінчилися бої", - каже вона.

Усередині, в одному з коридорів, учитель англійської мови Наталя Єговська намагається виглядати бадьоро.

"Я рада знову бачити своїх учнів, - сказала вона мені. - Приємно, що вони живі. Ми повинні навчити їх любові: до своєї країни, до своїх вчителів, один до одного".

Але яка країна є їхньою?

Донецьк перебуває під контролем проросійської "Донецької народної республіки", однак зарплати вчителям продовжує платити, хоча і з затримками, уряд у Києві, а деякі уроки досі викладають українською мовою.

Наталя Єговська розказала мені, що використовує ті ж підручники і ту ж програму, що й торік - "принаймні зараз".

Усередині актової зали школи, виконувач обов'язків завуча видавала премії за роботу минулого року і запросила деяких учнів виступити на сцені.

Звуки обстрілів, які лунали в кімнаті, додали гостроти віршам, які читали про перший день дітей у школі.

"Чомусь мама і тато засмучені, - сказав аудиторії, яка виглядала урочисто, маленький хлопчик. - Вони не могли спати минулої ночі, тому що вони переживають через мене".