Чому фінські малята сплять у коробках?

немовля, дитина
    • Author, Гелена Лі
    • Role, BBC News

Уже 75 років поспіль фінські жінки, які готуються стати мамами, отримують від держави велику коробку з дитячим одягом, постіллю й іграшками. Причому саму коробку можна використовувати ще й як ліжечко. Дехто вважає, що ці набори допомогли Фінляндії радикально знизити рівень дитячої смертності.

Мета цієї традиції – дати всім фінським дітям, незалежно від їхнього походження, рівні стартові можливості у житті.

Дитячий набір – подарунок від уряду – отримує кожна майбутня мама.

Він містить дитячий одяг, зокрема зимовий комбінезон, спальний мішок, аксесуари для купання, а також підгузки, постільну білизну і невеликий матрац.

Якщо покласти матрац у коробку, вона перетворюється на ліжечко. Безліч дітей з усіх соціальних верств проводять у ній перші тижні життя.

Дитячий набір 1947 року
Підпис до фото, Дитячий набір 1947 року

Матері мають вибір: узяти коробку чи грошову допомогу, яка наразі складає 140 євро. Але 95% обирають коробку, оскільки речі, зібрані в ній, коштують значно дорожче.

Традиція дитячих наборів була започаткована у 1938 році. Спочатку допомогу отримували тільки малозабезпечені сім’ї, але у 1949 році ситуація змінилася.

"Коробки почали видавати всім майбутнім матерям. Але висунули вимогу: щоб жінка, яка претендує на допомогу, в першому триместрі вагітності пройшла огляд у лікаря ", – розповідає Гейді Лієсівесі, представниця "Кела" – Інституту соціального страхування Фінляндії.

Отже, набори не лише забезпечували жінок найнеобхіднішими речами, а й спрямували багатьох вагітних до лікарів.

У 1930-х Фінляндія була бідною країною з високими показниками дитячої смертності: з 1000 немовлят помирали 65. Але в наступні десятиліття ситуація радикально покращилася.

Міка Ґісслер, професор Національного інституту охорони здоров'я і соціального забезпечення в Гельсінкі, пояснює цю тенденцію не тільки реформами 1940-х років, а й запровадженням національної системи медичного страхування в 60-х і розбудовою мережі державних лікарень.

Зараз, через 75 років після своєї появи, "коробка" стала невід’ємною частиною фінського досвіду материнства. Вона об'єднала цілі покоління жінок.

Рейя Клеметті, 49-річна мешканка Гельсінкі, згадує, як ходила на пошту забирати набір для одного з шести своїх малюків.

"Це було дуже приємно і мило, – каже вона. – Моїй мамі, родичкам і подругам дуже кортіло побачити, що там всередині, і які кольори соціальна служба вибрала в цьому році".

Її 78-річна свекруха пригадує, що набір дуже допоміг їй в 60-х, коли вона чекала на свого первістка. Вона тоді мала досить туманне уявлення про те, що потрібно дітям, але в наборі виявилось усе необхідне.

А нещодавно приємні переживання Рейі розділила і її 23-річна дочка Солья – вона отримувала коробку вже двічі.

"На вулиці легко впізнати, коли народилась та чи інша дитина, бо одяг щороку трохи міняється. Приємно порівнювати і думати: о, цей малюк ровесник мого", – каже Тітта Ваюрюнен, 35-річна матір двох хлопчиків.

Їй коробка допомогла зекономити радше час, ніж гроші: під час першої вагітності жінка багато працювала і була дуже рада, що їй не довелося бігати по магазинах.

"Нещодавно у ЗМІ пройшла інформація, що фінські матері – найщасливіші в світі. Коли я це почула, то одразу згадала про коробку. Про нас справді піклуються, навіть зараз, коли деякі інші державні виплати було скорочено", – каже пані Ваюрюнен.

Перед народженням свого другого сина, Ільмарі, вона відмовилась від коробки і взяла грошову допомогу. А дитину вдягала у речі, які лишилися після старшого хлопчика, Аарні.

До речі, одяг для коробки навмисне добирають гендерно нейтральний, щоб дівчатка могли носити речі після хлопчиків і навпаки.

Вміст коробки з часом змінювався.

Набори 1930–1940-х років містили відрізи тканини, тому що тодішні матері часто самі шили дитячий одяг.

В часи Другої світової в країні був дефіцит фланелі й бавовни, які йшли на потреби війни, тому частина простирадл і пелюшок замінили на паперові.

У 50-ті роки зросла кількість готового одягу у наборі, а в 60–70-х роках його почали виготовляти з еластичного трикотажу.

У 1968 році в коробці з'явився спальний мішок, а наступного року – одноразові підгузки.

Втім, згодом вони здали позиції. На зламі століть Фінляндія повернулася до бавовняних пелюшок, бо одноразові підгузки визнали неекологічними.

Формуючи набір, держава керується принципами правильного батьківства.

"Раніше немовлята спали в одному ліжку з батьками, але офіційна рекомендація – спати окремо, – каже Пану Пулма, професор фінської та скандинавської історії з Гельсінського університету. – Відтоді, як до наборів включили коробку-ліжечко, багато людей почали практикувати роздільний сон".

У певний момент з наборів також зникли дитячі пляшечки і пустушки.

"Таким чином держава хотіла стимулювати жінок годувати груддю", – каже Пулма. І додає, що їй це вдалося.

Також він відзначає важливість книжок із картинками – на думку науковця, вони змалку прищеплюють дітям інтерес до читання.

І насамкінець, підсумовує пан Пулма, коробка – це просто символ. Символ рівності і того, що держава піклується про дітей.