Визнання Росії агресором: "краще пізно, ніж ніколи"

Заява українського парламенту про визнання Росії агресором є запізнілою і навряд чи матиме якісь практичні наслідки для україно-російських відносин, - вважають експерти у галузі дипломатії та економіки.

Водночас, вони називають цю заяву необхідним мінімумом для того, аби і надалі апелювати до міжнародної спільноти про допомогу.

"Визнання Росії агресором є політичним жестом. І цей жест наш політикум зробив під зовнішнім тиском. Бо коли вся Європа та США запровадили три рівні санкцій, надають гуманітарну допомогу, кредити, а сама Україна, яка потерпає від агресії, не робить ніяких кроків, а агресію офіційно не визнає, виникали цілком логічні запитання", - каже голова Комітету економістів України Андрій Новак.

"Тепер Україна дала "ґрунт", на якому можуть "проростати" політична та економічна реакції з боку цивілізованого світу", - каже пан Новак.

Водночас експерт зауважує, що від цього рішення українського парламенту навряд чи можна очікувати якихось прикладних наслідків в україно-російських відносинах. Хіба що сама Росія відреагує на визнання себе агресором, і розпочне черговий епізод торговельної чи газової війни з Україною.

Критичний імпорт

Утім, нині торгівля із Росією, каже економіст, і без того звелася до "критичного імпорту", коли обидві держави навряд чи можуть швидко знайти заміну продукції, що виробляє інша. Для України це російські енергоносії - не тільки газ, але й атомні ТВЕЛи. Для Росії - це продукція українських машинобудівних підприємств.

Із цим погоджується і колишній перший посол України у Росії Володимир Крижанівський.

"Ми всі знаємо, що, наприклад, двигуни для усіх російських гвинтокрилів виробляються у Запоріжжі. І я відверто хочу сказати: якщо повністю припинити контракти, то практично повністю зупиниться і підприємство", - каже дипломат, і наголошує, що простих рішень у подібних ситуаціях не залишилося.

Водночас він наводить ще один аргумент на підтвердження думки про те, що заява українського парламенту має радше декларативний сенс: у заяві нічого не сказано про покарання за агресію.

"Заява (Верховної Ради. - Ред.) не є імперативом. Є така римська формула: нема злочину без покарання. Покарання не може наступити без того, щоб це не було зазначено в законі".

"Раптове прозріння"

Колишній український посол у Росії також пригадує вислів князя Горчакова, російського міністра закордонних справ при Олександрі ІІ, - "Росія не сердиться, Росія зосереджується".

"Боюся, - каже український дипломат, - що у даному випадку Росія навіть не зосередиться".

Оглядачі також звертають увагу на ще одне рішення офіційного Києва, якого все одно не можна було уникнути, хоч і воно було ухвалене із запізненням.

"Лише через 8-10 місяців президент та прем'єр раптом прозріли і під час останнього засідання РНБО у неділю ухвалили рішення про те, що Україна таки повинна запровадити такі ж санкції стосовно Росії, які вже давно застосовують Сполучені Штати, ЄС, Швейцарія, Канада, Австралія, Японія та інші країни, - каже голова Наглядової ради громадської організації "Майдан закордонних справ", заслужений економіст Криму Андрій Клименко, - Тепер буде цікаво поспостерігати, як це виглядатиме".