Втрати економіки Росії: вплив санкцій чи внутрішні проблеми

У ЄС та США говорять про нові санкцій проти Росії, а у самій РФ оглядачі висловлюють занепокоєння курсом рубля, падінням цін на нафту та відтоком капіталу.

За два останні дні до цих проблем додалася і ситуація, пов'язана із арештом одного із найбагатших та найвпливовіших російських бізнесменів - Володимира Євтушенкова.

Нові санкції

Під час перебування у США президента України Петра Порошенка у американському Сенаті можуть схвалити законопроект, який передбачає нові санкції проти Росії. Зокрема, йдеться про посилення санкцій проти "Рособоронекспорту" та інших підприємств, причетних до дестабілізації ситуації в Україні, Грузії, Молдові та Сирії. Крім того, сенатори-автори законопроекту пропонують запровадити санкції проти "Газпрому", якщо він відмовлятиме у постачанні газу до країн-членів НАТО, Україні, Грузії чи Молдові.

Тим часом Європарламент у резолюції, ухваленій 18 вересня, закликав керівництво ЄС скасувати заплановані угоди із Росією у енергетичному секторі, зокрема, і щодо будівництва газопроводу "Південний потік", а також розглянути можливість виключення Росії із програм співпраці у галузі "мирного атому" та банківської системи Swift. Щоправда, пропозиція Європейської народної партії щодо посилення санкцій проти Росії до повної економічної блокади, не знайшла підтримки більшості євродепутатів. До того ж, не факт, що керівники країн-членів ЄС пристануть на всі пропозиції парламентарів. Але резолюція Європарламенту дає зрозуміти, у якому напрямку можуть бути зроблені подальші кроки ЄС.

Про можливість запровадження нових санкцій проти Росії вже 19 вересня заявила і Японія. Ці санкції можуть передбачати замороження активів та заборону на в'їзд для окремих російських громадян.

І нові втрати?

Водночас у Росії починають визнавати, що їй буде важко відповісти на подальші санкції без того, аби не зашкодити собі.

"Опрацьованих рішень немає", - подає Reuters слова російського міністра економічного розвитку Олексія Улюкаєва із інтерв'ю журналістам у кулуарах Держдуми.

Два дні тому міністр також закликав до зважених рішень щодо нових російських санкцій у відповідь на західні:

"Наше завдання не їм нашкодити, а собі допомогти. Тому ми повинні робити це таким чином, щоб не накликати великих ризиків на своїх власних споживачів, а це інфляційні ризики насамперед. І друге - зробити так, щоб це було на користь нашим виробникам".

Попереднє рішення російського уряду про заборону на імпорт європейських харчів призвело до пришвидшення інфляції у Росії. Зокрема, зростання цін на м'ясо та птицю у деяких регіонах Росії становить від 20% до 40%.

На це також наклалося і стрімке падіння курсу рубля, і пришвидшення відтоку капіталу з Росії.

"Країна рухається до гігантської фінансової кризи, рубль стрімко падає, інвестори, побоюючись нової холодної війни, не хочуть вкладати гроші у Росію і виводять із неї капітал", - пише Die Welt.

Німецьке видання наводить дані лондонської консалтингової компанії Capital Economics, згідно із якими якщо від квітня до червня із Росії "втекло" 25,8 млрд дол., то від липня до вересня - вже 30 млрд дол. Сумарний відтік капіталу з Росії за підсумками 2014 року, за оцінками МВФ, може становити 150 млрд дол, що "затьмарить" показники кризового 2008 року. Die Welt також нагадує, що із кожною копійкою, якою рубль втрачає до долара чи євро, вартість боргу російських компаній лише збільшується.

Американська The Wall Street Journal до цього переліку додає і ще одну проблему - падіння світових цін на нафту до рівня менше за 100 дол. за барель, тоді як російський бюджет на цей рік розрахований на середньорічній ціні у 104 дол. за барель.

The New York Times подає прогнози колишнього російського міністра фінансів Олексія Кудріна, який вважає, що у разі, якщо конфлікт на сході України не буде припинено, скорочення російської економіки може сягнути 5%. За підрахунками екс-радника президента Путіна, західні санкції вже коштували Росії близько 1% ВВП. За його ж прогнозами, застосування більш жорстких санкцій, наприклад, позбавлення російських банків доступу до системи SWIFT, спричинить "глибоку рецесію" російської економіки.

Газпром та інші

Російський газовий монополіст "Газпром" 18 вересня заявив про те, що не буде збільшувати видобуток газу і задовольняти заявки від європейських споживачів щодо додаткових обсягів газу. Натомість, як повідомили у "Газпромі" збільшення поставок російського газу європейським клієнтам може відбуватися лише за рахунок із запасів у підземних сховищах, що належать "Газпрому".

Оглядачі одразу ж розцінили цей крок "Газпрому" як один із цілого ланцюжка кроків, спрямованих на те, аби зірвати реверсні постачання газу із Європи до України. Українські урядовці неодноразово заявляли, що сподіваються саме на ці поставки, щоб заповнити українські сховища і пройти зиму без російського газу, постачання якого припинилося у червні цього року.

З іншого боку, експерти вже <link type="page"><caption> говорили</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2013/02/130214_gazprom_problems_az.shtml" platform="highweb"/></link> про те, що "Газпром" рано чи пізно буде змушений скорочувати видобуток через брак коштів та неможливість застосовувати нові технології.

Оглядачі нагадують, що Україна була одним із головних ринків для збуту російського газу, і скорочення експорту газу до України та його припинення вже коштували "Газпромові" чимало - чистий прибуток компанії у першому півріччі 2014 склав близько 155 млрд рублів, що на 36% менше аналогічних показників минулого року.

У попередні два роки "Газпром" також мав втрати доходів на європейському ринку головним чином через те, що європейські компанії домагалися перегляду контрактів та зниження ціни на російський газ.

Лише за серпень видобуток газу у Росії впав на 11,9% у порівнянні із серпнем минулого року.

16 вересня інший російський енергетичний велетень - "Транснефть" - заявила про відтермінування запуску нових нафтопроводів у Сибіру через західні санкції.

"Графік освоєння родовищ посунуть у часі, оскільки з'явився форс-мажор, пов'язаний із санкціями", - цитує Reuters представника "Транснефти" Ігоря Дьоміна.

Другий Юкос?

"Якщо бізнесмен із особистими статками у 9 млрд доларів, який ніколи не йшов проти влади, потрапив під домашній арешт, то чого варто очікувати менш відомим інвесторам?" - так описує настрої учасників російського ринку кореспондент Російської Служби Бі-Бі-Сі Дмитро Булін після того, як стало відомо про затримання Володимира Євтушенкова - керівника АФК "Система", активи якої становлять 44 млрд дол.

Оглядачі припускають, що звинувачення у відмиванні коштів, висунуте проти мільярдера, з'явилося через його небажання поступитися активами "Башнефти" на користь "Роснефти". Проте одним із найбільш привабливих активів його холдингу, на випадок, якщо вони незабаром продаватимуться, називають компанію мобільного зв'язку МТС, яка має "дочку" і в Україні.

Британська The Guardian вбачає у арешті пана Євтушенкова ознаки внутрішньої боротьби за ресурси, що скорочуються. Проте на тлі всіх інших подій у російській економіці, цей арешт може додати проблем із відтоком капіталу з країни.

"Арешт одного із патріархів російського бізнесу змушує тремтіти підприємців, які вже похитнулися від американських та європейських санкцій, застосованих у відповідь на політику президента Путіна в Україні", - пише Bloomberg.

Про те, що цей арешт погіршить інвестиційний клімат у Росії заявив і російський міністр економіки Олексій Улюкаєв. Але він назвав порівняння зі справою "ЮКОСу" некоректними.