Економіка єврозони почала хворіти

Італія знову впала у рецесію, французька економіка у стагнації, а Німеччина переглядає прогнози свого економічного росту - такі невтішні результати показує остання оприлюднена статистика.

"Європа економічно нездужає", - каже міністр фінансів Франції Мішель Сапі.

Цього тижня Євростат опублікував дані, за якими зростання економіки у другому кварталі єврозони застигло на на рівні 0,0% порівняно з попереднім періодом.

Попередні прогнози, як виявилося, були далекими від реальності.

Франція, що передбачала зростання свого ВВП на рівні 1%, демонструє нульові показники у другому кварталі.

Перша економіка єврозони - німецька - зазнала скорочення на 0,2%, а нові дослідження показують, що за підсумками всього року економічне зростання буде значно нижчим, ніж очікувалося.

Новий виток економічної кризи в Єврозоні спричинений як внутрішніми, так і зовнішніми факторами.

Роль у останньому "гальмуванні" зіграла і криза в Україні та економічні санкції, якими "обмінялися" Росія та ЄС.

Неприємні часи

У ЄС зростає ризик дефляції - споживчі ціни у Єврозоні падають впродовж останніх місяців. У Франції ціновий індекс у липні скоротилися на 0,4%, в Португалії - на 0,7%, а в Іспанії падіння споживчих цін стало взагалі найбільшим за останні п'ять років.

Зниження інфляції за відсутності економічного росту стає причиною загострення кризи у країнах на кшталт Італії.

Суть італійської кризи полягає у її зовнішньому боргу - нині він досяг 2,1 трильйона доларів, що відносно ВВП становить 136%.

Ця цифра зростатиме і далі, і щоб стабілізувати цей борг, Італії треба мати значний профіцит, що, зважаючи на останні показники, малоймовірно.

Молодий уряд призначеного навесні цього року прем'єра Маттео Ренці намагається вживати швидких та енергійних заходів. Однак країні все ще бракує довгострокових структурних реформ, зменшення бюрократії в системі управління і скорочення рівня безробіття.

Не все так погано

Небезпечний дефіцит держбюджету очікує не тільки Італію. Франція переглянула свої прогнози у бік зниження, і тепер передбачає, що дефіцит складе понад 4% замість попередніх 3,8%, узгоджених з Єврокомісією.

Французи не занепадають духом і запевняють, що скорочуватимуть свій дефіцит. "Ми маємо адаптувати темп скорочення дефіциту до цієї ситуації із надто повільним зростанням економіки та інфляції по всій Європі", - заявив міністр Сапі.

Хоч Європу і може чекати нова неприємна смуга, однак не всюди показники економічної динаміки йдуть донизу.

Іспанська економіка покращила своє становище завдяки суттєвому зростанню експорту, що може навіть спричинити перегляд прогнозів економічних змін в країні у бік зростання. Безробіття скорочується, хоч усе ще залишається чималим - на рівні 24,5%.

Греція має бюджетний профіцит, але її економіка все одно продовжує скорочуватись. Хоч Афіни цього року можуть показати незначне зростання, цього буде все ще замало, аби скоротити гігантський борг. Найімовірніше, країна знову потребуватиме економічної допомоги.

Куди приводять санкції

Економіка єврозони страждає і від зовнішніх чинників, зокрема і української кризи.

Наслідки санкцій, уведених ЄС проти Росії та Росією проти ЄС, прорахувати важко, однак вони можуть стати іще несподіванішими у ситуації "повільного одужання" європейських економік.

Дехто уже зазнав збитків. Німецький експорт до Росії з початку року скоротився на 14%.

Експерти кажуть, що санкції підривають і настрої інвесторів.

"Путін впливає на впевненість, а відтак - інвестиції і, частково, експорт", - каже старший економіст банку Вerenberg Крістіан Шульц.

Дехто намагається заручитися підтримкою Європейського Центробанку, як-от французький президент Франсуа Олланд.

"Центробанк повинен вжити усіх необхідних заходів, аби надати економіці ліквідність", - каже пан Олланд.

Центробанк, у свою чергу, уже провів шість нових довгострокових фінансових операцій, за якими зобов'язав банки видавати більше кредитів. ЄЦБ запевняє, що готовий зробити більше і застосувати "нетрадиційні інструменти".

Очікується, що країни і далі тиснутимуть на Центробанк, вимагаючи від нього гарантій фінансової стабільності. Однак при цьому все ще невирішеними залишаються питання, які не менше шкодять зростанню економіки, - зовнішні борги і рівень безробіття.