Місія МВФ: жорсткіша розмова за жорсткіших умов

На думку українських експертів, події на Кіпрі засвідчили, що міжнародні позичальники не налаштовані робити поступки країнам, які мають системні економічні проблеми. А відтак, Києву варто продемонструвати місії МВФ готовність до реальних кроків.

Проте поки що Київ демонструє лише бажання взяти гроші, аби розплатитися за попередні борги перед фондом. У день, коли до Києва прибула нова місія МВФ, міністр економіки Ігор Прасолов заявив, що в уряді "зацікавлені у рефінансуванні тих кредитів, які були отримані раніше у того ж Міжнародного валютного фонду", і що в уряду "є нібито всі підстави і всі розрахунки для того, щоб цю допомогу за програмою stand-by Україні було виділено".

Експерти погоджуються, що нині економічна ситуація в країні є настільки складною, що гроші МВФ і справді були б не зайвими, щоб хоча б розплатитися із попередніми боргами. Цього року лише фондові Київ має повернути понад 4,3 млрд доларів.

Проте, як каже екс-міністр економіки Віктор Суслов, говорити про таке вголос є "політично неправильним", "бо у такий спосіб ми ніби говоримо, що нам складно повертати кредити, що нам потрібні нові позики, аби повертати старі". Він нагадує, що при цьому кредити МВФ розраховані на підтримку фінансів країни у час, коли вона провадить реформи, аби надалі їй не доводилося позичати.

Тарифи на газ - головний клінч і принцип

Як і під час минулих переговорів, головним питанням на переговорах із представниками МВФ буде підвищення тарифів на газ для населення та комунального сектора. Але цього разу ситуація відрізняється, адже нині вже зрозуміла безпідставність заяв Києва про те, що підвищення тарифів буцімто можна уникнути, бо уряд веде переговори із Росією про зниження ціни на газ.

За час, що минув відтоді, як до Києва приїздила попередня місія МВФ, три варіанти зниження ціни - приєднання України до Митного союзу, залучення Росії до управління українською ГТС або оскарження газових контрактів 2009 року у суді - були відкинуті, каже Віктор Суслов.

З іншого боку, якщо в інших питаннях Київ може розраховувати на досягнення компромісу із МВФ, то питання тарифів є для фонду принциповим - вважає генеральний директор Бюро економічних та соціальних технологій Валерій Гладкий.

"Чому, за великим рахунком, МВФ наполягає на підвищенні тарифів? Тому що їх субсидування вимиває з бюджету кошти, які надходять від бізнесу, якому дедалі важче наповнювати цей бюджет. Так втрачається можливість для природного розвитку економіки. А низькі ціни на газ для всіх, незалежно від доходів, означають, що бабуся-пенсоінерка отримує 50 гривень знижки на свій місячний платіж, а мільйонер-власник котеджу - до 1000 гривень на місяць на рахунках за газ", - підраховує пан Гладкий.

Із ним повністю погоджується і Віктор Суслов.

"Найелементарніші розрахунки показують, що бюджет міг би зекономити величезні кошти, за рахунок яких нині субсидуються ціни на газ для населення, причому левову частку цих субсидій отримують найбагатші. Ви подивіться на котеджі у Конча-Заспі по 500 квадратних метрів, які, разом із басейнами, опалюються газом, що субсидується з бюджету. І МВФ, звісно, не може зрозуміти, чому Київ наполягає на тому, аби тарифи залишалися незмінними, а багаті отримували бюджетні субсидії за рахунок зовнішнього фінансування", - каже пан Суслов. Він також нагадує нещодавню заяву президента Януковича про те, що тарифи для населення в жодному разі підвищуватися не будуть.

Такі заяви президента, на думку екс-міністра економіки, свідчать про те, що він вже розпочав підготовку до виборів 2015 року, а відтак, багато питань із суто економічних перетворюються на політичні. А це, на думку Віктора Суслова, ще більше ускладнить переговори з МВФ, оскільки "для фонду не властиво іти на політичні поступки, і тому вся ситуація увійшла у клінч".

Інше, але не менш важливе

Серед інших проблем, які обговорюватимуться із представниками МВФ, експерти називають, перш за все, ситуацію із уповільненням української економіки, а відтак, і потребу перегляду закладених у бюджет макропоказників, що нині виглядають мало реальними.

Саме за тим, які зміни будуть внесені до бюджету, можна буде спрогнозувати, чи відновить фонд фінансування України до кінця цього року, вважає Валерій Гладких.

Після цього варто буде звертати увагу на те, як вирішуються інші проблемні питання - лібералізація валютного курсу, проблеми інвестиційного клімату, зокрема, ускладнення із поверненням ПДВ або ж авансова сплата податку на прибуток.

Чи можна прожити без коштів МВФ

Якщо ж Київ до кінця року не зможе домогтися від МВФ програми відновлення кредитування, дефолт навряд чи станеться, але і економічну ситуацію це не покращить, кажуть експерти.

Валерій Гладкий вважає, що Київ може отримати якісь кошти від приватизації чи спробувати ще позичити у китайських банків під товарні кредити.

Віктор Суслов вважає, що це також можуть бути і запозичення на міжнародних комерційних ринках - під 8-9% річних у валюті. Проте, як каже колишній урядовець, "обійтися без грошей МВФ ми можемо, але згодом це обійдеться нам ще дорожче".

При цьому, як наголошує Валерій Гладкий, "враховуючи досвід Кіпру, можна передбачити, що загальна політика стосовно слабких економік буде більш жорсткою". Він пропонує українському керівництву замислитися, бо реакція українських вкладників на пропозицію сплатити податок на банківські вклади може бути більш жорсткою, ніж на підвищення комунальних тарифів.