Австрійська провінція: через Альпи на фестиваль вина

Якщо ви самі собі туристична агенція, то поїздка на концерт праотців дуже важкого року Black Sabbath може плавно перерости в щось інше. Наприклад, в тур місцями, де в тиші провінційних міст творили Гайдн, Моцарт і Бетховен.

Все залежить від ваших особистих смаків і здатності прокладати маршрут так, щоб було цікаво. І не занадто дорого.

Мені пощастило, бо в Австрії маю друзів. Тому подорожував я в гарній компанії і на автомобілі.

Можливо, комусь також спаде на думку запитати мене й про те, як почувалось на концерті улюбленого рок-гурту разом з австрійцями?

Нічого особливого. Просто ви всі разом раптом починаєте підспівувати музикантам. Ви вдягнуті у схожі чорні футболки і п’єте пиво. Зі сцени валить "стіна звуку". А на ранок трохи шумить у голові.

Санкт-Вольфанг: я б там жив

Ми стартували від нашого дому на околиці Відня і поїхали на захід, щоб побачити мальовниче містечко Санкт-Вольфганг в Альпах.

Непереборне бажання добратися до тих місць в мене з’явились після того, як вгледів одну з серій циклу ВВС "Великі подорожі залізницею".

Презентер Майкл Портільйо, той самий, що у минулому очолював різні британські відомства й навіть міністерство оборони, сів у той спеціальний поїзд, що здирається на круту гору. І там на вершині Майкл став на тлі краєвиду, від якого зашкалюють емоції.

Гори оточували величезне озеро, а Санкт-Вольфганг внизу нагадував містечко з іграшкового магазину.

Я теж захотів туди.

Оглядати імператорську резиденцію в Бад-Ішлі нам не вистачило часу. Але думка про те, що саме тут Франц Йосиф почув новину про вбивство спадкоємця австро-угорського престолу у Сараєві і з того почалися події Першої світової війни, якось дивно контрастувала з акуратним курортним містечком.

Колись за Австро-Угорської імперії сюди з столиці проклали залізницю. З того часу тисячам мешканцям Відня стало набагато зручніше добиратися до цієї гірської місцини.

Даруйте, але це знову з циклу ВВС про подорожі залізницею…

Та ми, як більшість сучасних добропорядних австрійців, їхали автомобілем. Поки не побачили неймовірно красиве озеро Вольфганзее і те саме мальовниче місто, яке вже закарбувалось у моїй пам’яті завдяки пізнавальному телесеріалу ВВС.

Поверхнею водойми один за одним ковзають туристичні судна. У місті багато невеличких готелів, ресторанчиків, сувенірних магазинів.

Ми прямуємо до того дивного потяга , який вивозить аж на вершину гори висотою понад 1700 метрів.

Підйом триває майже годину. Увесь цей час за вікном пропливають величезні стрункі сосни, альпійські луки і скелі.

Ми на кінцевій зупинці. Тут прохолода. Примхлива погода вирішила відкрити всю панораму: ось шпилясті гори з хмаринками, величне озеро. Ось - іграшковий Санкт-Вольфганг далеко внизу.

Щоб встигнути до Зальцбурга, ми вирішили не чекати своєї черги на відправку тим самим поїздом і пішли вниз стежками.

Ви любите Альпи? Якщо ви вже пішли пішки, то у вас просто немає вибору.

Зальцбург і його мешканець на прізвище Моцарт

Своєю туристичною популярністю Зальцбург завдячує Моцарту. Якби славний композитор народився в якомусь іншому місті, половина атракцій і оригінальні шоколадні цукерки моцарткугель могли з’явитися десь в іншому місці.

Та сталось як сталось. І тепер тисячі туристів щодня фотографуються на тлі будинку, де жив Моцарт.

Тисячі туристів купують мішечки кругленьких кугелів з марципанами, на кожному з яких маленький портрет Моцарта.

І ще Моцарт, і Моцарт…

Найкраще місто видно з висоти замку Хоензальцбург , на який теж їде фунікулер.

Історики кажуть, що ця неприступна фортеця за багато століть існування пережила лише одну облогу.

Це сталось тоді, коли повсталі селяни захопили нижню частину міста, а городяни втекли за кам’яні стіни.

Зальцбург – давнє місто з історією, яка сягає часів римлян.

Але тут не відчуваєш ні гнітючого середньовіччя, ні кривавих воєн минулого.

Незлічена кількість замків, що висять на перилах мосту через ріку Зальцах, свідчить лише про одне. Що окрім звичайних туристів, є також закохані, які хочуть показати наскільки сильні в них почуття.

Медлінг: там, де поряд Віденський ліс

Це містечко розташоване за 14 кілометрів від столиці. Його вузенькі вулички впираються в пагорби, на яких буяє Віденський ліс.

Саме цей ліс колись створив містечку репутацію затишного куточку із завжди свіжим повітрям. І раніше тут жити було недешево. Зараз це теж забаганка для людей з гарними грошима.

Я видираюсь на самісіньку гору стежиною, що в’ється через кущі. І хоча це безлюдна місцевість, мене чомусь не турбує, що в кишені у мене всі мої фінанси на цю поїздку.

Знімаю фото крізь залишки старовинної стіни замку.

Ось ця австрійська Конча-Заспа зараз спокійно собі існує без великої промисловості і фабрик за рахунок готелів і ресторанів.

Та колись тут пройшли турки-османи і зруйнували місто вщент. А через століття прокотилась інша смертельна хвиля – чума.

На вулицях Медлінга знаходимо будиночок, в якому жив Бетховен.

Але навіть у цій затишній провінції відчуваєш, що ота яскрава та дуже культурна столиця тієї старої Європи дуже близько.

Відень настільки вражає своїми палацами, музеями та історичними пам’ятками, що про нього треба писати окремий блог. Тому навіть не намагаюсь втиснути його в описи іншої - провінційної Австрії.

Айзенштадт: салют виноробам!

Ми поїхали на схід від Відня, де серед виноградників і полів розкинувся Айзенштадт.

Друзі знайомлять з Арнольдом Він з династії, яка вирощує в цих краях виноград і виготовляє вино вже понад три століття.

Його підвал – це зразок порядку і вірності традиціям. Пляшки з білим і червоним вином викладені гірками зразкової форми.

Після дегустації Арнольд показує діжки з нержавіючої сталі, які він встановив зовсім нещодавно, коли настав час міняти старі дубові.

Господар терпляче пояснює, що ці бочки різного об’єму підходять для виробництва усіляких видів вина.

Поступові зміни клімату теж впливають на традиційний смак фамільного вина. Тому щоразу, збираючи новий урожай, Арнольд вирішує в яку діжку заливатиме сік.

Та Арнольд перериває розповідь, бо йому треба йти на площу грати в духовому оркестрі.

В цей день у Айзенштадті відзначали свято винороба.

Столи для гостей розставили одразу за хвірткою на вулиці.

З’явились поважні гості, серед яких і керівництво міста. Почесна варта в історичних костюмах привітала початок свята і обрання королеви фестивалю. Клацнули затвори карабінів і тишу прорізав залп.

У самому Айзенштаті одним із визначних місць вважається палац угорського князя Естерхазі.

Саме при дворі цього аристократа капельмейстером тривалий час працював ще один славетний австрійський композитор - Гайдн.

А на вуличці, де живе Арнольд, свято в розпалі. Багато місцевих мешканців одягли національний австрійський одяг.

Мої австрійські друзі розповідають, що святкувати тут будуть щовечора впродовж всього тижня. Тут галасливо, але мирно, і ніхто нікому не заважає, навіть якщо хильнув зайвого.