Катастрофа чи час діяти Європі? Як Україна і світ реагують на призупинення допомоги США

Політики по всьому світу із занепокоєнням реагують на новини про те, що президент США Дональд Трамп розпорядився призупинити надання військової допомоги Україні, допоки керівництво країни не продемонструє "прихильності до миру".

Сам Трамп це рішення поки що не коментував, офіційної заяви з Білого дому також ще не надходило.

Це сталося за кілька днів після суперечки Трампа з президентом Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті.

Перед рішенням речниця Білого дому Керолайн Левітт сказала в ефірі Fox News, що США та американський народ "втомилися оплачувати рахунок" за війну в Україні. Вона заявила що президент Зеленський був за крок від підписання "економічного рятувального круга" - цим кругом в США вважають так звану угоду про копалини.

"Замість цього він поставив віз попереду коня і вкусив руку, яка його годувала", - стверджує Левітт.

Як повідомила The Wall Street Journal з посиланням на незваного високопосадовця в адміністрації президента США, рішення Трампа заморозити допомогу Україні нібито підтримали всі його топрадники.

Трамп нібито вирішив йти на цей крок, роздратувавшись на слова Володимира Зеленського про те, що війна може тривати ще довго. Він відчув потребу продемонструвати, що серйозно налаштований посадити Україну за стіл перемовин.

"Українці не сприйняли наші наміри серйозно. Нам довелося продемонструвати це", – зазначив анонімний співрозмовник.

Поки офіційних повідомлень саме про призупинення американської військової допомоги немає, у Кремлі вже відреагували.

Речник Дмитро Пєсков сказав, що "безумовно, ще треба дізнатися деталі".

"Але якщо це відповідає дійсності, то це те рішення, яке дійсно може спонукати київський режим до мирного процесу", - цитує Пєскова російське агентство ТАСС.

Реакції європейських політиків різні - деякі з них не вважають, що такий крок хоч якось наблизить мир, але водночас бачать це як сигнал для Європи діяти активніше.

Водночас ще не всі лідери встигли висловитися, а деякі, схоже, уникають різких заяв, щоб зберегти свої відносини з США і допомогти Києву помиритися із Вашингтоном.

Як реагують США та Європа

Американська сенаторка та демократка Джин Шейхін з комітету міжнародних відносин Сенату, сказала, що "заморозивши військову допомогу для України, президент Трамп відкрив двері Путіну для ескалації його насильницької агресії проти невинних українців".

"Наслідки, безсумнівно, будуть руйнівними", - додала вона.

Майкл Макфол, політолог і колишній посол США у Росії пояснив: "Партія Трампа відклала останній пакет допомоги на шість місяців. Венс голосував проти. А тепер вони припиняють постачання частини, що залишилася, хоча Конгрес США проголосував за неї переважною кількістю голосів. І Венс все ще думає, що він заслуговує на окреме "дякую»" Дивно".

У республіканському таборі реакція інша.

Марджорі Тейлор Грін, республіканка, конгресвумен заявила, що вона гаряче підтримує президента Трампа у припиненні постачання американської зброї Україні.

"Я голосувала проти фінансування цієї війни із самого початку, я підтримую мир", - додала вона.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс поставив під сумнів, що Європа зможе замінити американську військову допомогу.

"Давайте прямо: є багато країн, які зголосилися підтримувати [Україну], особисто чи публічно, не маючи ані бойового досвіду, ані військового обладнання, які б дозволили зробити щось значне".

Бенджамін Хаддад, міністр Франції в справах Європи, який минулого тижня був у Києві, сказав так: "Якщо ви хочете миру, рішення про призупинення постачання зброї Україні зміцнює мир чи робить його більш віддаленим?"

"Воно робить його більш віддаленим, тому що лише зміцнює руку агресора на землі, яким є Росія", – сказав Хаддад France 2.

Уряд Великої Британії заявив, що залишається "абсолютно відданим досягненню довговічного миру в Україні та взаємодіє з ключовими союзниками для підтримки цих зусиль".

Подібні тези також повторила віцепрем'єрка британського уряду Анджела Райнер. А коли на інтерв'ю на програмі Today на Radio 4 BBC її попросили прокоментувати конкретно призупинення американської допомоги, вона сказала, що це "справа США".

Вона додала, що прем'єр Стармер, який зараз у літаку, "не буде давати інтерв'ю в прямому ефірі" під час польоту.

Дональд Туск, прем'єр Польщі, яка має хороші відносини з США, відреагував на новини із обережністю.

"Суверенна, прозахідна Україна, здатна захистити себе від російської агресії, означає сильнішу і безпечнішу Польщу. В умовах політичної плутанини і зростаючого хаосу саме це має найбільше значення. Той, хто ставить під сумнів цю самоочевидну істину, сприяє тріумфу Путіна. Зрозуміло?" – так написав він у Х.

Голова польського уряду 4 березня підтвердив інформацію про призупинення військової допомоги США.

"Зрештою доповіді, які надходять з кордону, з нашого хабу в Ясьонці, теж підтверджують декларації американської сторони", - сказав Туск перед початком засідання Ради міністрів Польщі.

Він також звернув увагу на можливий початок скасування американською стороною санкцій проти Росії, додавши, "немає підстав вважати, що це лише слова".

У МЗС країни зазначили, що рішення ухвалили без обговорення з НАТО.

"Це дуже важливе рішення, і ситуація дуже серйозна. Ця пропозиція може здатися банальною, але вона має велике політичне значення - її ухвалили без будь-якої інформації або консультацій, ні з союзниками по НАТО, ні з групою "Рамштайн", - розповів журналістам речник МЗС Польщі Павел Вроньський.

Генерал, доктор воєнних наук і колишній заступник голови Бюро національної безпеки Польщі Роман Полько прокоментував зміни у ставленні американської влади.

"Коли ми їхали на місії в Ірак і Афганістан, коли ми підтримували США, нам говорили, що це – про спільні цінності. Що ми повинні протистояти злу, де б воно не було, бо якщо ми цього не зробимо, то воно прийде на нашу територію", - сказав Полько в ефірі TOK FM.

За словами військового, ніхто тоді не рахував грошей, ніхто не говорив, що він мусить отримати взамін за цю допомогу.

"А зараз американська влада поводиться так, ніби не було Бучі, не було Ірпеня, не було воєнних злочинів, вбивства жінок і дітей в театрі (в Маріуполі), обстрілу лікарень. Вона раптово припиняє допомогу Україні".

Полько попереджає, що це обернеться збільшенням жертв, "бо Росія, незважаючи на слова, які лунають в мирних переговорах, інтенсифікувала дії, спрямовані саме проти цивільного населення".

"Я сподіваюсь, що протягом найближчих місяців вдасться переконати США в тому, що у них немає альтернативи крім як сильний союз з Європою в рамках НАТО і підтримка України. Самотні Штати без сильних зв'язків з Європою зазнають економічних збитків і програватимуть в американсько-китайському протистоянні", - підсумував він.

Прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала написав, що рішення Трампа "підкреслює негайну потребу в фундаментальній зміні нинішньої політики Європи".

У своєму пості на Х він написав, що Європа "повинна посилити наші економічні та військові потужності та взяти повну відповідальність за свою власну безпеку".

Це вимагає більш витрат на оборону і збільшення витрат на підтримку України, додав він.

"Ми не можемо дозволити агресивній політиці Росії, яка загрожує нам усім, взяти верх. Ера покладання на інших у вирішенні фундаментальних міжнародних викликів від нашого імені закінчилася. Зараз для Європи настав час рішуче перейти від слів до дій".

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна теж так вважає - "Європа повинна збільшити військову допомогу Україні".

"Уряд Естонії вже прийняв рішення збільшити військову допомогу Україні на 25% цього року і терміново доставити в Україну, серед іншого, 10 тисяч артилерійських снарядів. Наше рішення доводить, що для допомоги Україні можуть бути прийняті нові та швидкі рішення, і ми закликаємо всіх прихильників України терміново збільшити військову допомогу", – наголосив він.

За словами міністра, одним із способів отримати додаткові кошти для допомоги Україні є також використання заморожених активів Росії, і більшість із них саме в Європі.

Він вважає "безпідставними" заяви про відсутність юридичних можливостей використати ці заморожені кошти.

"Агресор, який є єдиним винуватцем війни, повинен відчувати тиск, а жертва агресії повинна бути рішуче підтримана, тому що тільки таким чином можна змусити Росію відмовитися від своїх цілей і досягти тривалого миру в Україні", – сказав Тсахкна.

Радник президента Литви Марюс Чеснулевічюс в інтерв'ю радіо Žinių Radijas заявив, що рішення Трампа не стало несподіванкою, тому що "в минулому він уже заявляв, що тиснутиме на обидві сторони, щоб вони сіли за стіл переговорів".

"Те, що він робить, є продовженням політики, яку він оголосив, і сигнал був отриманий. Цього тижня відбудеться саміт Європейської ради, буде зустріч, на якій це питання, безумовно, буде обговорюватися", – додав він.

"Це неправда, як дехто може подумати, що Європа спить і нічого не робить", – пояснив Чеснулевічюс.

Він вважає, що пройдуть місяці, перш ніж рішення про припинення допомоги від США відчують військові на полі бою, а Європа тим часом повинна ухвалити необхідні рішення. Так, уточнив він, це не станеться в один день, "як нам хотілося би, але ми не на початку дискусій".

Виступаючи на пресконференції, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що Європа "готова посилити" оборону, додавши, що ЄС запропонує надати державам-членам більше фіскального простору для інвестицій в оборону, 150 мільярдів євро у вигляді позик для цих інвестицій, а також буде прагнути мобілізувати приватний капітал.

"Європа готова суттєво збільшити витрати на оборону, щоб відповісти на короткострокову необхідність діяти та підтримати Україну, а також вирішити довгострокову потребу взяти на себе більше відповідальності за нашу власну європейську безпеку".

Перед цим фон дер Ляєн казала, що Європі потрібне "масштабне посилення оборони, без жодних питань".

"Ми хочемо міцного миру, але міцний мир можна побудувати лише на силі, а сила починається зі зміцнення нас самих", - додала вона.

Уряд Угорщини очікувано підтримав рішення США. "Президент США та угорський уряд мають одну і ту ж позицію: замість продовження поставок зброї та війни, якомога скоріше потрібне призупинення вогню та мирні переговори", - цитує речника уряду Reuters.

Шмигаль та інші: як реагує Україна

З української сторони рішення поки що не прокоментували ні президент, ні керівник його офісу.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль на зустрічі з журналістами 4 березня відреагував на новини стримано.

"Станом на вчорашній вечір допомога не була зупинена, і ми працюємо над тим, щоб вона не була зупинена", - неочікувано сказав Шмигаль.

Він також кілька разів подякував США за їхню допомогу та висловив надію на те, що співпраця продовжиться.

Шмигаль навіть нагадав, що в Україні були "різні випадки" протягом цих трьох років, коли допомога затримувалася.

Коли його запитали про продовження бойових дій, він відповів, що "в українців немає вибору... ця оборона не дає нам паузи, тому що ворог не дає нам паузи".

На питання про те, чи є в Україні план Б, прем'єр відповів, що "є тільки план А - і це перемогти".

Голова комітету із зовнішньої політики Верховної Ради Олександр Мережко (з партії президента "Слуга народу") в інтерв'ю радіопрограмі Newsday на ВВС сказав: "Думаю, Трампу варто серйозно задуматися над тим, як він ввійде в історію. Для мене це дата, яка стане символом ганьби".

Олексій Гончаренко, депутат із опозиційної партії "Європейська солідарність", написав, що рішення Трампа - "це катастрофа".

Він додав, що це було передбачувано, але зараз варто "не тикати пальцями, а працювати". Передусім - вибачитися перед адміністрацією Трампа за сварку в Білому домі, системно працювати з республіканцями та демократами, а також окреслити конкретний план, як вижити без допомоги США.

"Реальність така - зараз президент США - Трамп. Ми повністю залежні від США і потрібно грати з Трампом, а не проти. У нас і так вистачає ворогів, давайте хоч друзів втрачати не будемо", - пояснив він.

Але колишній замміністра оборони країни Володимир Гаврилов, який займав посаду в 2022-2023 роках, в іншому радіоінтерв'ю ВВС висловився оптимістичніше. Європа "на підйомі", переконаний він, і здатна онастити Україну "зброєю та більшістю рутинних потреб".

"Європа буде підтримувати Україну замість США", - сказав він в програмі Today.

Микола Бєлєсков, старший аналітик фонду "Повернись живим", припустив, що все це схоже, перш за все, "на потужний інформаційний і психологічний тиск на нас із боку адміністрації Трампа".

"Який же це процедурно-правовий нігілізм, коли щось там типу ухвалювати із рішень принципових щодо допомоги Україні, але при цьому немає ніяких заяв ні на сайті Білого дому, ні міністерства оборони. А так не повинно бути. Якщо є рішення, то має бути документ. Бо усну заяву в папочку не підшиєш", - вважає він.