Які гарантії безпеки мали азовці при виході з “Азовсталі”? Нові подробиці

Рік і сім місяців - саме стільки перебувають у полоні більшість азовців, які в травні 2022 року вийшли з “Азовсталі”. Їм надавали гарантії безпеки та звільнення з полону за кілька місяців. Яке значення це може мати для розслідування загибелі азовців в Оленівській тюрмі, що перекреслила всі ці гарантії?

За понад рік, що минув, відкрилися нові факти про те, хто саме з вищого керівництва Росії домовлявся про вихід українців з “Азовсталі” й подальший полон. Це російські генерали ГРУ Володимир Алєксєєв та Олександр Зорін. Їх можна бачити на відео з “Азовсталі”, знятому в травні 2022 року.

Захисники Маріуполя залишили територію заводу 16-20 травня 2022-го. Росія підтвердила, що із підземель “Азовсталі” вийшло 2 349 військових. Азовців звідти відвезли до Оленівської колонії № 120 в Донецькій області.

У ніч проти 29 липня 2022 в цій тюрмі сталися вибухи й пожежа в бараку з полоненими бійцями “Азову”. Загинуло щонайменше 54 військових та понад 100 постраждали.

Це сталося попри те, що при виході з "Азовсталі" українські захисники отримали від РФ гарантії збереження свого життя й повного дотримання Женевських конвенцій. Про це, а також про своє перебування в полоні, в інтерв’ю ВВС Україна розповів Костянтин Кожекін, офіцер з роботи з особовим складом “Азову”.

"Гарантії небезпеки"

Кожекін визнає, що досягнуті тоді домовленості не були реальною гарантією:

“Це не було ніякою гарантією, тому що будь-які домовленості російська сторона порушує легко”.

У своїй бригаді Кожекін займається питаннями, пов’язаними з полоном азовців. Серед них - і встановлення істини про події в Оленівській колонії.

Костянтин Кожекін був одним із тих, хто вийшов з “Азовсталі” в травні 2022-го й одразу потрапив до Оленівської тюрми. У ніч, коли там загинули азовці, він був в іншому бараку.

Його обміняли у вересні 2022 року.

Те, які саме гарантії безпеки та від кого отримали українські військові при виході з “Азовсталі”, також може вплинути на перспективи розслідування воєнних злочинів щодо українських військовополонених у майбутньому. Ідеться і про національні суди, і про Міжнародний кримінальний суд, пояснюють юристи-міжнародники.

Рік тому ВВС розслідувала, що могло статися в Оленівській тюрмі. Експерти, свідчення експолонених та інформація з відкритих джерел заперечили російську версію подій.

РФ стверджує, що Україна нібито сама вдарила по своїх полонених з HIMARS. Зробила це, мовляв, для того, щоб ті не свідчили про свої злочини проти цивільних, скоєні за наказом президента Зеленського.

Українське слідство розглядає версію використання проти полонених азовців термобаричної зброї. Ще одна версія - обстріл з артилерії, але не далекобійної, а менш руйнівної. І українські слідчі, і управління Верховного комісару ООН заявили, що “приліт”, якщо він справді був, стався із сходу на захід, тобто з боку Донецька.

За версією України, саме РФ відповідальна за загибель азовців у бараку тюрми.

Врятувало, що не було тату

Костянтин Кожекін, корінний маріуполець, долучився до “Азову” в перший день великої війни. На момент широкомасштабного російського вторгнення він не був у місті. Але повернувся туди вже під обстрілами, щоб вступити до лав цієї бригади: “Я не мав іншого вибору. Тобто я розумів, що мені треба долучатися. З 2014 року я дуже багато з ними співпрацював. Я завжди казав, що якщо щось розпочинається, я з вами. Мій друг сказав мені, куди прийти 24 лютого”.

У російському полоні Костянтин Кожекін схуд на 23 кілограми: “При виході з полону важив п'ятдесят сім кілограмів при нормальній вазі до вісімдесяти”.

“В полоні я, взагалі, жив одним днем і не думав про якісь там речі. Там було дуже обмежене харчування. На щастя, були книжки, котрі можна було читати. Якось так можна було займати свій час. Фактично я намагався не будувати якихось планів. Я не чекав на обмін. Я просто жив”, - пригадує азовець.

Він відзначає “особливе” ставлення до азовців в Оленівській тюрмі, зокрема, саме з боку представників так званої ДНР: “Коли ми вийшли в полон, наскільки знаю, там прибрали охоронців з “ДНР” і поставили охоронців від Федеральної служби виконання покарань. За рахунок цього було трохи краще... З першого ж дня начальник колонії (Сергій Євсюков - Ред.) нам розповідав, за що нас можуть розстріляти”.

Особливо пильно в полонених азовців перевіряли татуювання. Переважно шукали свастику.

“Коли ми прибули, нас повністю роздягли, обшукали. Тобто це була дуже принизлива і в той же час неприємна процедура. Сказати, що мене особливо катували, я не можу, тому що я не викликав такої великої цікавості. В мене немає татуювань. Вони повністю зафіксували всі татуювання, котрі були у хлопців”, - пригадує Костянтин Кожекін.

“Ще нас заставляли годинами сидіти на картах, стояти в якихось позах. Інших, наскільки я знаю, катували на допитах, коли мали якесь зацікавлення, або не подобалося татуювання, або людина була в якомусь підрозділі, котрий їх зацікавив. Ну ось там застосовували тортури”, - розповідає азовець.

Чому немає обмінів?

Костянтин Кожекін розповідає, що після вибухів в Оленівській тюрмі думав, що інших полонених азовців можуть стратити.

“Було відчуття того, що ми, взагалі, не контролюємо ситуацію, що з нами може статись все, що завгодно. Особливо після теракту в Оленівці, коли фактично були страчені наші побратими”, - розповів азовець.

Понад 700 азовців залишаються в полоні. Загалом Росія утримує у полоні 3 574 українських військових. Такі дані наводить міністерство реінтеграції України.

Від початку повномасштабного вторгнення, за даними уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, в рамках офіційних обмінів вдалося повернути 2 598 військовослужбовців.

Втім, уже понад чотири місяці не відбувалося жодних великих обмінів полоненими.

“Це залежить не від нас. Я знаю, що і ГУР, зі свого боку, і всі причетні служби роблять усе можливе для обмінів, але кожного разу вони зриваються російською стороною”, - каже Костянтин Кожекін.

“Ми зі свого боку можемо тільки збільшувати обмінний фонд”, - каже офіцер.

Втім, негласні й неофіційні обміни полоненими впродовж останніх місяців таки відбувалися. Про це в інтерв’ю Associated Press заявив український президент Володимир Зеленський.

“Дуже часто ми обмінюємо (військовополонених - Ред.) не так гучно, не так публічно. Скажу відверто — міняємо прямо на полі бою. Коли в нас десять їхніх полонених, а в них є кілька наших хлопців, — ми міняємо. По-різному буває”, — розповів президент.

На думку української влади, Росія зриває обміни полоненими, щоб створювати додаткове напруження в Україні.

"РФ, на мій погляд, станом на зараз прийняла для себе нову стратегію - не повертати практично нікого. Паралельно вони виходять на зв'язок із родичами, як цивільних заручників, так і військовополонених, і намагаються їм розказати, що вони готові повернути всіх і що насправді це Україна нібито не хоче забирати", - заявив на початку грудня український омбудсмен Дмитро Лубінець.

Повну версію інтерв’ю з офіцером “Азову” Костянтином Кожекіним можна буде незабаром подивитися на YouTube-каналі ВВС Україна.

Стаття була змінена 18 грудня 2023 року після уточнення інформації.