Проти мігрантів і за традиційні цінності. Все більше хлопців у Німеччині стають ультраправими

"Мої батьки казали мені, що вони жили в мирі та спокої, не боячись нічого у своїй власній країні, - каже 19-річний Нік. - Я хотів би жити в країні, де мені не потрібно боятися".

Ми зустрічаємося в маленькому барі на розі вулиці колишнього шахтарського містечка Фрайберг, Саксонія, де хлопець грає в дартс.

Це холодна, туманна лютнева ніч, трохи понад два тижні до національних виборів у Німеччині.

Нік та його друг Домінік, якому 30 років, - прихильники партії "Альтернатива для Німеччини", яка вже понад півтора року стабільно посідає друге місце в опитуваннях у Німеччині.

Ультраправі тут та в інших країнах Європи залучають до своєї орбіти все більшу кількість молодих людей, особливо хлопців.

Нік і багато інших молодих німців бояться через кількість нападів, в яких брали участь шукачі притулку. Останній випадок - смертельне ножове поранення дитини та чоловіка в парку Ашаффенбурга. Імміграція стала головною турботою Ніка та Домініка, хоча вони не виступають проти неї у всіх випадках.

"Люди, які інтегруються, навчаються тут, працюють - у мене немає з ними проблем", - каже Домінік, хоча він критично ставиться до будь-кого, хто, на його думку, зловживає системою притулку.

"Але в наші дні такі заяви вважаються ворожими, - каже Домінік. - Тебе називають нацистом через минуле Німеччини".

Партія "Альтернатива для Німеччини" (AfD), яку звинувачують у антиміграційній риториці, отримала неабияку підтримку від техномільярдера Ілона Маска, власника соцмережі X. Він провів на цій платформі пряму розмову з лідеркою партії Аліс Вайдель, а також приєднався до мітингу партії.

Зараз, коли Німеччина чекає на результати майбутніх виборів, головне питання – чому саме так багато молодих чоловіків тягнеться до ультраправих і які наслідки це може мати для країни, яка усвідомлює своє нацистське минуле.

Молоді чоловіки, які переходять до правих

Дослідження Pew Research Center у 2024 році показало, що 26% німецьких чоловіків мають позитивне ставлення до AfD, у порівнянні з 11% жінок. Частка чоловіків із такою думкою зросла на 10 відсотків з 2022 року.

На виборах до Європейського парламенту у 2024 році, за даними німецьких екзитполів, частка виборців до 24 років (як чоловіків, так і жінок), які проголосували за AfD, зросла до 16%, що на 11 відсотків більше, ніж у 2019 році.

Це відбувається на тлі зростання загальної тривожності серед молоді, згідно з нещодавнім дослідженням German Institute for Generational Research.

У вибірці з 1 000 німців віком від 16 до 25 років найвищий рівень тривожності спостерігався серед тих, хто відносить себе до ультраправих, тоді як найнижчий – серед людей із помірними політичними поглядами.

Жінки частіше турбуються про свої права та права меншин, тоді як чоловіки більше переймаються консервативними цінностями, які меншою мірою пов'язані з правами.

Доктор Рюдігер Маас з німецького аналітичного центру German Institute for Generational Research зазначає, що ліві партії часто зосереджуються на таких темах, як фемінізм, рівність і права жінок.

"Загалом чоловіки не бачать себе в цих темах, – каже дослідник. - Тому вони схильні голосувати за сили з більш правими поглядами".

Жорсткі популістські праві партії також досягли успіху в таких країнах, як Франція, Австрія, Нідерланди, Польща, Іспанія та Італія.

"Шістдесят відсотків молодих чоловіків до 30 років розглядають можливість голосування за ультраправих у країнах ЄС, і цей показник значно вищий, ніж серед жінок", – зазначає професор Абу-Чаді в аналізі, заснованому на даних Європейського виборчого дослідження 2024 року.

AfD: розповсюджувачі ідей

Очевидно, що AfD "домінує" в TikTok порівняно з іншими німецькими партіями, каже Мауріціус Дорн з Інституту стратегічного діалогу (ISD).

У партії 539 000 підписників на її парламентському акаунті, тоді як у Соціал-демократичної партії Німеччини, яка наразі має найбільше місць у німецькому парламенті, тільки 158 000.

Ідеться не лише про офіційні акаунти, але й про "неофіційні фан-акаунти, які також допомагають поширювати контент партії", каже пан Дорн.

Завдяки створенню 10 акаунтів з різними користувацькими профілями вони з'ясували, що "користувачі, які більше належать до правого спектра… бачать багато контенту від AfD, в той час як користувачі з лівого спектра бачать більш різноманітний набір політичного контенту".

TikTok заявив, що не "відрізняє" правих, лівих чи центристів у політиці та прагне бути на "передовій" у боротьбі з дезінформацією.

Дорн зазначає, що інші партії почали розвивати такі платформи як TikTok, "занадто пізно". Це означає, що їм доводиться наздоганяти втрачений час, щоб встановити сильну присутність на платформі.

Ми зустріли одного з інфлюенсерів AfD, Целіну Брихци – 25-річну TikTok-ерку, яка має більше ніж 167 000 підписників, 53% з яких – чоловіки, 76% віком від 18 до 35 років.

Вона переважно публікує відео з танцями, трендами та стилем життя, але також поширює контент на підтримку AfD.

Брихци каже, що не заробляє гроші на підтримці AfD, а робить це, тому що вірить у їхню справу і хоче "донести суть".

Серед її політичних ідеалів: бажання повернути обов'язкову військову службу, більше підтримки для матерів, які хочуть або потребують залишатись вдома, та жорсткіший контроль на кордонах.

Коли я запитала її, чи її погляди не є відмовою від мультикультуралізму, вона відповіла, що ні, але вважає, що люди повинні "інтегруватися".

"Є певні люди, які просто не підходять нам, німцям", – додала вона, але неодноразово запевнила, що не є расисткою і не має "нічого проти іноземців".

Чоловіки, жінки і зміна ролей

Блогерка Брихци також проти "зміни ролей" стосовно того, як одягаються чоловіки та жінки.

Реакція проти "гендерної ідеології" – ще одне питання, яке Тарік Абу-Чаді, професор європейської політики в Оксфордському університеті, визначив як фактор, що підживлює підтримку ультраправих серед молоді. Цю тезу також підтверджує і German Institute for Generational Research.

Вони запитали нових виборців, чи вважають вони тренд LGBTQ+ "перебільшеним" або "надмірним". Респонденти, які найчастіше погоджувалися з цим твердженням, були прихильниками AfD.

Коли я запитала пані Брихци, чи можна це явище розглядати як регресивне, вона відповіла, що "з біологічного погляду ми є чоловіками та жінками" і "люди повинні відповідно до цього себе і представляти".

Брихци розповіла мені, що через свої погляди вона втратила кількох друзів і тепер переважно проводить час з тими, хто має подібний світогляд.

Вона не погоджується з тими, хто вважає AfD небезпечною – на її думку, це рух, що запропонує справжні, радикальні зміни.

Коли я запитала пані Брихци, чи вважає вона себе ультраправою, вона сказала, що з певних питань – таких як контроль за кордонами та злочинність, "точно, так".

Ця відповідь вражає, особливо тому, що часто прихильники AfD відкидають ярлик ультраправих. Зокрема лідерка партії Аліс Вайдель наполягає, що вона очолює консервативний, лібертаріанський рух.

Жахи нацистської Німеччини поступово стають частиною минулого. Нове покоління виросло в час, коли партії на кшталт AfD вже були присутніми, чи то на телевізійних ток-шоу, чи в парламенті після того, як у 2017 році AfD отримала своїх перших депутатів.

Професор Абу-Чаді вважає, що ультраправі загалом стали більш нормалізованими, настільки, що "вони більше не виглядають такими екстремальними".

Це відбувається попри різні скандали, наприклад, коли Бйорн Хьоке, відомий представник жорсткого крила AfD, отримав два штрафи минулого року за використання нацистського слогана, хоча він відкидає звинувачення, що зробив це свідомо.

AfD у трьох німецьких землях класифікується як праворадикальна екстремістська партія органами влади — зокрема в Саксонії, де партія безуспішно оскаржила таке визначення в суді.

Водночас саме тут кількість "праворадикальних індивідів" досягла "нового рекорду", згідно з доповіддю, оприлюдненою минулого року внутрішньою розвідувальною службою Саксонії, яка наводить дані з 2015 року.

Спірні наративи

У торговому центрі міста Хемніц у Саксонії ми зустрічаємо групу молодих чоловіків, які не під запис кажуть, що вони праві.

Одягнені в чорне, з однаково коротким волоссям, вони висловлюють переконання, що гомосексуальність - це неправильно, і бояться, що німецька "раса" перебуває під загрозою через зростаючу мігрантську спільноту.

Вони ставлять під сумнів наративи про історію своєї країни, ймовірно, маючи на увазі нацистську еру.

Діана Швіталла викладає історію та суспільствознавство вже вісім років. Вона говорить, що у класі їй довелося зіткнутися з випадком заперечення Голокосту, вона чула й інші тривожні висловлювання.

"Ми чуємо, що Друга світова це насправді добре, і була причина, чому люди тоді померли. Гітлер описується як хороший чоловік", – каже пані Швіталла.

Вона додає: "Багато студентів… молодих студентів, які кажуть, що не важливо, за кого я голосую, вони все одно зроблять, що хочуть "там, нагорі". Я не отримую відповіді на питання, хто саме "там, нагорі".

Ми зустрілися зі Швіталлою кілька разів. Зокрема у Фрайбурзі, у професійному училищі для дорослих, яке розташоване на території колишнього нацистського концентраційного табору. Тут, на примусових роботах, використовували єврейських жінок, привезених з Освенцима, щоб виготовляти деталі для літаків.

Звучали розмови про незадоволеність рівнем імміграції в Німеччину і прагнення до відновлення національної гордості.

Під час нашої першої зустрічі викладачка допомагала організувати уявні вибори для студентів як спосіб залучення їх до демократії в іншому навчальному закладі міста Флея, що розташоване за 25 кілометрів від Фрайберга.

Ми поспілкувалися з Корою, Меліною та Джої, кожному по 18 років.

Кора каже, що чула, як чоловіки її віку висловлюють бажання, щоб жінки залишались вдома, повертаючись до часів у які "жінки доглядали за дітьми, а коли чоловік приходив з роботи, їжа була готова".

Кора і Меліна висловлюють побоювання щодо зворотного процесу в правах жінок, зокрема щодо абортів, а навіть права голосу.

"На щастя, це ще не обговорюється в політиці, — каже Меліна, — Але я чула розмови про те, що жінки більше не можуть голосувати на виборах".

Невелика група студентів стає в чергу для голосування близько обіду, і ми спостерігаємо, як поступово з'являються результати: "Die Linke" набирає найбільше голосів — це ліва партія, яка досить популярна серед молоді, але в цілому по країні має лише близько п'яти відсотків підтримки.

AfD зайняла друге місце, що підтверджує висновки професора Абу-Чаді, який зазначає, що "молоді люди набагато частіше обирають партії, що перебувають на лівому чи правому краю спектра, а не центристські".

Крайні праві: не протестний голос

AfD, чия основна тематика включає безпеку, кордони та злочинність серед мігрантів, тепер навіть підтримує концепцію "рееміграції" – популярне слово в лавах крайньоправих сил Європи, що широко розуміється як масові депортації.

Спілкуючись з людьми в Німеччині, очевидно, що підтримка AfD не зводиться лише до протестного голосування, навіть якщо є фрустрація щодо партій, які традиційно керували Німеччиною.

Целіна, Домінік та Нік та інші, з ким ми говорили щиро сподіваються та вірять, що AfD може поставити Німеччину на шлях радикальних змін.

Професор Абу-Чаді вважає, що в довгостроковій перспективі може статися ще більш значна зміна.

"І як тільки основні партії почнуть відмовлятися від "захисного бар'єра" або санітарного кордону, крайні праві почнуть поглинати решту правих партій".

"Дуже ймовірно, що в багатьох або більшості європейських країн праві партії стануть основними правими – або вже є ними", - каже він.

Партії на кшталт AfD активно працюють над тим, щоб нормалізувати себе в очах громадськості.

Хоча є люди в Німеччині та Європі, які розглядають ультраправий рух як екстремістську, навіть антидемократичну силу, здається, що зусилля з нормалізації дають плоди, принаймні серед молоді.