Американська історія Х. Фільм, який передбачив майбутнє США

Коли 25 років тому, у 1998-му, вийшов фільм "Американська історія X", він став попередженням, що на країну насувається хвиля насильства, пов'язаного із білим супремасизмом.

Цей кримінальний трилер викликав як схвальні, так і критичні відгуки, а деякі оглядачі відзначали, що расисти у фільмі більше нагадували карикатури, ніж реальних людей, яких міг породити мультикультурний ґрунт американської демократії.

Застереження: ця стаття містить описи насильства, які можуть засмутити

Фільм змальовує картину того, як неонацистський рух вербує харизматичних лідерів, знущається з іммігрантів, користується першими плодами епохи інтернету та експлуатує стереотипи у білих сім’ях – і все це зрештою переростає у відкриту расову війну.

Стрічка починається з того, що підліток Денні Він’ярд (Едвард Ферлонг) з Веніс-Біч, штат Каліфорнія, пише хвалебну оду Адольфу Гітлеру, в якій вихваляє його як героя громадянських прав - чим сильно непокоїть свого вчителя-єврея Мюррея (Елліотт Гулд).

Темношкірий директор школи, доктор Свіні (Ейвері Брукс), ставить Денні ультиматум: або він вчитиметься під його наглядом на спеціальному курсі під назвою "Американська історія X", або його виженуть зі школи.

Завдання Денні полягає в тому, щоб проаналізувати, як його старший брат Дерек (Едвард Нортон) потрапив до неонацистського арійського братства й опинився у в'язниці.

Дерек вчинив надзвичайно жорстокий злочин - і у фільмі він зображений у деталях. У чорно-білому спогаді глядачі бачать, як Дерек, одягнений лише в білі шорти та чорні військові черевики, з татуюванням у вигляді свастики на грудях, стріляє у своєму дворі у двох темношкірих чоловіків, які намагалися викрасти його машину під час війни банд.

Один з них помирає на місці, а інший, досі при свідомості, лежить розпластавшись у траві, й Дерек добиває його, б'ючи головою об бордюр.

Незабаром після цього прибувають поліцейські, й Дерек піднімає руки за голову та стоїть у майже месіанській позі у мерехтливому світлі синіх вогнів поліцейських машин.

Після цього фільм розповідає про обставини, які розпалили гнів Дерека та вилили його у расову ненависть, його розчарування та непевні пошуки спокути.

Девід Маккенна написав чернетку сценарію за шість тижнів у 1992 році - поки під вікнами його квартири в Лос-Анджелесі вирували заворушення, які спричинило побиття Родні Кінга.

Після цього він проконсультувався з Тоні Кеєм, британським режисером реклами, який готувався знімати свій перший повнометражний фільм. Кей привів Маккенну на вечірку скінхедів, де сценарист поспілкувався з білим націоналістом.

"Протягом пів години я розмовляв з хлопцем із татуюванням M-16 на поголеній голові. Це було досить страшно, щоб не сказати дуже", - згадував Маккенна.

Коли зйомки фільму завершили, поведінка Тоні Кея стала відверто дивною. Він приводив із собою на зустрічі з представниками New Line Cinema рабина, священника та ченця - щоб переконати керівництво, що його фільм - не комерційний продукт, а пророцтво.

Але справжня боротьба почалася, коли Нортон втрутився у процес монтажу й зробив версію фільму, яка була на 18 хвилин довшою й отримала захоплені відгуки тестової аудиторії. У запалі ревнощів Кей витратив 100 000 доларів на проплачену антирекламу свого головного актора в голлівудській пресі.

Коли студія погодила версію Нортона, Кей вимагав прибрати його ім’я з титрів, і врешті подав позов на 200 мільйонів доларів проти New Line, який згодом відхилили.

Через десять років Кей зізнався, що над ним взяло верх його его: "За кожної нагоди я перепрошую в усіх людей, яких я образив. Я робив усе, що міг, це була моя пристрасть, але я все одно був повністю неправий".

Виклик стійкому міфу

З цих сутичок вийшов блискучий фільм, але для того, щоб повністю його зрозуміти, потрібно докласти зусиль.

Протягом багатьох поколінь американська культура підтримувала стійкий міф про те, що темношкірі люди самі собі завдали непоправної шкоди лінню та гедонізмом.

Наприклад, у знаковій доповіді Мойнігана в Конгресі 1965 року йшлося про те, що причиною стійкої расової нерівності є не обмежені економічні можливості, а "клубок патологій" у темношкірих родинах.

Пізніше політики поширювали стереотипи про "наркоманів" і ледачих "королев соцвиплат", називаючи темношкірих жінок інкубаторами бандитів, правопорушників і "суперхижаків".

"Американська історія X" зробила сміливий крок, змістивши центр уваги зі зневаженої темношкірої сім’ї на білі родини, де продемонструвала благодатний ґрунт для процвітання расистських ідей.

У фільмі ми бачимо, як за обіднім столом Він’ярдів батько Дерека, пожежник Денніс (Вільям Расс), критикує політику уряду, спрямовану на виправлення історичної несправедливості та лютує проти розмивання літературного канону, що складається з білих авторів.

Пізніше, коли його батька вбивають під час гасіння пожежі у притоні наркозалежних, Дерек переймає його риторику - називає іммігрантів паразитами, а Родні Кінга - бандитом, одержимим наркотиками.

Коли його власна сім'я розпадається, Дерек приєднується до сурогатної "сім'ї" в Арійському братстві, де "батьком" для нього стає Кемерон Александр (Стейсі Кіч), який користується його невпевненістю і готує його на роль громовідводу для незадоволеної молоді, а дівчина Дерека Стейсі (Фейруза Балк) спонукає його до насильства за расовою ознакою.

Доля Дерека - одинака, який шукає близькості з екстремістами - віддзеркалює тривожні тенденції 90-х. Терористи, ультраправі воєнізовані групи та релігійні екстремісти спричинили ескалацію насильства – смертоносне протистояння в Рубі-Рідж, штат Айдахо, між федеральними агентами та правими фундаменталістами в 1992 році, різанину у Вако наступного року, а також вибух в Оклахома-Сіті в 1995 році, в результаті якого загинуло 168 людей. В усіх цих випадках брали участь злочинці, які були відчужені від своїх сімей та суспільства.

"Американська історія X" точно передбачила, як білі екстремісти в майбутньому залучатимуть до своїх лав самотніх білих чоловіків із проблемних сімей, які шукають розуміння та мету у житті.

Елліотт Гулд, який зіграв шкільного вчителя Мюррея та потенційного бойфренда матері Дерека та Денні, Доріс (Беверлі Д'Анджело), розповів BBC Culture, що спочатку думав, що читає сценарій комедії, схожої на сатиричне висміювання Чарлі Чапліном Адольфа Гітлера у "Великому диктаторі".

Потім він дійшов до сцени з бордюром.

"Я зрозумів, що це не комедія, це історія жахів, і моя роль за тим обіднім столом полягала в тому, щоб передати глядачам це нестерпне відчуття ненависті, - каже актор. - Мюррей знає, на що здатні нацисти – на дегуманізуюче презирство, яке проклало шлях до єврейських погромів та ще гірших подій у Європі – і він бачить, що Доріс сховала голову в пісок. Він єдиний, хто не боїться Дерека, тому що він знає, наскількі високі ставки у цьому конфлікті".

Расизм під збільшувальним склом

Для Гайді Бейріч, експертки Глобального проєкту проти ненависті та екстремізму, "Американська історія Х" є особистою. Вона виросла по сусідству з Томом Мецгером, сумнозвісним членом клану та засновником Опору білих арійців – який став прообразом Кемерона, лідера білих націоналістів у фільмі, з вічною зубочисткою в роті – і вона спостерігала, як її друзі дитинства один за одним потрапляли під вплив Мецгера.

"Цей фільм так влучно передав багато речей, тоді як лідери країни обходили увагою цю загрозу, - розповіла Бейріч BBC Culture. - Те, як у ньому показані розбіжності у вироках, расово зумовлене поліцейське насильство, безсилля педагогів перед бандами, потужний заклик харизматичного демагога до невдоволеної молоді, навіть те, як економічні проблеми сім’ї Він’ярдів переплітаються з расовою ненавистю… наче дивишся у кришталеву кулю й бачиш майбутнє білого супремасизму".

На думку Бейріч, те, що колись маргінальні погляди тепер увійшли в мейнстрим політики, вражає.

"Тепер є мільйони людей, які підтримують теорії змови на кшталт QAnon… це вражає, з одного боку, але з іншого - у цьому немає нічого дивного, враховуючи, наскільки глибоко ультраправі ідеї проникли в прийнятну політику", - каже вона.

Дороті Робертс, соціологиня, яка десятки років присвятила вивченню антитемношкірої риторики, розповіла BBC Culture, що "Американська історія X" під збільшувальним склом показала расизм у білих сім'ях, але водночас, на її думку, фільм поширював згубні міфи про темношкірих людей.

"Зміна поглядів є важливою, але сама по собі вона не усуває правових та інституційних бар’єрів, які зберігають расову нерівність", - каже Робертс, яка стверджує, що послання фільму - заклик до прощення Дерека, оскільки він зрештою вирішив кинути виклик расистським ідеям свого молодшого брата.

"У підсумку все обертається довкола спокути білих і втрачається той факт, що расизм вкорінився в американському суспільстві, і його неможливо виправити, просто зірвавши зі стіни спальні кілька плакатів, які закликають до панування білих".

Але більш підступна ідея, яку просуває фільм, на думку Робертс, полягає в тому, що передумовою боротьби з білим супремасизмом є заклик до темношкірих людей приборкати свій гнів.

Вона наводить приклад персонажа директора Свіні, педагога, який виводить Дерека з-під впливу ідеології переваги білої раси після того, як його ґвалтують у в’язниці. На думку Робертс, це типова фігура, яку Спайк Лі назвав "магічним негром", чия містична мудрість і безмежна симпатія веде білих героїв до спокути.

"Свіні – терплячий, примирливий, цивілізований – стає тим прикладом, на тлі якого можна принизити чорних хуліганів зі зброєю в руках, яких зображують як злостивих аналогів білих супремасистів", – каже Робертс.

"Виглядає так, ніби чорні люди мають досягти недосяжної планки респектабельності, перш ніж отримати право бути вільними від ненависті та насильства", - додає вона.

Водночас у пастці спотворення життя темношкірих "Американська історія X" не була самотньою.

Хоча в 1990-х роках спостерігався сплеск фільмів темношкірих продюсерів і режисерів, зокрема Спайка Лі, Джулі Деш і Карла Франкліна, їх значною мірою затьмарювали фільми-блокбастери, що транслювали укорінені расові стереотипи, такі як "Зелена миля" Френка Дарабонта чи "Аладін" від Disney - як зазначив Нафкоте Тамірат, фільми, які показували історії про расову експлуатацію без конфліктних моментів, щоб "глядачі могли насолоджуватися трагедією без почуття провини".

На цьому тлі "Американська історія X" була тим рідкісним фільмом 90-х, який зобразив загрозу для американського суспільства, з якою масова культура загалом не могла – або не хотіла – боротися.

Тож, яким чином "Американська історія X" передбачила відродження білого націоналізму в сучасних США?

Александра Стерн, авторка книги "Горді хлопці та біла етнодержава" (Proud Boys and the White Ethnostate), та Енді Кемпбелл, автор "Ми горді хлопці" (We Are Proud Boys), погоджуються, що інтернет-чати та соцмережі стали потужним прискорювачем для альтернативних правих ідей – і втілили те, що "Американська історія X" точно змалювала як майбутнє радикальної організації.

Вони зазначають, що расове мислення за принципом "хто сильніший, той і правий" – та сама риторика, яку Дерек використовує, щоб підбурювати расові групи у вигаданій боротьбі проти виродження та загибелі білих – стало причиною народження руху альтернативних правих приблизно в той час, коли у 2008 році у США обрали першого чорношкірого президента.

Потім у 2016 році на цьому ґрунті виникли "Горді хлопці", коли Дональд Трамп сколихнув широкі верстви населення країни, коли схарактеризував мексиканських іммігрантів як "злочинців" і "ґвалтівників". Згодом "Горді хлопці" стали центральними гравцями в організації смертоносного мітингу "Об’єднаймо правих" у Шарлоттсвіллі в 2017 році та були одними з перших, хто вдерся у Капітолій 6 січня 2021 року.

На думку Кемпбелла, "Американська історія X" не змогла передбачити, що правий екстремізм в Америці трансформується у політичний мейнстрим. Деякі коментатори також стверджують, що расовий поділ посилив екстремізм крайніх лівих та їхня політика.

Але на думку Бейріч, "Американська історія X" дійсно стала передвісником історії США в 21 столітті – просто вона не зайшла достатньо далеко.

"Багатьох тих самих поглядів, які зробили неонацистів ізгоями в 90-х, зараз дотримуються члени Конгресу в Республіканській партії, і цього не змогла передбачити навіть "Американська історія X".