МДМА. Як наркотик позбавив чоловіка радикальних поглядів

У лютому 2020 року Гаррієт де Віт, професорка психіатрії та поведінкових наук у Чиказькому університеті, проводила експеримент щодо того, чи препарат МДМА (наркотична речовина, що має стимулювальну та галюциногенну дію) підвищує приємність спілкування.

Це був звичайний вівторок - доки Майк Бреммер, науковий співробітник де Віт, з’явився у дверях її офісу із стурбованим виразом обличчя.

Учасник подвійного сліпого дослідження, чоловік на ім’я Брендан, наприкінці заповнив стандартну анкету. У самому низу форми Брендан написав жирним шрифтом: "Цей досвід допоміг мені вирішити виснажливу особисту проблему. Погугліть моє ім’я. Тепер я знаю, що мені потрібно робити".

Побачивши це загадкове повідомлення, Бреммер і де Віт занепокоїлися. Вони загуглили ім’я Брендана та зробили тривожне відкриття: лише кілька місяців тому Брендан був лідером підрозділу організації Identity Evropa на Середньому Заході США, сумнозвісної групи білих націоналістів, яку в 2019 році перейменували на American Identity Movement. За два місяці до цього активісти Чиказької антифашистської акції викрили особу Брендана, і він втратив роботу.

Це схвилювало Де Віт. Вочевидь, вона щойно дала наркотик опальному прихильнику переваги білої раси - і, як виглядає, надихнула його робити хтозна.

"Піди запитай його, що він має на увазі під "тепер я знаю, що мені потрібно робити", - наказала вона Бреммеру. - Якщо він збирається взяти до рук зброю чи щось подібне, ми повинні втрутитися".

Проте виявилося, що плани Брендана були протилежними. Він пояснив Бреммеру, що зрозумів, що має нести у світ любов.

"Любов - це найважливіше, - сказав він збентеженому науковому співробітнику. - Ніщо не має значення без любові".

Коли де Віт переповіла мені цю історію майже два роки потому, вона все ще не могла у це повірити.

"Хіба це не дивовижно? - сказала вона. - Усі кажуть, що цей клятий наркотик змушує людей відчувати любов. Але сама думка про те, що наркотик може змінити чиїсь переконання та думки без будь-яких очікувань - це просто карколомно".

Протягом останніх кількох років я досліджувала наукові праці та медичний потенціал МДМА для книги під назвою Я відчуваю кохання: МДМА та пошуки зв’язку в розколотому світі" (I Feel Love: MDMA and the Quest for Connection in a Fractured World).

Я дізналася, як цей колись спаплюжений препарат тепер знову стає терапевтичним засобом – роль, яку він грав у 1970-х і 1980-х роках, до криміналізації.

МДМА та інша терапія за допомогою психоделіків може змінити сферу психічного здоров’я завдяки широкому клінічному застосуванню в США та за їхніми межами для лікування травм та, можливо, інших захворювань, зокрема розладів пов’язаних зі зловживанням психоактивними речовинами, депресії та розладів харчової поведінки.

Але чи може МДМА також змінювати переконання людей? Як виглядає, препарат сам по собі не здатний магічним чином позбавити людей від упереджень, фанатизму чи ненависті. Але деякі дослідники почали замислюватися, чи може він бути ефективним інструментом для того, щоб підштовхнути людей, які вже певною мірою налаштовані переглянути свою ідеологію в напрямку нового погляду на речі.

Хоча МДМА не може змінити упереджене ставлення суспільства, на індивідуальному рівні він може мати суттєвий вплив. У деяких випадках препарат може навіть допомогти людям продертися крізь туман дискримінації та страху.

Коли Де Віт розповіла мені історію про Брендана, я захотіла дізнатися більше з перших рук - тому в грудні 2021 року я зустрілася із ним (він попросив не розголошувати його прізвище, оскільки намагається дистанціюватися зі свого минулого).

Піднімаючись ліфтом до його квартири в розкішній багатоповерхівці з краєвидом на озеро Мічиган, я відчувала нервозність. Я не була упевнена, яку людину зустріну, і навіть напівжартома написала кільком друзям повідомлення, щоб вони знали, де мене шукати, якщо я зникну.

Але я геть не очікувала, що 31-річний хлопець, який відкрив двері, буде виглядати настільки звичайно: блакитна картата сорочка на ґудзиках, акуратно підстрижене волосся та привітна посмішка.

Він чемно повісив моє пальто і пояснив, що, коли він був лідером білих націоналістів, головним було саме культивування образу буденності.

"Я дійсно хотів, щоб хлопці, які добре заробляють та мають освіту, почувалися комфортно, приєднуючись до таких спільнот, - сказав він. - Я хотів це нормалізувати".

Брендан виріс у заможному передмісті Чикаго в ірландській католицькій родині. У середній школі він був лібералом, але білий націоналізм захопив його в Університеті Іллінойсу Урбана-Шампейн, де він приєднався до братства, яке переважно складалося з консервативних республіканців, почав читати антисемітські конспірологічні книги та впав у кролячу нору расистського та сексистського контенту в інтернеті.

Брендана ще більше заохотила популістська риторика Дональда Трампа під час його президентської кампанії.

"Його слова про те, що мексиканці - ґвалтівники, про будівництво стіни на кордоні та депортацію всіх, про заборону мусульман - я не розумів білого націоналізму, поки Трамп не почав балотуватися в президенти", - сказав Брендан.

Він приєднався до Identity Evropa, щоб спілкуватися з іншими, хто поділяє його погляди. Згодом він відвідав сумнозвісний мітинг "Об’єднайте правих" у Шарлотсвіллі та швидко піднявся в лавах своєї організації, ставши спочатку координатором Іллінойсу, а потім і всього Середнього Заходу. Він подорожував Європою та США й зустрічався з іншими групами білих націоналістів - кінцевою метою було зробити рух мейнстримом.

Брендан, ймовірно, продовжував би в тому ж дусі, якби його особистість не стала публічною. Група антифашистських активістів опублікувала інформацію про нього та ще понад 100 людей з Identity Evropa. Його негайно звільнили з роботи, а також з ним перестали спілкуватися рідні та друзі, які не належали до білих націоналістів.

Коли на початку 2020 року Брендан побачив оголошення про дослідження препаратів у Чиказькому університеті, він вирішив подати заявку, щоб мати чим зайнятися та заробити трохи грошей.

Під час одного з візитів йому дали таблетку. Тоді він не знав, що щойно прийняв 110 мг МДМА. За його словами, у той час він "все ще перебував на стадії заперечення" після того, як його особистість стала публічною. Його мучив жаль – не через його фанатичні погляди, яких він досі дотримувався, а через помилки, які привели його до цього скрутного становища.

Приблизно через 30 хвилин після прийому таблетки він почав почуватися дивно.

"Секундочку – чому я це роблю? Чому я так думаю? - почав дивуватися він. - Чому мені могло здаватися нормальним поставити під загрозу стосунки майже з усіма людьми в моєму житті?"

Саме тоді за ним прийшов Бреммер, щоб почати експеримент. Брендана підключили до магнітно-резонансної томографії, а Бреммер почав лоскотати його передпліччя пензлем і попросив оцінити, наскільки це приємно.

"Я помітив, що це робить мене щасливішим - відчуття дотику, - згадував Брендан. - Я поступово став оцінювати його все вище й вище".

Коли він насолоджувався приємним відчуттям, у його пам’яті спливло одне потужне слово: зв’язок.

Раптом це здалося таким очевидним: єдине, що має значення – зв’язки з іншими людьми.

"Це неможливо передати словами, але це було глибоке відчуття, - розповів Брендан. - Я сприймав свої стосунки з іншими людьми не як чіткі кордони з різними сутностями, а більше як те, що ми всі - одне ціле. Я зрозумів, що я був зациклений на речах, які насправді не мають значення, і просто так заплуталися, і що я зовсім втратив суть. Я не вбирав радість, яку може запропонувати життя".

Тієї ночі Брендан зв’язався з Чиказькою антифашистською організацією, а саме з конкретним активістом "С", який працював під прикриттям у Identity Evropa, перш ніж розкрити особу Брендана (С попросив не розкривати його ім’я, щоб він міг продовжувати свою таємну роботу як активіст).

Спочатку С. скептично поставився до розповіді Брендана про те, що МДМА змусив його переглянути свої погляди на спілкування з іншими людьми. Але він почав змінювати думку, коли Брендан почав робити кроки, які вказували на його щиру відданість змінам.

Брендан почав спілкуватися з консультантом з різноманітності, справедливості та інклюзії, записався на терапію, почав медитувати та переглянув свій список навчальних книг.

С досі регулярно спілкується з Бренданом і, зі свого боку, вважає, що він серйозно налаштований змінитися.

"Пройшло кілька років відтоді, як ми почали працювати разом, намагаючись відірвати його від того, що було шкідливим, та допомогти йому отримати позитивну ідеологічну освіту, - каже С. - Я думаю, що він намагається стати кращим і працювати над собою, і я вважаю, що досвід застосування МДМА вплинув на нього. Це стало відправною точкою його зростання, і з часом, я думаю, рефлексія щодо цього досвіду мала на нього більший вплив, ніж безпосередньо сам досвід".

Але Брендану досі не просто встановити зв’язки з іншими людьми, які йому так потрібні. Коли ми зустрілися, він щойно провів День подяки наодинці. Він також не повністю відмовився від своєї фанатичної ідеології, і не впевнений, що це коли-небудь стане можливим.

"Бувають моменти, коли я безперечно відчуваю расистські чи антисемітські думки, - каже він. - Але тепер я можу визнати, що такі моделі мислення шкодять мені більше, ніж будь-кому іншому".

Хоча досвід Брендана виходить за межі норми, в історії вже були схожі прецеденти. У 1980-х роках, наприклад, знайомий терапевта Реква Гріра, який був одним із перших, хто проводив терапію за допомогою МДМА, дав препарат пілоту, який виріс у расистській родині та успадкував ці погляди. Пілот завжди сприймав свій фанатичний спосіб мислення як нормальне й точне відображення реальності. Проте МДМА "дав йому чітке усвідомлення того, що расизм є неправильним і злим", каже Грір.

Якими б рідкісними не були подібні історії, їх варто вивчити на предмет потенційної здатності МДМА "впливати на цінності та пріоритети людини", як писали де Віт зі співавторами у тематичному дослідженні, яке вони опублікували про Брендана в 2021 в журналі Biological Psychiatry.

Якщо "екстремістські погляди підживлюють страх, гнів і когнітивні упередження", вважають дослідники, "чи можуть вони бути об’єктами фармакологічного втручання"?

Однак обнадійливі історії про, здавалося б, спонтанні зміни є винятками з норми, і з неврологічної точки зору це має сенс. Дослідження показують, що окситоцин – один із ключових гормонів, виділення якого стимулює МДМА – керує реакцією "доглядати і захищати" (tend and defend) у тваринному світі.

Той самий окситоцин, який змушує ведмедицю плекати свого новонародженого, наприклад, також розпалює її гнів, коли вона відчуває загрозу своєму дитинчаті.

У людей окситоцин також посилює тенденцію піклування щодо членів групи, які подобаються людині, і незнайомців, яких вважають належними до тієї ж групи, але водночас він посилює ворожість до осіб із груп, які людині не подобаються.

У дослідженні 2010 року, опублікованому в Science, чоловіки, які вдихали окситоцин, у три рази частіше жертвували гроші членам своєї команди в економічній грі, а також були більш схильні суворо карати гравців-конкурентів за недостатні пожертвування.

Відповідно до досліджень, які опублікувала цього тижня у журналі Nature нейробіологиня Університету Джона Гопкінса Гюль Долен, МДМА та інші психоделіки, зокрема псилоцибін, ЛСД, кетамін та ібогаїн, діють терапевтично й здатні заново відкривати "критичні періоди" у мозку.

Критичні періоди - це обмежені періоди вразливості, які зазвичай трапляються в дитинстві, коли наш мозок більш пластичний і готовий навчатися новому. Але висновки Долен та її колег також вказують на те, що без належного налаштування та контролю МДМА та інші психоделіки, ймовірно, не відкриють критичні періоди, а це означає, що вони не матимуть спонтанного ефекту позбавлення когось від фанатичних переконань.

За словами активіста з Кабула, у якого я брала інтерв’ю для своєї книги, деякі члени Талібану використовують МДМА, щоб поєднатися з божественним під час молитовних співів.

На Заході багато членів правих авторитарних політичних рухів, зокрема й неонацистські групи, також мають послужний список прийому МДМА та інших психоделіків.

Це означає, пишуть дослідники, що психоделіки є неспецифічними, "політично плюрипотентними" підсилювачами всього, що відбувається в чиїйсь голові, без особливої спрямованості "на осі консерватизм-лібералізм або авторитаризм-егалітаризм".

Тим не менш, зростає кількість наукових доказів того, що людська здатність до співчуття, доброти, емпатії, вдячності, альтруїзму, справедливості, довіри та співпраці є основною рисою нашої природи.

Якщо МДМА за умови належної підготовки може підштовхнути нас до прийняття цього стану буття, тоді ідея використання цього препарату як допоміжного засобу досягнення того, щоб у світі було більше любові й менше ненависті, може бути цілком обґрунтованою.

Як писав приматолог Університету Еморі Франс де Ваал, "емпатія - це єдина зброя в людському арсеналі, яка може позбавити нас від прокляття ксенофобії".

Наталі Гінзберг, спеціалістка із глобального впливу в Багатопрофільній асоціації психоделічних досліджень (Maps) – некомерційній групі, яка очолила дослідження МДМА – згадує, як стояла вночі біля монумента Вашингтону на фестивалі Катарсис одразу після виборів 2016 року. Тоді вона розмовляла із засновником Maps Ріком Добліном про можливість використання МДМА для сприяння діалогу між республіканцями та демократами.

Гінзберг також допускає використання препарату на семінарах, спрямованих на усунення расизму, або як засіб об’єднання людей з протилежних сторін спільної культурної історії, щоб допомогти зцілити травму поколінь.

"Я вважаю, що всі психоделіки відіграють певну роль, але, на мою думку, МДМА відіграє ключову роль, - каже Гінзберг. - Це щось дійсно потужне".

"Якщо ви дасте МДМА злісним ненависникам з обох сторін конфлікту, я не думаю, що це принесе багато користі, – додає Доблін. - Але якщо ви почнете з відкритих людей з обох сторін, тоді я думаю, що це може спрацювати. Ви зможете покращити комунікацію та розвинути співчуття між групами, а також допомогти людям краще аналізувати світ з більш збалансованої точки зору, а не з точки зору страху чи недовіри".

У 2021 році Ґінзберг і Доблін стали співавторами дослідження, яке вивчало можливість використання аяуаски – рослинної психоделічної речовини – у групах для подолання розбіжностей між палестинцями та ізраїльтянами, з позитивними результатами. Вони сподіваються провести подібне дослідження з використанням МДМА в майбутньому.

МДМА не зможу покласти край війні, фанатизму та поляризації. Але він та інші психоделіки можуть зіграти певну роль у тому, щоб допомогти людям краще бачити й чути одне одного.

"У мене є фантазія, що мірою того, як ми ближче познайомимося з психоделіками, можуть з’явитися нові види терапії, орієнтовані на знищення бар’єрів між людьми, щоб люди бачили речі з інших точок зору", - каже психіатр Франклін Кінг з Массачусетської загальної лікарні та Гарвардської медичної школи. - Але це не станеться само по собі. Це має бути цілеспрямована робота, яка, ймовірно, триватиме не одне покоління".

Виходячи зі свого досвіду боротьби з екстремізмом, Брендан погоджується з висновками експертів, що жоден наркотик сам по собі не зможе спонтанно змінити свідомість білих расистів або припинити політичний конфлікт у США.

"Багато з хлопців, які потрапляють у ці рухи, мають історію вживання МДМА", - каже він.

Але він вважає, що за правильного налаштування МДМА може бути корисним для людей, які вже принаймні частково відкриті до перегляду своїх ідеологій, як це було в його випадку.

"Це допомогло мені побачити речі по-іншому, краще, ніж будь-яка терапія чи антирасистська література, - сказав він. - Я справді вважаю, що це був проривний досвід".