Що спричинило заворушення в Британії та чи є там російський слід

Заворушення, що спалахнули тиждень тому в місті Саутпорт поблизу Ліверпуля після вбивства трьох дівчаток у дитячому танцювальному клубі, перекинулися на інші міста Британії й захопили країну зненацька.

Попри спочатку невелику кількість їхніх учасників і засудження насильства з боку всіх політичних партій, наприкінці минулого тижня географія зіткнень різко розширилася. Багато політиків назвали те, що сталося, погромами, і деякі вимагали від прем'єр-міністра ввести війська в особливо небезпечні райони.

Ми пояснюємо, як ці події позначаться на британській політиці, правоохоронних органах та міграційному законодавстві - а також розбираємося в "російському сліді", про який заявили британські газети.

Як почались погроми

За останні п'ять днів у різних частинах країни - від Ліверпуля, Брістоля, Манчестера та інших міст Англії до Белфаста у Північній Ірландії - групи людей намагалися розгромити гуртожитки мігрантів, підпалити мечеті та кидали цеглини й пляшки в поліцейських, що ці мечеті захищали, а також вигукували образи на адресу мусульман і мігрантів.

У неділю в містечку Ротергем у графстві Йоркшир натовп з 500 людей оточив готель, де тимчасово розміщувалися понад 100 мігрантів. Поліція втратила контроль над ситуацією, і присутні почали закидувати готель камінням і "коктейлями Молотова".

В інших містах заворушення супроводжувалися сутичками націоналістів, які вийшли на контрдемонстрації антифа, нападами на кафе та крадіжками з магазинів.

У Ліверпулі внаслідок дій погромників спалахнула бібліотека. Десятки поліцейських отримали поранення. До вечора понеділка арештували майже 400 людей.

Тригером для протестів стала неправдива інформація про те, що юнака, який зарізав дітей у Саутпорті, звати Алі Аль-Шакаті, і він - іммігрант і мусульманин.

Насправді підозрюваним виявився 17-річний уродженець Британії на ім'я Аксель Муганва Рудакубана, чиї батьки приїхали з Руанди. Сім'я сповідує християнство, і поліція поки що не встановила можливий мотив злочину, але попередньо відкинула тероризм.

Щоб назвати його ім'я, потрібен був час, адже закон захищає підлітків і поліція не могла назвати підозрюваного, поки їй не дозволив суд, який вирішив, що це в інтересах громадського порядку. Весь цей час у соцмережах поширювалася дезінформація про мусульманина-мігранта.

Соцмережі стали також основним способом координації заворушень. Після перших погромів у місті Саутпорт на північ від Ліверпуля, де вбили дітей, поліція заявила, що в них брали участь прихильники "Ліги оборони Англії". Однак це антиіммігрантське та ісламофобське угруповання давно припинило існування, і аналіз ВВС показав, що акції в різних містах не мали єдиного організатора.

Головний гештег заворушень, #EnoughlsEnough ("Досить!"), що поширюється в соцмережах, запропонувало маловідоме неонацистське угруповання.

Основною платформою для поширення інформації (або дезінформації), а також фото та відео залишається X. Але самоорганізація відбувається і в групах та чатах на всіх великих платформах, від фейсбук, тікток і WhatsApp до телеграм.

Як реагує нова влада

Місяць тому в Британії відбулися парламентські вибори. На них до влади після 14-річного правління консерваторів повернулася Лейбористська партія.

Новий прем'єр-міністр Кір Стармер пообіцяв повернути в політику порядність і чесність, і країна готова була дати йому час на це. Цього тижня він мав відпочивати на морі в графстві Корнуолл, але відпустку довелося скасувати.

Заворушення обірвали "медовий місяць" нового уряду і британських виборців. І хоча Стармер перебуває при владі лише місяць і навіть опозиції складно було б призначити його винуватцем останніх подій, реакція на подію у багатьох викликає запитання.

У четвер Стармер провів зустріч із начальниками поліцейських сил по країні й обіцяв їм повну підтримку в боротьбі з "екстремістами, які намагаються розпалювати ненависть". Він також пообіцяв створити новий підрозділ, який координував би профілактику і боротьбу з екстремізмом по всій країні.

Прем'єр-міністр також анонсував створення нового підрозділу для запобігання заворушенням та екстремізму, обмін даними між територіальними управліннями поліції, а також обіцяв надати поліції розширені повноваження у сфері використання технології розпізнавання облич з камер відеоспостереження.

На відміну від багатьох країн Європи, у Британії немає єдиної національної поліції, на кшталт французької жандармерії або італійських карабінерів. В Англії та Уельсі правоохоронні органи розділені на територіальні управління, а в Шотландії та Північній Ірландії діють свої поліцейські служби.

У неділю Стармер знову виступив із заявою, в якій заявив, що те, що відбувається на вулицях країни - це не законні протести, а "ультраправий бандитизм", якому не може бути жодного виправдання.

Але країна очікує від уряду не заяв і реформ, а негайних дій, які покладуть край заворушенням. І тут, можливо, Стармера оцінюватимуть навіть суворіше, ніж його попередників. До початку політичної кар'єри він очолював Королівську прокурорську службу, і за успіхи на цій посаді був посвячений королевою Єлизаветою II у лицарі-командори Ордена лазні, до якого додається титул "сер".

Під час передвиборчої кампанії сер Кір регулярно посилався на свій досвід боротьби зі злочинністю, і тепер виборці чекають від нього врегулювання кризи.

Хамза Юсаф, колишній перший міністр Шотландії, закликав прем'єр-міністра залучити армію, тому що поліція, на його думку, не справляється із ситуацією.

Однак поки що уряд не збирається кидати військових на владнання безладів.

До чого тут гонщики з Іжевська

У четвер газета Daily Mail вийшла з таким заголовком на першій шпальті: "Росія має стосунок до сайту фейкових новин, що спровокував заворушення біля мечеті".

Газета звернула увагу на сайт Channel3now, який не можна схарактеризувати інакше як смітник - він містить як фейки, так і статті, згенеровані штучним інтелектом, а також матеріали, вкрадені з інших сайтів. Твіттер-акаунт цього сайту був важливим каналом поширення фейку про те, що на танцювальну студію у Саутпорті нібито напав мігрант-мусульманин.

Зв'язок із Росією цього сайту полягає в тому, що він створений на основі Youtube-каналу, який одинадцять років тому постив відео стрітрейсерів з Іжевська. На основі цієї ж інформації про слід Росії у розпалюванні заворушень написала і газета Daily Telegraph.

Однак експерти з дезінформації та російських інформаційних операцій по-різному трактують ці дані. Скептики вказують на те, що первісний Youtube-канал пізніше практично переорієнтувався на пакистанську аудиторію, а створений на його основі сайт виглядає просто як спам-агрегатор. Вони вважають, що все це свідчить про те, що ресурс кілька разів змінював власників.

Російський державний телеканал RT із посиланням на Channel3now повторив інформацію про те, що підозрюваний у вбивстві дітей був мігрантом-мусульманином. Однак пізніше повідомлення на сайті RT виправили з дисклеймером про те, що попередня версія містила помилкову інформацію.

Що чекає на Британію

Якщо початковою причиною заворушень було вбивство дітей у Саутпорті, то учасники наступних нападів на мечеті та готелі, де розміщуються мігранти, навіть не згадували це місто у своїх гаслах. Вони висловлювали невдоволення імміграцією та політикою мультикультуралізму загалом.

Ситуація в Британії значно відрізняється від Франції, Італії, Німеччини та інших європейських країн, де зростання нелегальної міграції привело в парламенти націонал-популістські партії.

Завдяки острівному положенню Британія може значно краще контролювати свої кордони - але рівень легальної імміграції вже багато років залишається вкрай високим, і це - свідомий вибір усіх останніх урядів, як лейбористських, так і консервативних.

Минулого року через Ла-Манш перепливли без віз і документів близько 29 тисяч людей. А легально, за робочими, студентськими та сімейними візами в країну приїхало понад 1,2 млн осіб.

Це, щоправда, не означає, що населення збільшилося на цю цифру. З урахуванням тих, хто виїхав, чистий приріст населення за рахунок імміграції становив 685 тисяч людей.

Частина мігрантів приїхала на запрошення влади і зі схвалення більшості громадян. Навіть противники міграції не виступають проти запрошення українських біженців, жителів Гонконгу, а також лікарів і медсестер, без яких національна система охорони здоров'я (NHS) просто не зможе існувати в нинішньому вигляді.

Ба більше, не всі з тих, хто приїхав, зможуть легально залишитися в Британії - наприклад, візи для українських біженців обмежені за термінами і наразі не передбачають шляху до постійної посвідки на проживання і громадянства.

Однак це рекордні рівні міграції - ніколи раніше до Британії не приїздило стільки іноземців. Консерватори, під чиїм керівництвом стався цей пік міграції, постійно обіцяли скоротити легальну імміграцію, час від часу запроваджували якісь нові заходи, але в підсумку домоглися не спаду, а швидкого зростання.

Що ж до ісламофобії, то більшість мусульман, які живуть у Британії, народилися в ній, і багато громад - наприклад, пакистанська - опинилися в королівстві на запрошення британської влади, яка завдяки іммігрантам з колишніх колоній заповнювала дефіцит робочої сили після Другої світової війни.

"Я пишаюся тим, що я англієць. Але дехто вважає, що я таким не є, - сказав ВВС таксист із Сандерленда Заф Ікбал, реагуючи на напад на мечеть у його рідному місті. - Я народився і виріс у Сандерленді. Я прожив тут усе життя".

У британському парламенті до останніх виборів не було аналога європейських правопопулістських сил, чиї результати на виборах є способом заміряти настрої населення і бачити реальний масштаб невдоволення міграційною політикою. Раніше британський різновид мажоритарної виборчої системи забезпечував домінування двох головних політичних партій.

Забезпечує загалом і дотепер, але на останніх виборах ідеолог брекзиту Найджел Фарадж з восьмої спроби таки зміг потрапити до парламенту разом із ще чотирма однодумцями з його нової партії "Реформа" (Reform UK). Фарадж критикує обидві традиційні партії та позиціонує себе як голос простого народу, який не хочуть чути еліти у Вестмінстері. Головний елемент його програми - це радикальне зниження міграції.

Коментуючи заворушення останніх днів, він засудив насильство і заворушення, але водночас заявив про необхідність повернути парламент з канікул і серйозно обговорити міграційну політику.

Із закликом повернути парламент з канікул виступила і низка інших депутатів - зокрема з Лейбористської партії.