Війна з Іраном затягується, а Пентагон розраховує на Україну – західні медіа

Міська вулиця, по якій люди швидко відбігають убік, озираючись назад. На горизонті видно велику хмару густого диму, що піднімається над дорогою — ймовірно, від вибуху чи удару. Узбіччям рухаються перехожі, а проїжджа частина майже порожня.

Автор фото, Reuters

    • Author, Вікторія Калімбет
    • Role, BBC News Україна
  • Час прочитання: 6 хв

Шостий день триває війна США та Ізраїлю проти Ірану. Країни по всьому Близькому Сходу дедалі сильніше відчувають наслідки конфлікту. Тим часом американці, за даними медіа, готуються воювати до осені, а Пентагон цікавиться українськими технологіями.

Армія оборони Ізраїлю (IDF) заявила, що Іран у перші години четверга запустив кілька ракет по країні, але повідомлень про жертви немає.

Натомість, заявляє IDF, ізраїльські сили вночі завдали удару по пусковій установці балістичних ракет у місті Кум в Ірані, яка була "готова до запуску". Також повідомляють про "ураження" системи протиповітряної оборони в місті Ісфахан.

Тим часом внаслідок двох ізраїльських ударів троє людей загинули й шестеро поранені поблизу столиці Лівану. Ліванські ЗМІ повідомляють, що удари були завдані дорогою до міжнародного аеропорту Бейрут-Рафик Харірі. Посилаються на дані міністерства охорони здоров'я Лівану.

Американське агентство Human Rights Activists News Agency каже, що в Ірані станом на 4 березня з початку війни загинуло щонайменше 1 114 цивільних, ще понад 900 повідомлень про загибель перевіряють.

За оцінками управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), близько 100 тис. людей залишили Тегеран у перші два дні після спільної атаки США та Ізраїлю.

У Лівані, за даними UNHCR, 58 тис. людей перебувають у тимчасових притулках, хоча ліванські чиновники говорять про понад 80 тис.

Сенат не підтримав обмеження повноважень Трампа у війні з Іраном

Законодавці США проголосували проти резолюції, яка обмежила би можливість Дональда Трампа віддавати накази про подальші військові дії проти Ірану. Ця резолюція вимагала би виведення американських сил із конфлікту, якщо Конгрес не схвалить операцію.

Вона не пройшла в Сенаті США: "за" проголосували 47 сенаторів, тоді як 53 виступили проти. У четвер, 5 березня, палата представників голосуватиме з цього питання знову.

Тим часом, як пише Politico, Центральне командування США просить Пентагон направити більше офіцерів військової розвідки до його штаб-квартири у Флориді, щоб підтримати операції проти Ірану протягом щонайменше 100 днів, а ймовірніше – до вересня.

Трамп сидить за столом під час офіційного виступу або пресконференції. На столі розміщено табличку з печаткою "Президент Сполучених Штатів", а позаду – прапори США та елементи офіційної державної символіки.

Автор фото, BONNIE CASH/POOL/EPA/Shutterstock

Підпис до фото, "Складається враження, що вони просто прокинулися в суботу та вирішили почати війну", – цитує Politico колишнього американського дипломата.

Це перший відомий запит адміністрації на додатковий розвідувальний персонал для війни з Іраном, зазначає видання. Також, як йдеться, це ознака того, що Пентагон уже виділяє фінансування на операції, які можуть тривати набагато довше, ніж початковий кількатижневий термін, озвучений Трампом.

Поспішне залучення людей та ресурсів до процесів, які зазвичай ретельно плануються перед будь-якою воєнною операцією США, підкреслює, що команда Трампа не передбачила масштабних наслідків війни, розпочатої спільно з Ізраїлем у суботу.

"Ми бачимо абсолютно імпровізовану операцію, у якій, здається, ніхто насправді не розумів або не вірив, що воєнні дії є неминучими, – сказав Politico Джеральд Фаєрстайн, колишній високопосадовий дипломат США, який працював із питаннями Близького Сходу. – Складається враження, що вони просто прокинулися в суботу та вирішили почати війну".

Ормузька протока

Танкер біля узбережжя Кувейту зазнав "потужного вибуху", що спричинив розлив нафти, повідомляє британське морське агентство UKMTO.

"У воді є нафта, що витікає з вантажного танка, що може мати певний екологічний вплив. Судно набрало воду, пожеж не зафіксовано, а екіпаж у безпеці", – зазначає UKMTO.

Агентство також повідомляє, що танкер бачив невелике судно, яке швидко залишило район після вибуху.

Три танкери, що стоять у морі.

Автор фото, REUTERS/Amr Alfiky/File Photo

Підпис до фото, Танкери біля узбережжя Фуджейри, ОАЕ, 3 березня 2026 року

Через погрози Ірану атакувати судна морська активність у регіоні фактично зупинилася, повідомив BBC глава Міжнародної морської організації ООН Арсеніо Домінґес.

За його даними, близько 20 тис. моряків опинилися заблокованими через події в Ормузькій протоці, а постраждали ще 15 тис. пасажирів на круїзних суднах.

Протока є важливим маршрутом світової торгівлі: до початку війни через неї проходило близько 20 млн барелів нафти на добу – тобто близько 20% глобальних поставок нафти.

Корпус вартових ісламської революції оголосив про закриття Ормузької протоки та пригрозив атаками на нафтопроводи, щоб "жодна крапля нафти не залишила регіон".

З початком конфлікту ціни на нафту вже зросли на кілька відсотків, газ подорожчав майже на третину. Економісти попереджають про довгострокові наслідки для світової економіки.

Пентагон придивляється до українських дронів

Пентагон і щонайменше один уряд у країнах Перської затоки ведуть переговори про закупівлю виготовлених в Україні дронів-перехоплювачів для захисту від атак іранських безпілотників, з посиланням на представників галузі в Україні передає Financial Times.

Держави Затоки останніми днями використовували дорогі ракети Patriot для відбиття хвиль атак іранських дронів Shahed. Однак їхні запаси скорочуються, зазначає видання, тож вони звертаються до досвіду Києва в пошуках захисту від масованих атак безпілотників.

FT наводить цифри: Shahed коштує близько 30 тисяч доларів, тоді як ракети-перехоплювачі, зокрема PAC-3, що використовуються у системі Patriot, коштують понад 13,5 млн доларів за одиницю.

Нічне небо над міським горизонтом. У центрі кадру яскраво світиться об’єкт, який летить униз, залишаючи за собою вогняний слід. Вище видно кілька менших спалахів у повітрі, схожих на уламки або перехоплення.

Автор фото, GAILAN HAJI/EPA/Shutterstock

Підпис до фото, Сили безпеки та системи протиповітряної оборони перехопили дрон поблизу консульства США та міжнародного аеропорту в Ербілі, Іракський Курдистан, 3 березня 2026 року

Один український посадовець назвав переговори з Пентагоном "чутливою темою".

"Однак очевидно, що інтерес до українських дронів-перехоплювачів стрімко зростає, адже вони здатні перехоплювати Shahed за дуже низькою ціною", – сказав він.

Представник української галузі зазначив, що будь-які продажі українських систем – навіть тих, які виробляють за межами країни, – мають відбуватися у координації з Києвом.

"Український досвід протидії дронам Shahed нині є найпередовішим у світі. Водночас будь-яка така співпраця, спрямована на захист наших партнерів, може відбуватися лише без шкоди для наших власних оборонних можливостей", – сказав Володимир Зеленський.

Іран завдав удару по Іракському Курдистану – IRNA

Іран у четвер заявив, що завдав ударів по штаб-квартирі курдських сил в Іракському Курдистані, передає AFP із посиланням на іранські державні ЗМІ.

"Ми здійснили три ракетні удари по штаб-квартирі курдських угруповань, які протистоять революції в Іракському Курдистані", – повідомило агентство IRNA, цитуючи заяву військових.

Зруйновані будівлі з жовтими стінами, які частково обвалилися. На передньому плані стоїть людина у камуфляжному одязі та черевиках, дивлячись у бік руїн. Довкола – уламки бетону та сміття, на горизонті – пагорби під ясним небом.

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Пошкоджені будівлі після того, як, за словами джерел у службах безпеки, дрон влучив у склад зброї під час атаки на штаб-квартиру іранської курдської опозиційної групи. Унаслідок удару були поранені двоє бійців. Це сталося на тлі конфлікту США та Ізраїлю з Іраном у містечку Декала в Іракському Курдистані, 4 березня 2026 року
Пропустити Whatsapp і продовжити
BBC Україна тепер у WhatsApp!

Як дізнатися головне про Україну та світ?

Підписуйтеся на наш канал тут.

Кінець Whatsapp

Раніше газета The New York Times повідомила, що курдські сили, які базуються в Іраку та підтримуються США, готуються до можливого вторгнення в Іран.

Посилаючись на іракських чиновників і високопоставлених представників іранських курдських організацій, NYT зазначила, що вони готують озброєні підрозділи, здатні увійти на територію Ірану, створивши потенційно новий фронт.

Раніше ЦРУ передавало іранським курдським формуванням стрілецьку зброю в межах таємної програми з дестабілізації ситуації в Ірані – ще до початку нинішньої війни, додає NYT.

Прессекретарка Білого дому Каролін Лівітт у середу заявила, що повідомлення про те, що Дональд Трамп погоджувався на будь-який план курдського повстання в Ірані, є "абсолютною неправдою".

NYT зазначає, що будь-які спроби США допомогти курдам у вторгненні в Іран або проведенні повстанських операцій на його території стали б несподіваним поворотом у війні. Однак якщо вторгнення буде масштабним, це змусить іранські війська відповісти – що, у свою чергу, дасть можливість американським або ізраїльським літакам завдати ударів по їхніх позиціях.

Skip Підписуйтеся на нас у соцмережах and continue readingПідписуйтеся на нас у соцмережах

End of Підписуйтеся на нас у соцмережах