Як Одрі Гепберн була таємною шпигункою під час Другої світової

У 1950-х і 1960-х роках Одрі Гепберн стала іконою кіно та моди. А ще в підлітковому віці майбутня оскароносна акторка сміливо підтримала рух спротиву під час нацистської окупації у Нідерландах.

Одрі Гепберн номінована на п'ять премій "Оскар" і отримала нагороду за найкращу жіночу роль у 1953 році за фільм "Римські канікули".

Але під час Другої світової війни вона грала зовсім іншу роль – ще підлітком ставила секретні балетні вистави, щоб зібрати гроші для нідерландського спротиву нацистській окупації.

Гепберн народилася в 1929 році в Брюсселі в сім'ї голландської баронеси Елли ван Гемстра та британсько-австрійського бізнесмена Джозефа Гепберн-Растона.

У Лондоні її батьки були близькі до Освальда Мослі, лідера жорстокого антисемітського Британського союзу фашистів (BUF). Ван Гемстра написала статтю для журналу BUF про те, що вона вважала славою нацистської Німеччини.

Гепберн-Растон покинув сім'ю, коли Одрі було шість років. Пізніше його заарештують як "сподвижника фашистів за кордоном". Війну він проведе в британських в'язницях.

"Знаєте, навіть маленькою дівчинкою, вона була екстраверткою, сміялася, виступала і гралася. Мій дідусь називав її "мавпячою головоломкою" (популярна дитяча книжка)", - розповідає Лука Дотті, молодший син акторки.

Він розмовляє з Робертом Матценом, автором книжки "Голландська дівчина", де йдеться про життя Гепберн під час Другої світової війни, в інтерв'ю для подкасту BBC.

"Мати Одрі вирішила, що Англія загалом і Кент зокрема не місце для Одрі, оскільки раптово нависла загроза того, що німці штурмуватимуть Францію та почнуть вторгнення в Англію", - каже Матцен.

Ван Гемстра забрала доньку з британської школи, і вони переїхали до сімейного маєтку в Нідерландах. Одрі записалася до школи танців під більш нідерландським ім'ям Адріант'є ван Гемстра (пізніше, коли почала зніматися, Одрі змінила своє прізвище на Гепберн).

Її мати все ще захоплювалася Адольфом Гітлером і вірила, що він ніколи не вторгнеться в "її" країну.

"Переїзд до Голландії не був переїздом додому. Вона не могла розмовляти нідерландською. Їй довелося ходити до голландської школи, хоча вона не розуміла жодного слова, а однокласники знущалися з неї", - розповідає Дотті про життя своєї матері в Нідерландах.

Гітлер таки вдерся та окупував Нідерланди в травні 1940 року.

"Східний фронт став горнилом, куди неможливо було швидко закачати ресурси. Німцям потрібна була їжа для військ, їм потрібен був одяг для військ, і все це брали з Нідерландів та інших окупованих країн", - розповідає про ті часи Матцен.

Дядько Гепберн, граф Отто ван Лімбург-Стірум, зайняв принципову позицію проти нацистів. У 1942 році група руху опору намагалася підірвати німецький поїзд поблизу Роттердама.

Ван Лімбурга-Стірума заарештували. Він не був причетний до інциденту, але був відомим антинацистським діячем. Нацистські агенти загнали його та ще чотирьох людей у ліс, розстріляли, а тіла кинули в безіменні могили.

Гепберн любила свого дядька, який замінив їй батька. Його вбивство її спустошило.

"Це стало подією для всієї нації, моментом, що підбурив увесь нідерландський народ", - розповідає Матцен.

Коли нацисти викачували їжу та ресурси з Нідерландів, сім'я Гепберн голодувала як і всі, хоч і була привілейованою.

Коли Одрі виповнилося 15 років, їй наказали приєднатися до нацистської спілки Kulturkammer або відмовитися від танців на публіку. Вона обрала друге.

"Завдяки танцю вона могла мріяти, літати, забувати. Це був спосіб втекти від реальності", - розповідає Дотті про захоплення своєї матері.

Після цього Гепберн виступала у таємному будинку із закритими жалюзі і лише при свічках, аби її не помітили. Під час її виступу дуже тихо грало фортепіано – але оплесків не було. Наприкінці вистави збирали гроші на опір.

Від балерини до шпигунки

Навесні 1944 року Гепберн з доброї волі стала асистувати лікарю Гендріку Віссер Т Гоофту, який також був учасником руху опору.

На той момент багато хто вважав матір Гепберн колаборанткою. Але Віссер Т Гоофту відчайдушно була потрібна допомога, щоб підтримати тисячі людей, які переховувалися від нацистів. Він достатньо довіряв Одрі, щоб залучити її.

17 вересня 1944 року службу в церкві, яку відвідувала Гепберн, перервав гуркіт двигунів. Розпочалася операція "Маркет Гарден".

Під час неї союзники мали захопити дев'ять мостів через Рейн. Коли Одрі вибігла на вулицю й підняла очі, тисячі парашутистів спускалися на землю.

На жаль, у цьому районі перегруповувалися дві бронетанкові нацистські дивізії.

Нацистські танки під'їхали до будинку Ван Гемстра. Гепберн та її сім'я дев'ять днів ховалися в підвалі, поки точилася битва. Вони вийшли після звістки, що нацисти перемогли. Одрі почула крики з будівлі, де нацисти катували та вбивали учасників нідерландського опору.

Коли авіаторам союзників, які прямували до Німеччини, довелося здійснити аварійну посадку в Нідерландах, Віссер Т Гоофт відправив Гепберн у ліс зустріти британського десантника. Кодові слова та секретні повідомлення були заховані у її шкарпетці.

Одрі домовилася про зустріч, але на виході з лісу побачила, що наближається поліція.

Вона нахилилася зірвати польові квіти, а потім кокетливо подарувала їх поліції. Це зачарувало поліцейских, і вони більше не допитували її. Після цього Одрі часто доставляла повідомлення для руху опору.

"Вона дійсно вірила, що існує боротьба між добром і злом, і потрібно обрати, на чиєму ти боці", - каже Дотті.

"Німці не сприймали дітей серйозно і казали: "Забирайся з моєї дороги, мала". Але нідерландці були досить практичними, аби зрозуміти, що діти, оскільки їх ні в чому не підозрювали, могли робити життєво важливі речі для руху опору. І дітям це подобалося. Це було захопливо, це було небезпечно, і вони ставали героями",- додає Матцен.

У лютому 1945 року щотижня 500 голландців помирали від голоду. Як і багато інших, Гепберн та її сім'я відчайдушно відчували нестачу їжі. Дівчина тяжко захворіла — у неї почалася анемія, жовтяниця та набряки.

Оскільки за дверима будинку знову точилася запекла боротьба, Гепберн та її сім'я три тижні ховалися в підвалі. Нарешті 16 квітня 1945 року все затихло.

Вона відчула запах тютюну, який у Нідерландах під час війни неможливо було дістати. Одрі піднялася сходами з підвалу, відчинила двері й побачила п'ятьох канадських солдатів, які курили сигарети й націлили на неї автомати.

Дівчина миттєво почала говорити з ними англійською. Один із них кричав: "Ми не просто звільнили місто – ми звільнили англійську дівчину!"

Пізніше Гепберн розповідала своєму синові, що ніколи не пробачила своїй матері симпатій фашистам.

Коли війна закінчилася, вона отримала стипендію у балетній школі Рамбера в Лондоні. У неї був талант, але її тілобудова була назавжди уражена недоїданням.

Одрі не вистачило витривалості, щоб стати балериною. Замість цього вона вдалася до акторської майстерності, з невеликими ролями в театрі Вест-Енду і таких фільмах, як "Банда з Лавендер Гілл" (британська кримінальна комедія 1950-х).

У 1953 році Одрі Гепберн отримала свою першу головну роль у фільмі "Римські канікули".

Фільм добре сприйняли критики, він мав величезний комерційний успіх. Крім свого "Оскара" за цей фільм, Гепберн отримала нагороди "Еммі", "Греммі" та "Тоні".

Протягом усієї своєї кар'єри вона займалася благодійністю, зокрема як посол доброї волі ЮНІСЕФ. Одрі Гепберн померла в 1993 році.

"Інстинкти Одрі були дуже відточені війною та всім, через що вона пройшла, і вона мала так багато досвіду, що могла перевтілитися в найрізноманітніших персонажів", - каже Матцен.

Ця стаття адаптована за сценарієм Алекса фон Тунцельмана.