Як ілюзіоніст допоміг перемогти нацистів у Другій світовій

У 1930-х роках Джаспер Маскелайн був ілюзіоністом-суперзіркою - він виступав з аншлагами у вар’єте по всій Британії. На афіші у лондонському "Палладіумі" 1931 року його називали "найвидатнішим ілюзіоністом Англії".

Зі своїми тонкими вусами та пронизливими очима він нагадував денді. Також він був спритний - у фільмі Pathé 1937 року він проковтнув 12 лез. Хоча, коли він на камеру казав, що вони "смачні, коли свіжі" - це було трохи натягнуто.

Однак свою найбільшу містифікацію Маскелайн здійснив у театрі зовсім іншого роду – у пустелі поблизу Каїра під час Другої світової війни, де він, як стверджував, очолював групу, яка займалася масовим виробництвом "трюків та пристроїв, спрямованих на те, щоб заплутати та ввести в оману командувачів Осі". Так він писав у своїх мемуарах 1949 року під назвою "Магія: Цілком таємно" (Magic: Top Secret).

Військові досі вивчають методи "обману та димової завіси", які Маскелайн з колегами застосували під час операції "Бертрам" (так називався план обману під час другої битви під Ель-Аламейном у 1942 році). Також йому присвятили новий фільм, головну роль у якому має зіграти Бенедикт Камбербетч.

Історію Маскелайна також розкажуть на новій виставці "Шпигуни, брехня і обман" (Spies, Lies and Deception) в Імперському військовому музеї в Лондоні, яка розглядає роль вигадки та обману в конфліктах від Першої світової війни до наших днів.

Серед її експонатів - офіційні документи, фільми та фотографії, які розповідають як добре знані, так і менш відомі історії, такі як історію Нур Інаят Хан – першої жінки-операторки бездротового зв’язку, яку відправили в окуповану Францію.

"Ми хотіли показати, що війни не завжди ведуть і виграють на полях битв або в залах засідань, - каже співкураторка виставки Мішель Кірбі. - Дуже багато всього відбувається в тіні".

Відтоді, як Маскелайн опублікував свої мемуари, неодноразово висловлювали припущення, що він перебільшував свій особистий внесок, хоча твердження критиків – як і самого Маскелайна, якщо на те пішло – було важко довести.

"Однією із захопливих, але й складних реалій, у яких нам довелося працювати, - каже Кірбі, - є те, що реальну причетність конкретних людей до військових обманів часто важко довести".

Кар'єрний поворот

На момент оголошення війни Маскелайну було майже 37 років. Він був нащадком ілюзіоністів-аристократів - його дід винайшов трюк з левітацією і прославився викриттям спіритуалістів-шахраїв - і пішов добровольцем у Королівські інженерні війська.

За його словами, популярні магічні прийоми можна використовувати для маскування - і він довів це офіцерам, які висловлювали сумніви, "створивши" німецький військовий корабель на Темзі за допомогою картонної моделі та дзеркал.

Незабаром після цього до Маскелайна звернувся бригадний генерал Дадлі Кларк із питанням, чи не хотів би він приєднатися до MI9 у складі "Сили" - спеціального підрозділу розвідки, основною місією якого буде введення ворога в оману?

Як писав Кларк у неопублікованих мемуарах, їхньою метою було "зберегти, а не знищити". Важливим для їхнього успіху було те, що вони не просто обманювали ворога, а обманом змушували його допомагати планам союзників.

За словами Маскелайна, Кларк доручив йому командувати "Експериментальним відділом маскування", який отримав прізвисько "Магічна банда" (а дехто також називав їх "Шалена банда"). До неї нібито входили електрик, хімік, декоратор, архітектор, реставратор картин, маляр і столяр.

Як стверджував Маскелайн, разом їм вдалося приховати ціле місто Александрія від німецьких бомбардувальників. Для цього вони, за повідомленнями, створили фальшиві будівлі, ліхтарі, маяк і зенітні батареї в бухті за три милі від міста, а коли прилетіло Люфтваффе, навіть підірвали деякі з них, тож пілоти повірили, що їм вдалося влучити в ціль.

"Подібні обмани такі ж старі, як і сама війна, - каже Кірбі. - Є фотографії часів Громадянської війни в Америці з колодами, зробленими так, щоб вони виглядали як встановлені гармати, і на виставці у нас є голова з пап’є-маше, яку використовували як приманку для снайперського вогню в окопах. Але ніколи раніше цього не робили в таких масштабах".

Момент слави

У своїх мемуарах Маскелайн пише, що його найбільший внесок в операцію "Бертрам" полягає в тому, що він змусив німецького фельдмаршала Ервіна Роммеля повірити, що союзники атакуватимуть з півдня, тоді як насправді фельдмаршал союзників Бернард Монтгомері мав намір атакувати з півночі.

Ілюзіоніст нібито використав полотно та фанеру, щоб замаскувати 1000 танків під вантажівки на півночі, і створив 2000 фальшивих танків, а також фальшиву залізничну колію, водопровід, радіорозмови та звуки будівництва на півдні. У танків навіть була своя піротехніка.

Як йдеться у мемуарах, Монтгомері сказав йому: "Те, що тут відбувається, змінить усю війну… Сподіваюся, ти прихопив із собою свою чарівну паличку".

"Це допомогло союзникам досягти повної тактичної несподіванки", - каже Кірбі.

Дійсно, коли війська зняли маскування з танків і рушили в бій, вони заскочили нацистів зненацька. А в битві при Ель-Аламейні союзники переломили хід північноафриканської кампанії.

"До Аламейну, - казав Вінстон Черчилль, - ми ніколи не мали перемоги. Після цього ми ніколи не зазнавали поразок".

За повідомленнями, "Магічна банда" після цього розпалася, хоча вважають, що навички Маскелайна також лежать у основі фіктивної диверсії на авіазаводі De Havilland у Гетфілді у графстві Гартфордшир у 1943 році.

Щоб змусити німецьку розвідку повірити, що на заводі вибухнула бомба, він нібито побудував копії дерев'яних трансформаторів, фальшиві вирви від бомб і уламки. Про успіх німцям повідомив Едді Чепмен – британський подвійний агент, відомий як Зігзаг. Залізний хрест, який він за це отримав, також буде представлений на виставці в Імперському військовому музеї.

Маскелайн не отримав жодного офіційного визнання за свою військову роботу - як кажуть, його це дуже обурювало і, ймовірно, спонукало опублікувати свої мемуари. Вони описують його подвиги в деталях – і не без хвастощів. Він навіть стверджував, що перебував в особистому списку найбільш розшукуваних злочинців Гітлера.

"Офіційні твердження не завжди збігаються з його словами, - каже Кірбі, - але навіть сьогодні важко підтвердити правду про те, що відбувається в тіні на війні. Навряд чи ми коли-небудь дізнаємося остаточно, наскільки правдивою є його версія".