"Від нас тхне, як від псів". Що відбувається на польському кордоні, де страйкують далекобійники

Черга вантажівок починається за понад 20 кілометрів до східного кордону Польщі.

Сотні українських вантажівок стоять вздовж дороги нескінченною вервицею. Вони застрягли тут через торговельну суперечку між Україною і Польщею, яка знову погіршує відносини між двома країнами.

У Дорогуську та інших ключових пунктах пропуску, де колись тепло зустрічали українських біженців, тепер польські водії блокують дорогу своїми авто в обох напрямках, уповільнюючи потік транспорту.

В Україну пропускають лише гуманітарну та військову допомогу, а також продукти, що швидко псуються, та худобу.

Решта вантажів стоять.

Посол України в Польщі назвав протест автоперевізників "ударом у спину" країни, яка була близьким союзником України відтоді, як Росія почала повномасштабне вторгнення.

Українські далекобійники понад тиждеень сплять у кабінах, очікуючи на переїзд, у них закінчуються запаси їжі, гроші та терпіння.

У п'ятницю вони сказали, що просувалися до переходу зі швидкістю близько кілометра на годину.

Утім, польські далекобійники, які перекрили проїзд, розчаровані не менше.

Вони кажуть, що змушені піти на такий крайній крок, щоб захистити свій шматок хліба після того, як ЄС скасував усі обмеження на в’їзд для українських перевізників.

Це сталося незабаром після початку війни.

"Гадаю, що ЄС хотів допомогти Україні, і це добре. Але він насправді не продумав, що Україна захопить наші ринки", – сказав ВВС голова страйкового комітету в Дорогуську Павел Озигала.

Він оцінює втрати свого бізнесу з початку війни приблизно у 100 тисяч євро через те, що українські компанії демпінгують на ринку.

"Ми підтримуємо Україну, але нам потрібно підтримувати і власні родини. Для наших компаній зараз це питання "бути чи не бути".

Позаду нього на банері, прикріпленому до передньої частини вантажівок, викладені умови поляків.

Це, насамперед відновлення системи дозволів для обмеження кількості українських вантажівок, що в’їжджають до Польщі.

Польські фірми кажуть, що після того, як Брюссель скасував перепустки, переважну більшість ринку зайняли українці.

Поляки також хочуть змінити систему онлайн-черги для вантажних авто, які виїжджають з України, кажучи, що нинішня система надає перевагу місцевим.

Поки цього не станеться, мітингувальники пропускають до Польщі лише одну українську вантажівку на годину та пару в інший бік.

Українці не в захваті.

"Я хотів би подякувати нашим братам полякам за ці страждання, – сказав BBC Станіслав Тимощук, який чекає на кордоні уже сім днів. Він додав, що від нього та його колег-водіїв "напевно, вже тхне як від псів".

За таких темпів просування як зараз він може перетнути кордон з Україною ще через два тижні.

"Щоночі у моєму місті повітряні атаки, моя сім’я там, а я застряг тут, - каже він. - Тож якщо вам не подобається, що ми тут, просто відпустіть нас додому!"

Станіслав повертається в Україну з паперовим вантажем із Берліна, після того як доставив туди деревину.

Він стверджує, що така робота допомагає підтримувати економіку України, що дозволяє їй купляти зброю та боєприпаси, необхідні для протистояння Росії.

Уряд Польщі від самого початку мав стійку позицію щодо допомоги Україні, однак перед виборами минулого місяця почав коливатись.

Тоді прем'єр заявив, що Польща більше не надсилатиме Києву зброї, а президент порівняв Україну з потопельником, який тягне за собою інших.

Аналітики погоджуються, що таким чином партія влади намагалась заманити виборців від Конфедерації, ультраправої польської партії, скептично налаштованої щодо України. Зараз вона відкрито підтримує протести далекобійників.

Політики також шукали підтримки у фермерів, обурених тим, що дешеве українське зерно потрапляє на польський ринок.

Відтоді розмови уряду знову стали більш позитивними.

Але у найближчому до кордону селі люди зізнаються, що їхні власні симпатії згасли.

"З нас досить. Ми достатньо допомогли", - каже Анна через паркан свого саду, хоча вона не пояснює точніше, від чого саме вона втомилася.

"Спочатку я підтримувала українців, але минуло занадто багато часу".

"Зараз у Польщі важкі часи, тому співчуття явно менше", - погоджується пенсіонерка на ім’я Зофія.

На полі позаду неї видно вогні пікету далекобійників.

Організатори страйку мають дозвіл на протести до січня, а офіційні переговори поки не просунулися.

Але на місці є відчуття, що настрої погіршуються.

Павел Озигала показав нам фотографії вантажівки, яка, за його словами, належить йому. На ній розбили фари, поки вона стояла у черзі на кордоні з боку України.

З польського боку вздовж всієї черги стоять поліцейські машини.

Але в українського водія Станіслава вже мало палива, їжі та води, а температура на вулиці падає.

"У багатьох людей у черзі вже уривається терпець. Їхні нерви на межі. Дякуємо Польщі за цю допомогу".