Що це було? Чому продовження серіалу "Секс і місто" розчарувало глядачів

Цього тижня серіал-продовження "Cекс і місто" остаточно завершився, поклавши край пригодам Керрі Бредшоу та її подруг. Ось чому він так і не дотягнув до рівня улюбленого оригіналу.

У високих підборах і блискучій рожевій бальній сукні Керрі Бредшоу востаннє вийшла з нашого життя у фінальному епізоді шоу, що показали у США 14 серпня.

"І просто так" (англ. "And Just Like That") – продовження серіалу "Секс і місто" (англ. "Sex and the City") – протримався тільки три сезони, тобто тривав вдвічі менше, ніж оригінал.

Кілька тижнів тому, на тлі повідомлень про падіння рейтингів, шоураннер Майкл Патрік Кінг раптово оголосив в інстаграм-шоу, що цей сезон стане останнім.

"Мені стало зрозуміло, що це може бути чудовий момент, щоб зупинитися", — пояснив Майкл Патрік Кінг.

"Тривала історія всесвіту "Секс і місто" добігає кінця", - додав він.

Сара Джессіка Паркер, яка з 1998 року грала в серіалі яскраву колумністку, яка безнадійно вірить у романтику, написала довгий прощальний пост у соцмережах: "Керрі Бредшоу визначала ритм мого професійного життя протягом 27 років. Думаю, я любила її найбільше".

Ідея продовження "Секс і місто" викликала справжній ажіотаж, коли її офіційно оголосили у січні 2021 року.

Яким дивовижним було би знову зустрітися з чотирма улюбленими подругами - Керрі (Сара Джессіка Паркер), Шарлоттою (Крістін Девіс), Мірандою (Синтія Ніксон) і Самантою (Кім Кетролл) - і подивитися на їхнє життя у п'ятдесят із гаком?

Однак серіал спіткнувся вже на старті, коли з'ясувалося, що однієї з оригінальної четвірки не буде – Кім Кетролл, яка грала хижу піар-діву Саманту, відмовилася від участі. У другому сезоні Кетролл кинула фанатам кілька крихт, з'явившись у 70-секундному камео (сцені), але свою сцену вона знімала окремо від решти акторського складу.

Як серіал підвів своїх героїнь

А що ж інші героїні? Коли серіал вийшов у 2021 році, розчарування було масовим: упевнені, сильні подруги стали невпізнаваними. Вони хоч і подорослішали, то точно не порозумнішали.

Міранда, колись прямолінійна й надзвичайно розумна юристка, перетворилася на незграбну руїну, яка постійно ляпала недоречності й раз у раз спотикалася чи падала. Шарлотта стала маніакально-карикатурною матір'ю з Верхнього Іст-Сайду, яка також постійно падала (згодом це пояснили раптово виявленим запамороченням, про яке ніхто й не згадував до третього сезону).

І дивним чином Керрі, колишня секс-колумністка, майже не могла вимовити це слово у своєму недовготривалому подкасті, ставши значно більш пуританською за ці роки. Вона також стала ще більш нарцисичною та ще більш незрозумілою у своїх романтичних виборах після того, як її велике кохання Біг (Кріс Нот) помер на велотренажері у першій серії перезапуску.

Загальна думка була така: Кінг та його сценаристи зробили нашим дівчатам велику кривду.

Тим часом попри спроби виправити відсутність різноманіття в оригіналі за допомогою нових персонажів і сюжетів, усе це теж виявилося провальним.

Дослідження Мірандою своєї квір-ідентичності саме по собі було окей, але для багатьох глядачів незвичним було те, що вона робила це разом із небінарною комікесою Че Діас (Сара Рамірез). Адже вони вдвох були вкрай неприємними, починаючи від їхніх жахливих двозначних жартів у кожній розмові та закінчуючи їхніми абсолютно хворобливими стендапами.

The Daily Beast назвала їх "найгіршими персонажами телебачення". Хоча яскрава рієлторка Сіма (Саріта Чоудрі) була вдалим доповненням до жіночої компанії, глядачі ставили питання, чому іншу героїню - Лізу Тодд Векслей (Ніколь Арі Паркер) - так і не інтегрували з основними подругами, а у третьому сезоні особливо тримали осторонь.

Ще одну героїню - професорку Міранди Наю (Карен Піттман) - спершу ввели як одну з нових головних персонажів, але після другого сезону вона просто зникла.

А коли у 2021 році під час зйомок помер актор Віллі Гарсон, який грав найкращого друга-гея Керрі, Стенфорда Блетча, його вихід із серіалу виглядав абсурдним: за сценарієм він раптово розлучився з Ентоні (Маріо Кантоне) і став синтоїстським монахом у Японії, більше ніколи не з'явившись на екрані.

Навіть Біга, єдиного чоловіка Керрі, після першого сезону майже не згадували, що є яскравим прикладом "колективної амнезії" серіалу. Якби ж то в реальному житті можна було так легко вимкнути горе від втрати коханої людини. Принаймні у фінальному епізоді про нього нарешті зробили побіжну згадку.

Та більшу частину серій "І просто так" глядачів "карали" поверненням іншої великої любові Керрі - колишнього нареченого Ейдана (Джон Корбетт). У найновішому сезоні пара безкінечно мучилася над приреченим романом. "Хіба не було б значно цікавіше побачити, як Керрі знову виходить у світ побачень у більш зрілому віці й знайомиться з новими чоловіками?" - запитували деякі фанати.

Хаотичний сценарій

Натомість сюжетні лінії закидали в серіал, немов ручні гранати, а потім більше ніколи не поверталися до них: викидень Лізи, підпал квартири Сіми чи інтрижка між дітьми-підлітками Міранди й Шарлотти.

Найбільшою проблемою продовження культового серіалу завжди була відсутність цілісності й фокусу в порівнянні з оригіналом. Епізоди "Секс і міста" тривали чітко 25 хвилин і завжди були вибудувані навколо закадрового голосу Керрі: її розповідь була каркасом кожної серії.

Дві-три сюжетні лінії всередині епізоду акуратно впліталися у тему тижневої колонки Керрі - дослідження конкретної проблеми, пов'язаної зі світом побачень, поданого дотепно й спостережливо. І хоча іноді ці закадрові тексти були занадто прямолінійними чи будувалися на хитких паралелях (тільки Керрі Бредшоу могла прирівняти випадкове побачене оголене тіло чоловіка подруги до конфлікту в Північній Ірландії), саме цей прийом робив серіал зібраним, динамічним і добре виписаним.

Попри кілька нових, трохи штучних способів додати голос Керрі - про її історичний любовний роман, що незграбно віддзеркалював особисте життя героїні, краще й не згадувати - нові сезони були наче без керма без цього центрального концепту. Щоб утримати увагу глядачів, персонажів щоразу вкидували у дедалі дивніші ситуації, які не мали логічного розвитку й жодного сенсу ні для героїв, ні для сюжету.

Ця безсистемність лише посилювалася через роздуту тривалість серій, багато з яких тривали близько 45 хвилин.

Останній фінальний епізод Party of One, на щастя, тривав тільки 33 хвилини, хоча через це довелося нашвидкуруч і без тонкощів зав'язати всі сюжетні вузли та подарувати кожній героїні "щасливий фінал". Шлюб - це добре! Так само як і стати лесбійкою у зрілому віці! А Керрі нарешті відчула спокій і без чоловіка! "Жінка була не самотня. Вона була сама по собі", - переписала вона епілог своєї книги в останні секунди серії.

Цікаво, що фінальним музичним акордом шоу стала легендарна тема "Секс і міста" - і це тільки підкреслило, наскільки далеко цей серіал відпав від рівня оригіналу.

Озираючись на "І просто так", можна побачити окремі яскраві моменти - сцени, де Сіма вичитує Керрі за те, що та збиралася "приклеїтися третім колесом" до її відпустки у Гемптоні, або ж коли Керрі нарешті знаходить у собі силу сказати Ейдану, що їхні стосунки не мають майбутнього.

У такі миті було видно, яким захопливим могло б бути шоу. Та в підсумку весь перезапуск виявився змарнованою можливістю створити тонке, дотепне й інтелектуальне бачення жінок, які у зрілому віці намагаються будувати своє життя та стосунки.

Найімовірніше, що "І просто так" залишиться в пам'яті глядачів як "І просто що це було?"