Такі погані фільми, що навіть добрі. Чому ми любимо трешове кіно

Кінокритики винесли свій вердикт: нова версія "Війни світів" - у якій Айс К'юб грає чоловіка, що має врятувати людство від інопланетного вторгнення, не встаючи з-за свого столу - виявилася поганою.

Але наскільки поганою? Це просто "найгірша можлива екранізація твору Герберта Веллса"? Чи, можливо, "один із найгірших фільмів десятиліття"? Або ж навіть "один із найгірших фільмів усіх часів"?

Коли цього тижня почали з'являтися перші рецензії, інтернет швидко підхопив новину про 0% рейтингу критиків на сайті-агрегаторі відгуків Rotten Tomatoes.

Поки одні зловтішно долучилися до розгрому фільму, інші потягнулися до нього, мов метелики на вогонь.

"Здається, тепер я мушу це подивитися", - написав актор серіалу "Білий лотос" Патрік Шварценеггер, який, як син Арнольда, ймовірно, бачив не один низькорейтинговий фільм.

Він не єдиний, кого приваблюють стрічки з нищівними рецензіями - деякі відверто погані фільми з часом здобували культовий статус за те, що вони настільки погані, що навіть добрі.

"Межує з пародією"

Лон Гарріс, виконавчий продюсер подкасту This Week in Startups, цього тижня підлив олії у вогонь, написавши: "Падіння нижче приблизно 5% на Rotten Tomatoes для мене має майже ту саму привабливість, що й подолання позначки 90%. Це щось таке, що я просто мушу відчути".

Фільм із найнижчим можливим рейтингом обов'язково викликає інтерес, розповів Гарріс BBC News.

"Дуже низький бал означає абсолютну одностайність. Цей фільм поганий. Тепер мені хочеться дізнатися більше… Чому всі погоджуються? Мене це раптово зацікавило".

"Я дивлюся багато фільмів, і більшість із того, що виходить - нудне й таке, що швидко забувається", - каже він.

Цікавість Гарріса виявилася настільки сильною, що він таки подивився "Війну світів", і вона повністю виправдала його очікування.

"Вона дуже дурнувата, сольна гра Айса К'юба, який просто реагує на події на екрані свого ноутбука, іноді межує з пародією і часто змушувала мене сміятися, а ще є ціла сюжетна лінія, пов'язана з доставками дронами Amazon, яка настільки прямолінійна, що майже неможливо повірити, що вони її додали", - каже він.

Це зовсім не витончений фільм. Герой Айса К'юба - агент урядового нагляду - повинен врятувати і світ, і свою родину, перебуваючи на відстані, спостерігаючи за вторгненням інопланетян на екрані комп'ютера. Такий сюжет пояснюється тим, що картину знімали під час пандемії.

Відтоді вона пролежала "на полиці" - аж до сьогодні.

Гарріс додає: "Є свій шарм у тому, щоб дивитися фільм, який не такий гладенький і відполірований, як більшість інших стрічок, де ніби видно, як митці намагаються якнайкраще приховати проблеми з бюджетом і виробничі труднощі".

"Для мене це цікавіше, ніж просто "ще один фільм про вторгнення інопланетян", - зізнається він.

Після першої хвилі критики один оглядач навіть почав жалітися на "Війну світів", бо йому сподобалося дивитися цей фільм.

"Чи справді цей фільм такий поганий?" - написав у четвер Джордан Гофман з "Entertainment Weekly".

"Відповідь… абсолютно ні. Він безумовно дурнуватий, але водночас дуже веселий", - додав він.

Цей відгук сайт Rotten Tomatoes класифікував як позитивний, тож на момент написання він підняв рейтинг Tomatometer стрічки з 0% до цілих 4%.

Справді жахливі фільми кращі за ті, що просто забуваються, каже Тімон Сінгх, який десять років тому заснував Bristol Bad Film Club.

"Я бачив фільми, де кадр навіть не у фокусі, знімальна група заходить у кадр, перука актора впала - і все одно це неймовірно розважальний фільм", - каже він.

Блокбастери можуть бути "роздутими" і "нудними", додає він, навівши приклад "Трансформерів: Останній лицар" 2017 року.

"У порівнянні, "Коп-самурай" технічно - жахливий фільм, але це 90 хвилин чистого задоволення від поганої акторської гри, жахливих сцен боїв, і, як тільки ти його подивишся, ніколи не забудеш, - пояснює Сінгх. - Тоді як "Трансформерів: Останній лицар" ти, напевно, забудеш, поки дивишся".

Серед інших фільмів, які здобули культовий статус - "Кімната" 2003 року, який колись назвали "шедевром сміття" у Daily Beast.

Однак цей фільм, створений "автором поганих фільмів" Томмі Вайсо, парадоксально достатньо приємний, щоб мати відносно пристойні 24% на Rotten Tomatoes.

Кетрін Колдірон, авторка книги "Трешове кіно: чому погані фільми мають значення" (Junk Film: Why Bad Movies Matter), каже, що краще дивитися, як режисер на кшталт Вайсо старається, але не досягає мети, ніж когось, хто просто формально виконує роботу.

"Коли фільм щиро зроблений і він провалюється - це чудово дивитися", - каже вона.

Її улюблений жахливий фільм - "Залишатись живим" (Staying Alive) 1983 року, сіквел диско-класики "Лихоманка суботнього вечора" (Saturday Night Fever), режисером якого був Сильвестр Сталлоне, який критики розкритикували попри комерційний успіх.

"Усі персонажі, крім одного, соціопати, тож фільм не працює практично на жодному рівні. Мені подобається його вмикати і кричати на нього", - каже Колдірон.

Найгірші фільми всіх часів (можливо)

Rotten Tomatoes має власний список найгірших фільмів усіх часів.

Він орієнтований на фільми останніх 25 років, оскільки саме для них найбільше онлайн-відгуків, і, звичайно, має всі недоліки оцінок RT.

Але ось його топ-5, усі з яких мають 0% оцінку критиків.

1. "Балістик: Екс проти Сівер" (Ballistic: Ecks vs Sever) (2002)

Сповнений банальностей та кліше похмурий бойовик-трилер, який критикують за сценарій, акторську гру та сцени бійок.

У головних ролях: Люсі Лью - невпевнена в ролі "напівсупергероїні", а Антоніо Бандерас - зношений колишній агент ФБР.

Приклад відгуку: "Незграбний безлад, потоплений у хаосі, що час від часу виринає з кліше", - Роджер Еберт.

2. "Пропущений дзвінок" (One Missed Call) (2008)

Нудний і смішний (але виконаний на рівні) рімейк японського фільму жахів про підлітків, які отримують голосові повідомлення від своїх майбутніх "я" у момент смерті.

У ролях: різноманітні актори, зокрема Шаннін Соссамон (пізніше учасниця американського гурту Warpaint), Міган Гуд (тепер дружина актора Джонатана Мейджорса), комікиня Маргарет Чо, майбутня зірка "Сучасної родини" Аріель Вінтер і Рей Вайс із "Твін Пікса".

Приклад відгуку: "Суміш дитячого насильства та дорослої травми, що викликає похмурий погляд", — New York Times.

3. "Залишені" (Left Behind) (2014)

Змішання сентиментальності в стилі Hallmark, біблійно-тематичної надприродної загадки та драми про авіакатастрофу. І не в хорошому сенсі.

У головних ролях: Ніколас Кейдж, який застряг у своїй пост-Оскарівській кризі.

Приклад відгуку: "Залишені" беруть кінець світу і перетворюють його не на кошмар, а на довгий солодкий сон", — Washington Post.

4. "Тисяча слів" (A Thousand Words) (2012)

Літературний агент, який багато говорить, мусить мовчати, бо інакше загине чарівне дерево, і він теж. Чомусь.

У ролях: Едді Мерфі, який одночасно переграє і розчаровує.

Приклад відгуку: "Пам'ятаєте Едді Мерфі? Колись він був дуже смішним", — Movieline.

5. "Готті" (Gotti) (2018)

Цей фільм про мафію критикували, зокрема, за співчутливе зображення реального кримінального боса Джона Готті.

У ролях: Джон Траволта показав, що він - не Марлон Брандо. Його дружина Келлі Престон зіграла дружину Готті.

Приклад відгуку: "Я краще прокинусь поруч із відрізаною головою коня, ніж коли-небудь знову буду дивитись "Готті"", - New York Post.