"Люди бояться йти на вулицю". Історії загиблих із Сум, де оговтуються після атаки

За кілька хвилин дві російські ракети в Сумах забрали життя 35 людей, серед яких двоє дітей. Це були водій автобуса, артистка, юристи, студентки медичного факультету, пенсіонер, класна керівничка, ціла родина із сином-школярем і багато інших мешканців міста.

Місто оговтується від атаки на Вербну неділю, яка вразила Україну та світ. Це був наймасовіший удар по місту від початку повномасштабного вторгнення Росії.

У соцмережах дехто ще шукає своїх родичів, яких вважають безвісти зниклими після атаки, інші - переживають за здоров'я поранених, які у лікарнях.

За даними ОВА, у стаціонарі лежать майже 40 постраждалих, серед яких 11 людей - у важкому стані. Серед важких - троє дітей.

Настрої пригнічені, попри хорошу весняну погоду сумчани бояться виходити на вулиці, розповідає ВВС Україна місцевий мешканець Олексій Сахно.

"Наче і погода є, і все є, а бажання немає після шоку, який вчора пережили люди", - каже він.

Але робота все ж триває. Олексій - керівник громадської організації "Смайл", і сьогодні через атаку в нього багато клопотів. У місті постраждало близько 50 будинків - десь повилітало скло, десь - серйозніші пошкодження.

Люди розгублені, не знають, що з цими робити, каже чоловік, тому він разом із колегами допомагає їм розібратися, як отримати компенсації за завдану росіянами шкоду.

Олексій був у місті, коли прилетіла балістика. Два удари, з перервою десь в 5-7 хвилин, були настільки гучні, що їх напевно чули й мешканці сіл біля Сум, каже він.

Люди вже звикли жити з повітряними тривогами, каже чоловік. "У нас тривога буває і по 17 годин на добу, і цілодобово, так як тут на кордоні постійно авіація".

Після трагедії у соцмережах можна знайти дописи місцевих, де люди радяться між собою, чи не пора виїжджати з прикордонного міста.

І президент, і головнокомандувач минулого тижня повідомили, що росіяни планують новий наступ на українські території - і одним із напрямків може стати Сумська область. Через це з прикордонних сіл уже почали евакуювати людей.

На фоні цих заяв, і після обстрілу на Вербну неділю, сумчани почали всерйоз міркувати про переїзд.

"Настрої не те щоб панічні, на рівні роздумів. Хтось уже підшукує варіанти, речі то в нас уже три роки як зібрані стоять", - каже Олексій.

"Люди майже не кричали, тому що були в шоці"

Головною мішенню атаки став Конгрес-центр Сумського державного університету, де часто проводили різні зустрічі для молоді, а також заняття для дітей.

Це також один із головних майданчиків для проведення культурних чи бізнес-заходів, зокрема і міжнародних.

У Конгрес-центрі ще працює дитячий театр - сцену облаштували в укритті, і менш ніж за годину до удару там якраз мали показувати виставу "Примхлива принцеса" для дітей.

Якби удар трапився у розпал вистави, жертв могло бути більше, тому що перша балістична ракета пробила перекриття цього укриття. На фото видно, що його підлога засипана уламками різних конструкцій.

Балістична атака Росії сталася в одне із найбільших свят для християн - Вербну неділю, і в радіусі навколо Конгрес-центру є кілька церков, звідки могли повертатися люди, розповідає Олексій Сахно.

Одним із символів цієї атаки став автобус - він проїжджав за 200 метрів від Конгрес-центру. Відомо, що він їхав маршрутом із аеропорту до Баранівки, де розташоване велике кладовище. Можливо, у святкову неділю хтось із пасажирів їхав на могилки до своїх родичів.

У цьому автобусі сидів 13-річний школяр Кирило Ілляшенко з мамою Мариною. Хлопець займається вільною боротьбою і якраз добирався на тренування.

Коли стався вибух, автобус загорівся і його двері були заблоковані. У Сумській школі №4, де вчиться дитина, розказали, що попри поранення голови хлопець ударом "розбив скло, вистрибнув та розблокував вхідні двері, врятувавши людей, які знаходилися поруч".

В.о. мера Артем Кобзар розповів, що зараз хлопець у лікарні, йому вийняли з голови один осколок, а два інші - маленькі - витягнути не змогли.

Невдовзі місцеве видання "Кордон. Медіа" опублікувало відео з хлопцем, на якому вже сам Кирило з перемотаною головою розповідає про те, як усе сталося. За його словами, він почув, як щось "починає свистіти і падати", потім почув крики людей та звуки скла, яке вилетіло.

Спочатку, зізнається хлопець, у нього була "невелика контузія і всі звуки були як в тумані". А потім він почав приходити до тями і відчув запах горілого - це навело його на думку, що транспорт або вже горить, або ось-ось загориться, тому треба було вибиратися.

Двері були заблоковані, і відкрити їх не вдалося, тому він вистрибнув із вікна, і вже знадвору відкрив двері для людей. "Вони майже не кричали, тому що були в шоці".

"Коли почав повипускати людей, побачив маму, лице якої було в крові. І я за неї дуже злякався", - розповів хлопець.

Попри такі зусилля, більшості пасажирам, повідомляє у своїх соцмережах Електроавтотранс, вибратися не вдалося. Разом із ними загинув на місці також водій автобуса Микола Леон.

"Разом із більшістю пасажирів він загинув під час чергової ворожої атаки на Суми. Подвійний удар не залишив шансів вижити безневинним людям, які їхали у своїх справах сонячним святковим днем", - написав Електроавтотранс.

Історії загиблих

Внаслідок удару Сумський національний театр імені Михайла Щепкіна втратив артистку оркестру Олену Когут.

"Олена була надзвичайно світлою людиною, справжньою професіоналкою, чуйною колегою й надійним другом. Її музика, її усмішка, її доброта — назавжди залишаться в нашій памʼяті", - написали в театрі.

Крім роботи в театрі, Олена Когут також була солісткою-органісткою Сумської обласної філармонії та викладала в Сумському фаховому коледжі мистецтв і культури.

Це болюча втрата для органного мистецтва України, написав у фейбуці Львівський органний зал.

На їхній сторінці опублікували відео, де Олена Когут грає твір Йозефа Райнбергера. За рік до повномасштабного вторгнення жінка була учасницею Львівської органної резиденції.

"Ми памʼятаємо її як глибоко музичну, світлу і чуйно співчутливу людину", - написав львівський колектив.

За словами колег, зазначали в Львівському органному залі,під час удару Олена перебувала у філармонії. Медики не змогли врятувати її життя.

Відомо, що через обстріл також загинула Людмила Гордієнко, яка працювала у податковій Сумської області, повідомив голова Держподаткової.

Загинув також Владислав Тарарум - єдиний син у батьків, а також чоловік та батько хлопчика приблизно дошкільного віку. Про це у соцмережах повідомила матір Владислава.

Дарія Лобода і Світлана Штепа були подругами. Вони вчилися на медичному в Сумському університеті. Загибель дівчат підтвердили в навчальному закладі.

Відомо, що Дарія Лобода була родом із Прилук Чернігівської області.

"Вона була світлою, щирою, доброю людиною, активною студенткою, головою студради, яка залишила по собі теплі спогади у серцях викладачів, друзів та одногрупників", - написали в Прилуцькому фаховому медичному коледжі.

"Суспільне Чернігів" пише, що 19-річна дівчина була єдиною донькою у батьків.

У Старосільському ліцеї повідомили про загибель учня 6-го класу Максима Мартиненка та його батьків - Наталі та Миколи.

Користувач Павло Федоров написав у соцмережах, що був пастором Наталі, коли жив у Сумах.

"Останнім часом вони жили в селі під Сумами. Її чоловік Микола копав криниці. Син Максим вчився у школі. Сьогодні у неділю, як звичайно, пішли до своєї церкви на служіння. І от їх вбили росіяни. Більше сім'ї Мартиненків немає", - написав чоловік.

Знайомі згадують про Мартиненків як про усміхнену, компанійську сім'ю.

Сумська загальноосвітня школа №2 втратила вчительку Марину Чудесу. Жінка загинула разом із мамою.

Місцеві жителі розповідають, що після удару першої балістичної ракети вона із мамою кинулася допомагати людям, але через кілька хвилин атака повторилася.

Колеги відгукуються про Марину Олександрівну як про "світлу, добру, веселу людину, яка завжди готова прийти на допомогу".

Сумчанка Лариса Кабанец написала, що Марина Олександрівна була класною керівничкою її старшої доньки.

Попри війну вчителька не покинула прикордонні Суми, написала жінка, і була "прикладом": "чуйна, справедлива, в міру сувора, весела Марина Олександрівна, не підібрати слів".

Десятки людей у лікарні

Наразі в лікарнях Сум залишається кілька десятків людей, які борються за своє життя.

Серед них - завідувачка магазину "Дари моря", який через дорогу від Конгрес-центру.

Місцеве видання "Кордон.медіа" пише, що після першого удару вона так само, як і Марина Олександрівна, вибігла допомагати людям.

Разом із завідувачкою магазину були її продавчині. Зараз усі вони в лікарні, в них легкі поранення, а завідувачка - в реанімації.