На фронті загинув художник Давид Чичкан. Чим він відомий

На фронті загинув Давид Чичкан, український художник-анархіст. Йому було 39 років.

У Комітеті спротиву, який об'єднує бійців із анархічними поглядами, повідомили, що в п'ятницю 8 серпня військовий відбивав російський штурм на Запорізькому напрямку. Він отримав важкі поранення і на наступний день "його серце перестало битися".

Смерть Чичкана підтвердила його дружина Ганна.

"Я не можу повірити, що ніколи не побачу його старим. Я сподівалась, що коли він посивіє і відпустить довгі вуса, як у Івана Марчука, українське суспільство нарешті віддасть йому належне, назве метром, сприйматиме старечі балачки за істину, як годиться, і буде проводити музейні виставки та ретроспективи..." - написала дружина в фейсбуці.

У митця залишився маленький син.

Давид Чичкан народився у родині художників Іллі Чичкана та Тетяни Ілляхової у 1986 році. Не маючи вищої мистецької освіти, він постійно розвивався як художник.

Чичкан сам себе називав "рисувальником" - його мистецтво поєднувало графіку, плакат, живопис, стріт-арт, перформанс і текст. Він бачив у мистецтві інструмент змін та підтримки робочих класів.

"Анархіст, художник, скульптор, воїн, батько і чудовий чоловік", - так описав Чичкана його друг і військовий Микита Козачинський.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, розповів він, європейські інституції пропонували Чичкану "щомісячно кілька тисяч євро, щоб він виїхав і працював у них".

Але, за словами Козачинського, той відмовився. Він вважав, пояснив його друг, що "заробляти на темі війни, роблячи мистецтво десь за межами України - це дуже низько".

Пізніше, додав Козачинський, Чичкан пішов добровольцем на війну "в складі мінометного розрахунку".

За словами побратимів, Давид Чичкан "завжди сумлінно підходив до будь-якої роботи, ніколи не ховався за спинами інших чи за власний соціальний капітал", а також щиро ділився з побратимами і посестрами "своїми глибокими думками щодо політики, етики та соціальної справедливості".

"Давид вважав, що справжні анархісти мають ділити найважчі труднощі, що переживає їхній народ. Його загибель - величезна втрата для нас", - написали побратими Чичкана.

Він послідовно відстоював свої анархічні погляди.

Як пояснював він раніше в своїх інтерв'ю: "Анархістські переконання - це мій ескапізм, дивовижний світ і подушка в екзистенційну яму, щоб падати м'якше".

Виставки і погроми

Через свої погляди і політичні роботи виставки Чичкана не раз страждали від погромів.

Наприклад, виставку "Втрачена можливість" (2017) року, яку художник присвятив війні та ситуації після Майдану в Україні, невідомі розгромили через п'ять днів після відкриття.

Пішло декілька днів на те, щоб відкрити "Втрачену можливість" для публіки ще раз.

У 2022 році пошкодили виставку "Стрічки та трикутники", що проходила у Львівському муніципальному мистецькому центрі.

У 2024 році Одеський художній музей скасував його виставку "Зі стрічками та прапорами" через критику і погрози. Виставка була присвячена українським захисникам і захисницям, представникам анархістського та антиавторитарного соціалістичних рухів, які захищають Україну в лавах ЗСУ.

Дружина Давида Ганна написала, що її чоловік "дуже любив життя, але віддав його за Україну, за омріяну ним демократичну, по-справжньому соціальну країну, населену відкритим, терпимим і політично грамотним суспільством".

Вона додала, що хотіла би, щоб ті, "хто його цькував, ображав, зривав виставки та погрожував, перепросили", а "ті, хто усе це дозволив, шкодували хоча би тепер".

"Він загинув в бою на передку, провів рік в самому пеклі, поки диванні патріоти з тилу критикували його за лівацтво. Вам із цим жити. А нам жити із памʼяттю про героя, митця, найкращу у світі людину", - додала дружина.

Українські культурні діячі висловлюють співчуття родині Давида Чичкана та згадують роботи і погляди художника.

Команда Музею сучасного мистецтва Одеси, яка працювала з Чичканом, розповіла, що біля його експонатів у головній локації одеської Бієнале завжди затримувалися відвідувачі.

"Він присвятив свою творчість боротьбі за свободу, саме з такою метою він пішов захищати Україну і віддав за неї своє життя", - написала команда музею, висловлюючи свої співчуття.

"Ще одна болісна втрата для української культури", - написала режисерка Ірина Цілик.

"Він був не типовим солдатом"

Джонатан Біл, оборонний кореспондент BBC

"Мені було дуже сумно почути новини про Давида. Я зустрівся з ним минулого грудня – коли його підрозділ воював під Куп'янськом. Він та його товариші були згуртованим підрозділом з цікавим минулим бекграундом та неортодоксальними поглядами. Давід був художником, який воював пліч-о-пліч з веганським шеф-кухарем, розробником програмного забезпечення та інженером.

Він пишався своїми анархістськими поглядами, які відображалися в його мистецтві. Це були чудові малюнки його товаришів та історичних постатей, прикрашені смужками золота, синього, червоного та чорного кольорів. Давид був настільки люб'язний, що подарував мені кілька копій, які я зберігаю вдома.

Я не дуже добре знав Давида, але він видався мені чуйним та вдумливим. У багатьох відношеннях він не здавався архетипним солдатом, якщо таке існує. Але він був явно відданий своїм товаришам та своїй країні.

Коли ми зустрілися минулого грудня, він з нетерпінням чекав народження сина. Мені дуже боляче, що він не буде з Ганною, щоб спостерігати, як він дорослішає".