"Ми прощаємося з Вікою, але не з її справою". У Києві ховають журналістку Вікторію Рощину, яка загинула в російському полоні

8 серпня у Києві прощаються з українською журналісткою Вікторією Рощиною, яка загинула в російському полоні минулого року. Церемонія почалася зі служби в Михайлівському Соборі, продовжилася на майдані Незалежності. Поховають журналістку на Байковому кладовищі.

Як передає кореспондентка BBC News Україна з місця, редактори та журналісти, які працювали з Вікторією, виступали із промовами під час прощання.

"Ми прощаємося з Вікою, але не з її справою. Маємо встановити всіх винних у її смерті, й ці люди мають отримати покарання зі світовою славою", - сказала Ангеліна Карякіна, яка була головною редакторкою Вікторії Рощиної на "Громадському".

Вона також наголосила, що Вікторія Рощина особливо багато уваги приділила висвітленню окупованих територій.

"Віка вірила, що треба боротися за людей там", - додала Карякіна.

На прощанні колеги журналістки розповіли, що для неї її справа була важливішою за нагороди та визнання. Вона не лише висвітлювала війну та окупацію, але й допомагала родичам тих, хто постраждав через російську агресію.

Головна редакторка видання Українська правда Севгіль Мусаєва, яка публікувала тексти Вікторії з окупованих територій, розповіла, що та особисто зверталася до окупаційної влади Бердянська, щоб вона передала тіла вбитих там підлітків Тіграна Оганнісяна та Микити Ханганова їхнім родинам.

"Віка дзвонила в окупований Бердянськ з Києва щодня", - сказала Севгіль Мусаєва.

Вікторія також детально висвітлювала справи Майдану щодо вбивств та переслідувань його учасників. Вона є авторкою документального фільму "Керченські бранці" про затриманих у 2018-му Росією українських моряків.

За словами Ангеліни Карякіної, вона знала імена їхніх дружин та дітей, а коли висвітлювала звільнення моряків з полону, була чи не єдиною, хто назвав їх всіх на ім'я в прямому ефірі. Вона знала історію кожного з 24 незаконно заарештованих Росією військових ВМС України.

Роботи Вікторії могли комусь здатися "часом нудними, часом заскладними", але вони були справді професійними, відзначила ще одна колишня колега Вікторії Наталя Гуменюк.

За словами колег, журналістка бралася за найскладніші теми, за які не брався ніхто інший.

Про смерть Вікторії Рощиної стало відомо у жовтні минулого року. Батьку журналістки, за інформацією видання "Ґрати", у листі від російського міноборони сказали, що його донька померла 19 вересня 2024 року.

Тіло журналістки повернули лише у лютому 2025-го року. Вікторія Рощина була серед повернених у той день 757 загиблих захисників під номером 757 з помітками "невстановлена особа чоловічої статі" і "СПАС". На тілі були ознаки катування.

Катування і відсутність внутрішніх органів

Українські та закордонні журналісти створили проєкт Viktoriia Project, аби з'ясувати обставини загибелі Вікторії Рощиної.

До Viktoriia Project долучилися 13 міжнародних медіа: Forbidden Stories, The Guardian, The Washington Post, Le Monde, Die Zeit, Der Spiegel, ZDF, Paper Trail Media, IStories, France 24, "Українська правда", DerStandart. Проєкт Viktoria project має встановити винних у катуваннях журналістики та інших українських цивільних полонених у тюрмах в Росії та на окупованих територіях.

На думку розслідувачів, абревіатура СПАС може вказувати на "офіційну причину смерті", встановлену російською стороною, і означає "суммарное поражение артерий сердца" (з рос. – сумарне ураження артерій серця).

"Через стан тіла і його муміфікацію, за результатами судово-медичної експертизи, встановити причини смерті не вдалося", – повідомив тоді журналістам начальник Департаменту війни Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов.

Видання Українська правда з посиланням на Бєлоусова написало, що на тілі журналістки виявили численні ознаки катування та жорстокого поводження, зокрема садна та крововиливи на різних частинах тіла, зламане ребро.

Також експерти побачили можливі ознаки застосування електроструму. Бєлоусов зазначив, що ці травми Вікторія отримала за життя, тому, ймовірно, її катували.

За інформацією від журналістів проєкту, деякі внутрішні органи Вікторії Рощиної були відсутні — зокрема головний мозок, очні яблука, а також частина трахеї.

Міжнародний експерт-патологоанатом розповів Viktoriia Project, що відсутність цих органів могла приховати той факт, що смерть настала внаслідок удушення або задушення.

Для Вікторії Рощиної це був уже другий російський полон.

Вперше, за даними Генпрокуратури, представники ФСБ та збройних сил РФ затримали її у Бердянську 15 березня 2022 року. Вона тоді за своєю ініціативою добиралася до оточеного Маріуполя писати репортажі про воєнні дії на сході та півдні України. Вона рухалась у спеціальній колоні, але її зупинили.

Пізніше проросійські ЗМІ та телеграм-канали поширили відео, де Рощина заперечує свої претензії до російських служб, які тримають її в полоні, і каже, що нібито вони врятували їй життя. Її утримували у Бердянську 10 днів, і 21 березня звільнили з полону.

Через п'ять днів Вікторія Рощина опублікувала текст про те, як пережила перший полон.

"Вони приносили їжу, але я відмовлялася від неї. У перші дні їла свої невеликі запаси, які везла з собою із Запоріжжя. Коли їх не стало, пила солодкий чай. Відчувала, як мене полишають сили. Навіть звестися на ноги було складно", - писала журналістка в статті "Тиждень у полоні окупантів. Як я вибралася з рук ФСБ, "кадирівців" і дагестанців" для hromadske.

"Під час передостаннього візиту ФСБ я майже не могла встати. А втім постійно вимагала звільнення. Коли сильно кричала, один із чеченців ударив мене і сказав, що я тут "не у себя дома и должна следить за тоном".

Вдруге жінка зникла безвісти 3 серпня 2023 року на окупованій території України.

Того дня рідні з нею говорили востаннє. Журналістка повідомила, що пройшла кілька днів прикордонних перевірок, але не повідомила, де саме перебуває.

Відомо, що вона виїхала в дорогу 27 липня – планувала дістатися з України до Польщі, а звідти через Росію на окуповані території України на сході. Журналістка планувала писати новий репортаж звідти.

Невдовзі рідні звернулися із заявою про розшук, було також звернення в офіс омбудсмена.

Між першим та другим полоном Вікторія Рощина щонайменше кілька разів їздила на окуповані території писати репортажі.

У травні 2024 року російська влада вперше визнала, що журналістку затримали, і що вона на території Росії. Також це підтвердив міжнародний комітет "Червоного Хреста" (МКЧХ).

"В черговий раз у російській неволі гине людина, перебування якої у застінках РФ було підтверджене МКЧХ! Чому молода жінка померла, перебуваючи в російській неволі, – невідомо", – прокоментував уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець.

Офіс генерального прокурора, який мав відкрите кримінальне провадження за фактом зникнення Вікторії Рощиної, після смерті журналістки розслідує її справу як "воєнний злочин, поєднаним з умисним вбивством".

Що відомо про Вікторію Рощину

Вікторія народилась 6 жовтня 1996 року і до свого 28-ліття не дожила кілька тижнів.

Журналістка hromadske та позаштатна авторка "Української правди" та інших українських медіа.

Її мали включити до одного з найближчих обмінів полоненими, повідомив речник головного управління розвідки Андрій Юсов в коментарі "Суспільному".

"Її повернення було погоджене і остання інформація, яка відома, її етапували (з Таганрога – Ред.) до Лефортово (в'язниця у Москві – Ред.)", – сказав Юсов.

Це був один із етапів підготовки до повернення в Україну.

"На жаль, ми не встигли", – сказав представник Координаційного штабу Петро Яценко в ефірі телемарафону.