Як розвінчувати міфи?

Втомилися від марних суперечок в інтернеті чи на кухні? Психологи досліджують, як довести опоненту, що його ідея – цілком помилкова.

Змінювати свої переконання про навколишній світ ніхто не любить, але, що робити, коли ці ідеї ґрунтуються на цілковитій дезінформації? Чи є дієвий спосіб розвінчати міф?

Вчені Стівен Левандовскі і Джон Кук зробили докладний огляд наукової літератури з цього питання і провели кілька власних експериментів.

Результати вони виклали в книзі "Підручник з розвінчування міфів" (<bold><link type="page"><caption> Debunker's Handbook</caption><url href="http://www.skepticalscience.com/Debunking-Handbook-now-freely-available-download.html" platform="highweb"/></link></bold>) - збірці практичних порад і науково обґрунтованих стратегій щодо того, як корегувати помилкові ідеї, скажімо щодо зміни клімату чи еволюції.

Проте рекомендації дослідників стануть в пригоді у будь-якій ситуації, коли ви розумієте, що дискусія заходить у глухий кут.

Перше, на що звертають увагу науковці, – це вплив"<bold><link type="page"><caption> зворотного ефекту</caption><url href="http://link.springer.com/article/10.1007/s11109-010-9112-2/fulltext.html" platform="highweb"/></link></bold>". Тобто коли людині говорять, що вона не права, це лише зміцнює її точку зору.

В одному експерименті, наприклад, група людей отримала газетні вирізки з поправками, які суперечили їхнім поглядам і переконанням щодо таких питань як, приміром, податкова реформа чи зброя масового знищення. Учасники експерименту не лише ігнорували ці поправки, але й ще більше переконалися у своїй правоті.

"Зворотний ефект" особливо набирає силу, коли ви не дуже вірите у компетентність опонента. Можливо, це пояснює, чому в суперечках про глобальне потепління люди з науковою освітою зазвичай не вірять, що причини змін клімату – в людській діяльності.

Проте, як не парадоксально, щоб навчитися розвінчувати міфи інших, треба спочатку усвідомити власні помилкові переконання. Професори Левандовскі та Кук відкрили, що коли ми намагаємося переконати в чомусь опонента, то зазвичай використовуємо так звану "модель дефіциту інформації".

Тобто ми вважаємо, що володіємо кращими чи більш повними знаннями щодо певного питання, і треба лише "заповнити" дефіцит цих знань в голові нашого співрозмовника. Додаткові факти і докази змінять його помилкове переконання. Ні, насправді, це взагалі не працює.

Як ми обробляємо інформацію, тобто у що ми віримо, кому довіряємо і як запам'ятовуємо факти, насамперед, спричинене психологічними факторами. Ті, хто хоче ефективно впливати на переконання інших, мають, насамперед, враховувати психологію людини.

Важливу роль відіграє альтернативне пояснення. <bold><link type="page"><caption> Експеримент</caption><url href="http://psycnet.apa.org/journals/xlm/20/6/1420/" platform="highweb"/></link></bold> Голрін Джонсон і Колін Зайферт продемонстрував, як треба переконувати людей. Під час експерименту його учасники прослуховували вигадану новину про пожежу на складі, а потім мали відповісти на кілька запитань.

Декому з учасників сказали, що пожежу спричинило коротке замикання в шафі біля балонів із вибухонебезпечним газом. Та коли цю інформацію спростували (шафа виявилася порожньою) учасники експерименту і далі вірили у першу причину пожежі.

Наступний експеримент показав, як найкраще виправити цю дезінформацію.

Експеримент був в цілому такий же, як і перший, але учасники отримали правдоподібне <bold><link type="page"><caption> альтернативне пояснення</caption><url href="http://psycnet.apa.org/journals/xlm/20/6/1420/" platform="highweb"/></link></bold> – докази, що причиною пожежі став підпал. Лише ті, хто почув інше пояснення, змогли змінити свої переконання щодо газових балонів.

Стівен Левандовскі і Джон Кук стверджують, що такі експерименти доводять, наскільки марними і навіть небезпечними є безґрунтовні суперечки. Якщо ви спробуєте спростувати хибну інформацію, не маючи достатньо альтернативних фактів, в кінцевому рахунку - лише зміцните помилкові переконання людей.

Що треба зробити - так це знайти правдоподібну альтернативу (у якій ви цілком впевнені). А якщо вам необхідно згадати помилкове переконання, зробить це після того, як оголосите правильну версію і обов'язково зауважте, що ця ідея оманлива.

Ця стратегія розвінчання міфів корисна і щодо власних переконань. Якщо ви бачите суперечливі факти, але вперто чіпляєтесь за попередню точку зору, варто замислитися. Адже ніколи не помилятися неможливо!

<italic>Прочитати <bold><link type="page"><caption> оригінал</caption><url href="http://www.bbc.com/future/story/20141113-the-best-way-to-debunk-myths" platform="highweb"/></link></bold> цієї статті англійською мовою ви можете на сайті <bold><link type="page"><caption> BBC Future</caption><url href="http://www.bbc.com/future" platform="highweb"/></link></bold>.</italic>