Чому лінивці такі повільні? З лінощами це не пов'язано

Лінивці живуть неначе в режимі вповільненої зйомки. Навіть очима кліпають спроквола. Але чому еволюція зробила їх такими вайлуватими?

Як свідчить сама їхня назва, лінивці не надто квапляться щось робити. Мешкають вони переважно у верховітті лісів, що вкривають Центральну та Південну Америку, а на землю злазять тільки для дефекації. Їхнє життя спливає в надзвичайно повільному темпі.

Чому саме ці тваринки рухаються так повільно? Виною всьому - химерні викрутаси еволюції.

Сучасні лінивці (трипалий та двопалий) - це здрібніла форма лінивців, що жили в доісторичному світі. Гігантські лінивці ходили по землі під час останнього льодовикового періоду приблизно 11 тисяч років тому.

Деякі з цих тварин важили по кілька тонн. Вони харчувалися листям дерев, стаючи на задні лапи, щоб дотягнутися до крони.

"Тепер вони лазять по деревах, але основу харчування і досі майже повністю складає листя", - розповіла Каміла Маццоні з Дослідницького інституту Лейбніца в Німеччині, де вивчають тварин і дику природу.

"У листі дерев мало поживних речовин, тому кількість спожитих калорій незначна. Щоб вижити на низькокалорійних харчах, лінивцям потрібно мати дуже повільний метаболізм".

Ще одна причина - у тому, де вони живуть.

Усі шість видів лінивців - мешканці тропічних лісів. У цьому спекотно-вологому середовищі деякі переваги теплокровних організмів насправді зайві.

Середовище вже й так тепле, тому не доводиться витрачати величезну кількість енергії, щоб зігріти м'язи та серцево-судинну систему. Тож лінивці й не витрачають.

У приналежності до ссавців є свої переваги. Здатні до терморегуляції, ссавці можуть жити в прохолоднішому кліматі - набагато холоднішому, ніж рептилії та інші холоднокровні тварини.

Але "теплокровний" трюк еволюції має також і свої недоліки. Ця система ненаситна в споживанні енергії. Щоб її підживлювати, ссавці повинні багато їсти й тримати в теплі м'язи, необхідні для руху.

Ось чому ссавці здатні енергійно бігати в прохолодний день, тоді як ящірки рухаються мляво чи взагалі не ворушаться.

Ця ендотермічна адаптація дозволила ссавцям колонізувати більшість середовищ на планеті Земля - зокрема й крижані простори обох полюсів.

Проте на інших обширах деякі ссавці відмовились від еволюційного дарунка - ендотермічних особливостей. Вони запозичили вповільнений, енергоощадний спосіб життя, більш притаманний холоднокровним тваринам.

"Терморегуляція організму більшості ссавців потребує багато енергії, - пояснила пані Маццоні. - Але оскільки у лінивців її нема, то енергії потрібно значно менше.

"Однак жити вони можуть лише у тропіках, а не високо в горах, де буває досить холодно. Хоча двопалий лінивець може мешкати трохи вище в горах Коста-Рики".

Живучи на деревах, лінивець майже не ризикує потрапити в лапи хижака, наприклад, ягуара. Це ще одна причина, чому він не потребує блискавичних реакцій (і величезного обсягу енергії для їхнього підтримання). "У лінивців є тісний зв'язок з деревами, - зазначила пані Маццоні. - Тваринки повністю від них залежать".

Як розповіла вчена, вранці лінивці "часто видираються на верхівку дерева, щоб трохи зарядитися енергією сонця, а коли стає спекотно, спускаються в прохолоду й затінок крони". Така поведінка більш притаманна холоднокровним тваринам (ящіркам та іншим рептиліям), а не решті ссавців.

Беккі Кліфф, британська зоологиня, що працює у Фонді збереження лінивців Коста-Рики, розказує: ви до кінця не усвідомите, які неквапливі насправді лінивці, доки не побачите їх у дикій природі. "Вам відомо, що вони повільно рухаються.

Але уважніше придивившись до кожної частини їхнього тіла, коли повертають голову чи навіть кліпають повіками, ви зрозумієте, як мегаповільно це все відбувається. Але щоб поспостерігати за лінивцем у дикій природі, треба терпляче вичікувати "в полі".

Шерсть лінивця часто має зелений відтінок. Невже ці тварини так мало рухаються, що вже обросли мохом? Ні, справжня причина в сто разів цікавіша, загадково всміхається пані Маццоні.

"Волосяний покрив лінивців зазнав змін. У ньому є своєрідні пори, де можуть оселитися водорості та грибки, - пояснює вона. - Нам відомо, що там відбувається певний симбіоз".

Навіщо потрібні ці водорості? Над цим сушать голову чимало науковців. "Можливо, для маскування", - припускає пані Маццоні. "Позеленілі" лінивці можуть зливатися з лісовим покривом.

"Або так вони отримують додатковий білок. Бо іноді лінивці злизують водорості з шерсті, - пояснює вчена. - А ще грибки також можуть стримувати розмноження паразитів. Шубки лінивців майже повністю водонепроникні й затримують багатьох паразитів. У порівнянні зі ссавцями подібного розміру, у лінивців менше паразитів ".

Ще одна унікальна функція організму ссавців, без якої обходяться лінивці, - це кількість молока, яку виробляє організм матері для малюків.

"Матері-лінивиці не накопичують молоко, тому воно надходить краплина за краплиною, - пояснює пані Кліфф. - Дитина чіпляється ближче до соска і цмулить потроху.

Роки, проведені за спогляданням лінивців у джунглях Коста-Рики, допомогли пані Кліфф краще зрозуміти поведінку цих тварин.

"Вони не стрибають і не бігають. Але в них дуже розвинені передні лапи. Якби людина та лінивець зайнялися армреслінгом, то однозначно перемога була б за лінивцем".

А от задні лапи не потрібні лінивцеві для карколомної швидкості чи навіть підтримання всієї ваги тіла, тому не мають такої самої м'язової маси.

Лінивець спокійно ставиться до життя. Але не варто пояснювати це лінощами, застерігає пані Кліфф. "Вони не ледацюги. Для порівняння: мавпи-ревуни, що живуть у лісі, сплять 18 годин на добу, а лінивці - близько 10 годин".

Якби лінивці не оселилися в спекотному вологому кліматі, в прихистку дерев, то вони були б бадьорішими, жили б у швидшому темпі. Однак у процесі еволюції у них виробився темп життя, що ідеально пасує середовищу проживання.

"Коли дивишся на них, стає зрозуміло: не треба весь час метушитися в пошуках їжі, - підсумовує пані Кліфф. - Тому їхні організми спокійні та розслаблені".

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

--