Чи посилює фастфуд депресію?

Чи правда, що бургери, шоколадні батончики та інші шкідливі продукти посилюють прояви психічних розладів? Це питання досліджує Девід Робсон - і відкриває новий неочікуваний спосіб допомоги при депресії.

Наступні кілька місяців поріг кабінету дослідниці Феліс Джека переступатимуть багато людей з депресією. Разом з колегами з Університету Дікіна (Австралія), вона намагатиметься їм допомогти - але її підхід нетрадиційний. Вони не будуть випробовувати нові медичні препарати, так само як і обговорювати дитинство пацієнтів, їхню роботу чи сімейні проблеми. Натомість їхні розмови зосередяться на харчуванні.

Читайте також:

Якщо пані Джека права, зміна харчових звичок може суттєво посприяти їхньому одужанню. Вона має вагомі причини так вважати: в останні кілька років зроблено низку приголомшливих відкриттів, які вказують на те, що продукти з високим вмістом жиру і цукру шкодять не лише тілу, а й душі. Вони запускають у мозку ланцюг реакцій, що врешті-решт може призвести до депресії.

Хоча цей зв'язок ще жодною мірою не доведений, страх, що ми проїдаємо собі шлях до депресії, вже підштовхує керівників різних країн до дій. Міністерство оборони США наразі фінансує дослідження, в ході якого деякі колишні військові щодня отримують пайки з продуктами, багатими на поживні речовини; мета дослідження - перевірити, чи не знизить це рівень самогубств серед ветеранів. А в 2014 р. Європейський Союз вклав 9 мільйонів євро у проект MoodFood, що вивчає вплив різних харчових елементів на психіку людини. Звісно, ніхто не каже, що слід негайно замінити традиційне лікування новою дієтою; добровольці, з якими працює пані Джека, не лише змінять свій раціон, а й продовжать приймати ліки. Та якщо правильне харчування прискорить одужання, - а комусь, можливо, дозволить і зовсім уникнути проявів хвороби, - це дасть нам ще один простий і доступний шлях боротьби з психічними розладами.

"Душа й тіло"

Щоби зрозуміти, чому ваші улюблені страви можуть шкодити вашому психічному здоров'ю, варто згадати про один дивний аспект зв'язку між душею й тілом, на який вчені вперше звернули увагу двадцять років тому. На той час лікарі хвилювалися, що стрес від поганого психічного стану ослаблює імунну реакцію організму, роблячи його вразливим для інфекцій. Але, як виявилося, насправді все навпаки: у пацієнтів із депресією імунна система працювала на повних парах. Зокрема, у крові таких пацієнтів було багато цитокінів - певного виду білку, який зазвичай спричиняє запалення після хвороби чи травми.

У подальших пошуках істини, науковці переконалися, що це двобічний процес: депресія може спричиняти запалення, але й запалення, що виникло з інших причин, можливо, викликає депресію. На такий висновок наштовхнуло спостереження за хворобами, які підвищують рівень цитокінів у організмі, зокрема, артритом і раком. Пацієнти з цими хворобами часто скаржаться на депресію ще до того, як дізнаються свій діагноз. "Вони почуваються пригнічено, ще не знаючи, що хворі на рак. Це пов'язано з високим рівнем цитокінів", - каже Майкл Маес з Університету Дікіна, який одним із перших узявся досліджувати біологічне підґрунтя депресії.

Ще більше доказів з'явилося внаслідок цікавого експерименту, проведеного Наомі Айзенбергер у Каліфорнійському університеті (м. Лос-Анджелес). Вона ввела здоровим добровольцям невеличку дозу кишкової палички - замало, щоби викликати отруєння, але достатньо, щоб імунна система активізувалася й відбувся викид цитокінів. Хоча всі добровольці, заходячи в лабораторію, почувалися доволі здоровими та щасливими, протягом дня в них погіршився настрій і з'явилося багато відчуттів, характерних для депресії, зокрема самотність та відчуженість. А коли пані Айзенбергер запропонувала їм пограти в комп'ютерну гру з грошовими призами, вони менше раділи виграшу, ніж ті, кому не робили бактеріальної ін'єкції. Ці зміни також були помітні на знімках тих ділянок мозку, що відповідають за винагороду. Нездатність відчувати задоволення зветься "ангедонія" і є одним із найпоширеніших симптомів депресії.

"Еволюційне похмілля"

З еволюційної точки зору, пасивна поведінка під час хвороби має сенс, каже пані Айзенбергер: "Коли у вас інфекція, корисно уповільнитись, відсторонитися від активної діяльності й кинути сили на відновлення". Та якщо, з будь-яких причин, такий стан триватиме надто довго, це може призвести до трагічних наслідків: окрім зіпсованого настрою, запалення посилює окислювальний стрес у мозку. Окислювальний стрес, що спричиняється токсичними "вільними радикалами", може результувати у депресію сам по собі, оскільки вбиває нейрони, руйнує зв'язки у мозку й порушує сигнальну функцію на хімічному рівні. Ці зміни часто йдуть поруч із тривалими психічними хворобами й можуть посилювати їхні симптоми.

Висновок: можливо, слід подивитися на депресію у новому світлі - як на тілесну, а не лише душевну хворобу. Якщо так, то факторів ризиків різко більшає: це не лише стрес, а й багато чого іншого. Як відомо, запальним процесам в організмі сприяють куріння, алкоголізм, погана фізична форма. Цілком можливо, що до того ж списку належить і погане харчування: надмірні жири та цукор - і жирові тканини, що утворюються - теж сприяють запаленню та окислювальному стресу. І навпаки, окремі харчові елементи, такі як жирні кислоти Омега-3, цинк, селен та інші мінерали є антиоксидантами, що можуть зменшувати запалення й поглинати токсичні речовини, натомість активуючі інші, сприятливі для відновлення мозку.

Втім, виявилося не так просто довести, що це справді пояснює деякі види депресії. Хоча кілька початкових досліджень показали, що пацієнти з депресією часто мають дефіцит цинку чи інших поживних речовин і що їхні симптоми можна полегшити за допомогою харчових добавок, цим дослідженням часто бракувало надійності. "На жаль, у цій сфері переважали неякісні дослідження на малих вибірках", - каже пані Джека. Тому не можна було гарантувати, що їхні результати - не випадковість.

Та приблизно в 2010 р. увагу медичної спільноти привернули три визначні дослідження. Перше з них здійснили на півдні Європи, де лікарі відстежили особливості переходу від традиційного середземноморського раціону, багатого на морепродукти, оливкову олію та горіхи, до фастфуду, звичного у решті західного світу. Окрім серцевих захворювань і діабету, дослідників цікавив і психічний стан 10 тисяч учасників дослідження. Як виявилось, ті, хто споживав майже винятково традиційну середземноморську їжу, потерпали від депресії приблизно вдвічі рідше, ніж ті, хто харчувався шкідливою "швидкою їжею" - навіть з поправкою на рівень освіти та матеріальний стан піддослідних.

Майже в той само час британські психологи провели черговий етап "дослідження у Вайтхоллі", присвяченого здоров'ю успішних держслужбовців. Вони помітили точно те само: за п'ять років спостережень, ті, хто споживав багато жирної і солодкої їжі, страждали від депресії на 60% частіше. Нарешті, ті ж висновки підтвердила пані Джека та її тисяча австралійських добровольців. Крига скресла. "В наступні роки кількість подібних досліджень зросла експоненційно", - каже пані Джека. Можливо, найпереконливіші докази було здобуто в 2014 р. в гарвардській лабораторії Френка Гу: він дослідив прямий вплив певних харчових звичок на рівні цитокінів і депресії. Звісно, оливкова олія, листові овочі та вино послаблювали запальні процеси в організмі та зменшували ризик депресії приблизно на 40%, порівняно з "дієтою для запалення", що включає солодкі напої, вироби з переробленого зерна та червоне м'ясо.

Жива вода

Важливо навіть те, яку воду ви п'єте, - стверджує Лі Джонсон з Центру медичних досліджень при Університеті Північного Техасу. У своєму дослідженні пані Джонсон звернула увагу на психічне здоров'я мешканців західних районів Техасу - селян, що досі п'ють воду безпосередньо з колодязів. Як виявилось, ця вода багата на селен - антиоксидант, що бореться з запаленням і бере участь у проведенні мозкових сигналів. Споживачі води з колодязів з найвищим вмістом селену потерпали від депресії на 17% рідше, ніж мешканці інших районів. "Це дуже значна відмінність, - каже пан Маес. - Дивовижний результат!"

Хоч би як не інтригували нас такі знахідки, дослідники охоче визнають, що однозначності поки немає. Як каже пані Джонсон, не варто занадто узагальнювати, "адже на перебіг депресії в кожного окремого пацієнта впливає величезне число факторів". Серед них - наші гени, спосіб життя та особисті обставини. З таким розмаїттям причин і наслідків, важливо розібратися, кому аж ніяк не завадить поліпшити харчування.

У наступній хвилі досліджень науковці обіцяють прояснити деякі зі згаданих проблемних моментів. Досі більшість дослідників обмежувалась спостереженням за наявною харчовою поведінкою людей. Нині ж вони почали активно змінювати раціон і відстежувати вплив конкретних змін на психічне здоров'я. Успіх ще не гарантовано: те, що здавалося явною кореляцією в неекспериментальному дослідженні, часом розчиняється у повітрі під час експерименту - активного втручання в людське життя. Можливо, наприклад, людям, яким загрожує депресія, складніше змінити свої харчові звички, бо в їхньому житті вже й так багато стресу.

Неочікувана знахідка

І все ж, випадкова знахідка Чарльза Рейнолдса з Університету Піттсбурга дає привід для оптимізму. Працюючи з групою афроамериканців старшого віку, пан Рейнолдс тестував новий вид психотерапії. "Ці люди несуть на собі величезний тягар факторів, що спричиняють депресію", - пояснює він. Хоча в його клієнтів поки що не було депресії, він надіявся, що його методика стане хорошою профілактикою цього розладу на майбутнє. В цілях дослідження, половині групи дали рекомендації щодо харчування - прості поради про те, як їсти смачно й поживно за невеликі гроші. Пан Рейнолдс не чекав, що такі елементарні зміни матимуть цілющий ефект - він думав лише закласти підвалини для майбутньої оцінки ефективності "справжньої" терапії.

Минуло два роки, і стало ясно: відбувається щось дивне. Як і очікувалось, ті, хто проходив психотерапію, стали менш вразливими для депресії - але так само й ті, хто почав правильно харчуватись. Зміни були разючі: ризик депресії зменшився приблизно вдвічі, а настрій, у середньому, покращився. "Правду кажучи, ми дуже здивувались", - каже пан Рейнолдс. Цікаво, що контакт з членами "дієтичної" групи був мінімальним - близько десяти годинних зустрічей протягом двох років. "Це надзвичайно короткий час для результатів такого масштабу", - дивується дослідник. Результати опубліковані в Американському психіатричному журналі.

Як і пані Айзенбергер, пан Рейнолдс зауважує, що стрімку користь від змін у раціоні можна пояснити по-різному. Потенційна протизапальна дія - лише одне з можливих пояснень. Приготування корисних страв - приємний досвід сам по собі, що допомагає людям відчути більше впевненості: "Людина починає вірити, що зможе впоратись і з іншими труднощами й поводитись гідно".

Хоч би як, цей результат надихнув пані Джека на нове дослідження в Австралії. На відміну від дослідження Рейнолсда, вона вивчатиме, чи допомагає правильне харчування тим, у кого вже діагностовано депресію. Її клієнти регулярно зустрічатимуться з дієтологом, який радитиме, як максимально збільшити поживну цінність їхнього харчування. В ході цього, пані Джека регулярно братиме в них кров на аналіз, намагаючись встановити прямі зв'язки між складниками дієти, рівнем запалення, окислювальним стресом та поточними симптомами клієнтів. Якщо консультації дієтолога відчутно сприятимуть одужанню, можливо, зміни у харчуванні стануть ще одним способом лікування депресії.

Пан Рейнолдс зауважує, що цей спосіб може сподобатися тим, кому незручно звертатись по інші види допомоги. "Зміни у харчуванні можуть видатися більш прийнятними, бо на них немає такої стигми - та й обходяться вони відносно недорого", - каже він. Пан Гу погоджується, що цей напрямок надзвичайно перспективний: "Здорове харчування може не лише зменшувати депресію, а й загалом покращувати життя".

Пані Джека вважає, що давно вже час розірвати любовні стосунки з фастфудом. За деякими прогнозами, на 2030 р. майже половина мешканців США страждатиме на ожиріння - й багато інших країн не надто від них відставатимуть. "Якщо до переліку хвороб, спричинених шкідливими харчовими звичками, додасться депресія - підсумовує вона, - жодна країна не зможе дозволити собі таких видатків".

Попередження:

Зміст цієї статті розраховано на загальне інформування. Він не може замінити медичну консультацію спеціаліста. BBC не несе відповідальності за будь-який діагноз, встановлений читачем на підставі інформації з сайту. BBC також не несе відповідальності за зміст будь-яких зовнішніх інтернет-сайтів, на які посилаються автори статті, і не рекомендує будь-які комерційні продукти або послуги, згадані на будь-якому сайті. Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, якщо у вас виникають питання, пов'язані з вашим здоров'ям.