Крафтове пиво: дискваліфікація на старті

"Першолипневий прес" - так українські любителі та виробники пива називають зміни до податкового законодавства, які почали діяти на початку липня.

Серед іншого вони прирівняли пиво до алкоголю, а також запровадили багато обмежень і зборів.

Вже впродовж першого місяця дії змін стало очевидним, що для деяких учасників ринку - а надто невеликих пивоварень - вони не під силу.

Серед тих, хто постраждав, і крафтові пивоварні, які лише почали свої експерименти в Україні. Дехто з них був змушений одразу згорнути виробництво.

Пивний назад

"Зараз ми взагалі нічого не робимо. Сидимо і куштуємо чуже пиво. Це літо пройшло повз нас", - каже Олег Красносельський із запорізької пивоварні K&F.

Першу варку там зробили восени минулого року. Обсяги були зовсім невеликі - до тони на місяць (найбільші пивні корпорації в Україні можуть варити більше мільярда літрів щороку).

В асортименті - сорти пива, яке зазвичай не варять "традиційні" пивзаводи в Україні: India Pale Ale, American Pale Ale, бок, стаут.

Далі - більше, думав бровар зі своїми колегами.

"Якщо ще взимку ми будували досить амбіційні плани, то з весни ми призупинили будь-який розвиток, тому що це неможливо з урахуванням запропонованого законодавства".

Чи не найсерйознішою нормою для компаній на зразок K&F став податок розміром 500 тисяч гривень за ліцензію на оптову торгівлю своїм продуктом. Хоча це не єдина палиця у колеса:

"Запроваджено десятки інших додаткових вимог, які логічно було б застосовувати до великих корпорацій, проте вони неможливі до виконання крафтовими пивоварнями: наявність власної сертифікованої лабораторії, постійний пост Державної фіскальної служби у закладі тощо", - обурюється співзасновник львівської пивоварні "Театр пива "Правда" Юрій Заставний.

Його компанія випустила перше власне пиво у грудні 2014-го. Відтоді напої варили невеликими партіями - по 2 тисячі літрів. Враховуючи це, вважає пан Заставний, несправедливо запроваджувати для них такі ж податки, як і для компаній, чиї обсяги у тисячі разів вищі.

"Ці зміни вносили, аргументуючи потребою збільшення надходжень до державного бюджету. Але вони не працюватимуть - замість збільшення надходжень ми отримаємо зупинку роботи чи закриття сотень платників податків по всій країні", - додає пивовар.

"Малі броварні, які варять переважно якісне пиво для дорослих і там контроль серйозний, вони залишаються сьогодні взагалі без права на існування, а ті, хто варять сурогат, продаватимуть пиво так, як і продавали", - виступив на захист пивних майстрів депутат Володимир Ар'єв.

Пиво: лірика проти математики

У ПрАТ "Укрпиво" <link type="page"><caption> підрахували</caption><url href="http://ukrpivo.com/obsyag-virobnitstva-piva-ta-solodu-po-ukrayini-za-6-misyatsiv-2015-roku/" platform="highweb"/></link>, що за першу половину 2015-го загалом в Україні зварили більше 980 мільйонів літрів пива. Однак більше 95% цієї кількості виготовили кілька найбільших компаній на ринку.

"Великі гравці пивного ринку додаткове ліцензування особливо і не помітять, для них зайві 500 тисяч на рік - ніщо", - вважає пивний блогер Павло Гайдаржі.

Щодо маленьких пивоварень, то їх, за словами голови парламентського комітету податкової та митної політики Ніни Южаніної, в Україні 160. Там працюють 2 тисячі людей.

Що таке крафтове пиво і чому його виробники претендують на особливі умови?

Єдиного точного визначення цьому поняттю немає. Приміром, в американській Асоціації пивоварів вважають, що крафтовими є невеликі незалежні пивоварні, які використовують здебільшого традиційні інгредієнти, але водночас постійно експериментують зі смаками.

Також вважають, що головним мотивом виробництва такого пива є не прибуток, а творчий процес.

Кількість саме карфтових, або ремісничих, як їх ще називають, пивоварень у країні, за оцінками самих представників галузі, коливається у межах одного десятка.

Але пивовари кажуть, що це явище стрімко стає трендом і в Україні.

"Тенденція розвитку локальних незалежних пивоварень (так звана "крафтова революція") дійшла і до нашої країни, - ідеться у <link type="page"><caption> зверненні</caption><url href="https://www.facebook.com/craftbeerukraine/photos/a.1416126955376104.1073741829.1397084873946979/1453004315021701/?type=1&permPage=1" platform="highweb"/></link> нещодавно створеної "Гільдії крафтових пивоварів" до Верховної Ради. - З'являється все більше ентузіастів та експертів, відкриваються тематичні пивні заклади, локальні броварні, формується аудиторія".

При цьому попит, за словами Павла Гайдаржі, все одно поступово зростає, а деякі українські сорти вже на рівних можуть конкурувати із європейськими аналогами: "Дедалі більше людей починають цікавитися різноманітністю пивних стилів, особливо коли їх виробляють в Україні за прийнятними цінами".

"В Україні пивоварні, які найбільше відповідають назві "крафтові", перебувають у стадії пошуків та експериментів, не все у них виходить, але справа у часі і завзятості. І тут так вийшло, що держава своєю недалекоглядною політикою дала їм під дих", - каже пан Гайдаржі.

Аргументи проти

Ці пояснення не сприймають противники потурань тим, хто має справу з алкоголем.

"Здоров'я дітей і здоров'я нації важливіше будь-яких прибутків", - заявила під час обговорення можливого послаблення законодавства депутат Оксана Корчинська, назвавши усі запропоновані зміни лобістськими.

"Сумна статистика: діти до 13 років, половина дітей нашої країни вже куштували пиво", - додав парламентар Андрій Шипко.

Хоча самі власники малих пивоварень стверджують, що їхній продукт - не для дітей, оскільки він значно дорожчий за масове (у середньому 40 гривень за пляшку).

"Споживачами крафтового пива є молода прогресивна публіка, стомлена від одноманітного пива, а також більш заможні люди, готові переплатити за статус", - розповів ВВС Україна Андрій Кисіль, співзасновник Collider Brewry та Українського об'єднання пивних сомельє.

Нещодавно з третьої спроби депутати у першому читанні ухвалили зміни, які передбачають зменшення ліцензії з 500 до 30 тисяч гривень, а також низку інших послаблень для маленьких броварень.

"Ніхто з пивоварів не проти платити гроші. Але ми за врегулювання цього ринку і за диференціацію ліцензій та різних плат", - каже Олег Красносельський.

"Ми хотіли б бачити чітку і чесну схему, прозорі механізми нарахування платежів, релевантних до наших обсягів виробництва", - додає Юрій Заставний зі Львова.

В інакшому випадку, за словами представників галузі, доведеться переходити "у тінь" або шукати інше місце для своїх експериментів.

"На даному етапі ми розглядаємо відкриття власної броварні у більш приємному економічному кліматі, де приємніше відраховувати податки до бюджету країни, наприклад у Чехії", - розповів Андрій Кисіль.