ЗМІ: чи перетворять Грецію на "буферну зону ЄС"?

Ризик перетворити Грецію на табір для мігрантів, роль хакерів у геополітиці, обличчя бідності в Росії та несподівані наслідки можливого виходу Британії з ЄС - про це пише західна преса.

Греція на жертовному вівтарі

Як врятувати шенгенську зону від розпаду? Відповідь на це питання в понеділок шукали європейські міністри внутрішніх справ, однак запропонований сценарій влаштував не всіх.

План голови Єврокомісії Жана-Клода Юнкера з порятунку Європи після небаченої навали мігрантів складається з декількох елементів, один з яких, на думку Daily Telegraph, "надзвичайно тривожний".

"План передбачає призупинення членства Греції у шенгенській зоні вільного пересування й повернення перевірок паспортів для тих, їде з Греції до інших країн ЄС", - відзначає газета у редакційній колонці.

На думку видання, такий план у результаті перетворить Грецію на "буферну зону ЄС" і "тимчасовий табір для сотень тисяч нових прибульців".

Daily Telegraph зазначає, що Афіни рішуче протестують проти такого сценарію, але "ядро правління ЄС", а саме Франція, Німеччина, Бельгія, Люксембург і Єврокомісія, "готуються повністю проігнорувати" побажання меншого члена євроспільноти, аби зберегти шенгенський проект.

"Це вже не перший випадок, коли імперське єство ЄС проявляє себе. Під час фінансової кризи слабші члени на периферії, такі як Греція і Португалія, були покарані за порушення правил щодо ліміту боргу та запозичень. Ті самі правила, які Франція та Німеччина безкарно зневажали", - пише газета.

Видання додає, що пізніше ЄС натиснув на Польщу, аби країна прийняла свою частину мігрантів з Сирії, що призвело до падіння тамтешнього уряду.

"План Юнкера, згідно з яким треба пожертвувати Грецією, щоб врятувати Шенген, показує, що європейська еліта не зробила жодних висновків з тих помилок", - відзначає Daily Telegraph.

У колонці також наводиться дещо перероблена цитата з книги Джорджа Орвелла: "Всі країни рівні, але деякі рівніші за інших".

Нова зброя

У статті для International New York Times викладач Нью-Йоркського університету Марк Галеотті закликає боятися "не вбивць, а хакерів".

Автор стверджує, що результати дізнання щодо вбивства Олександра Литвиненка "не є великим сюрпризом", але з 2006 року, коли воно сталося, "російські спецслужби перейшли на дещо інші методи".

За словами пана Галеотті, вбивство Литвиненка було покликане насамперед "змусити замовкнути критиків та налякати опонентів".

"Москва зрозуміла, що в епоху інтернету й 24-годинних новинних циклів є більш безпечні методи зробити те саме", - відзначає професор.

Він пише, що "блискучі іншомовні ЗМІ, тісні ряди оплачених інтернет-тролів, хакерів і дивним чином добре профінансованих маргінальних політичних груп виконують замовлення Кремля".

Те, що від зламаних хакерами сайтів ніхто не гине, не надто великий привід для радощів, додає пан Галеотті.

На його думку, кампанія, спрямована на розділення і відвернення уваги Заходу, може бути більш руйнівною, ніж убивство.

"Кремль знає, що він переможе, якщо ЄС розпадеться на частини чи стане некерованим, або якщо європейці розчаруються в альянсі НАТО. Для цього Москва гаряче підтримує екстремістські партії, групи, які сіють розбрат, а також сепаратистські рухи на всьому континенті", - пише автор.

За його словами, кібератаки також можуть використовувати для покарання опонентів.

Пан Галеотті нагадує, що наприкінці минулого року <link type="page"><caption> атакували електронну систему українських енергокомпаній</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/01/160106_cyber_attacks_electricity_ukraine_vc.shtml" platform="highweb"/></link>, після чого 700 тисяч домівок залишились без світла.

"Цілями стають не лише іноземці. В день парламентських виборів у Росії в 2011 році скоординовані кібератаки були спрямовані на сайти більшості ліберальних медіа країни", - додає він.

На думку науковця, проблема ліберальних країн з відкритими економіками та демократичним устроєм полягає в тому, що вони в меншій мірі можуть протистояти таким атакам, адже в сучасному світі "гроші й дезінформація рухаються однаково швидко".

У певній мірі "геніальність цієї нової моделі підривної діяльності" полягає в тому, що її можна проводити на видноті, вважає автор статті.

Міраж гарного життя

Для тисяч росіян із провінції Москва перетворилась на міраж, який вже не повернути, пише французька газета Figaro.

Столиця Росії завжди приваблювала грошима, однак нині знайти їх усе складніше, відзначає видання і пропонує читачам декілька прикладів.

Одним з "численних облич бідності в Росії" автор статті вважає Олексія, який перебрався з Краснодара до Москви 15 років тому. 39-річний будівельник нині не може знайти пристойної роботи, тож був змушений залишити житло і перебратися на Курський вокзал три тижні тому. Про те, щоб повернутися в рідне місто, він навіть не думає, оскільки там ситуація ще гірша, пише Figaro.

Газета нагадує, що, за даними Росстату, в країні більше ніж 22 мільйони бідних людей, які живуть на менше, ніж 9662 рублі на місяць.

"Москва перетворилася на місце, де збираються безробітні без грошей з російської провінції. Останні займають місце мігрантів з Центральної Азії, Узбекистану та Киргизстану, які тепер намагаються залишатись удома", - пише видання.

Численні волонтерські організації допомагають нужденним, але пожертв щораз менше. Figaro цитує волонтера Ольгу Александровську, яка стверджує, що в січні їй вдалося зібрати лише 70 тисяч рублів, тож не вистачає на купівлю взуття і шкарпеток для знедолених.

"Ще одна більш непомітна ознака економічного спаду, в який заглибилася країна", - коментує видання.

Мирний процес під питанням

Можливий вихід Великої Британії з ЄС може загрожувати не лише економічним зв'язкам між країнами, а й мирному процесу в Північній Ірландії, пише Guardian.

За словами прем'єр-міністра Ірландії Енди Кенні, успіх мирного врегулювання частково пов'язаний з членством Великої Британії й Ірландії в Євросоюзі, адже це зробило можливим економічне зростання проблемного регіону.

"Гармати мовчать. Для цього знадобилося багато роботи великої кількості людей протягом багатьох років", - констатував прем'єр Кенні.

Тепер, на його думку, Сполученому Королівству варто тричі подумати, перш ніж проводити референдум про відокремлення.

Заява політика прозвучала на фоні перемовин Лондона і країн ЄС щодо умов, на яких Британія могла б залишитися членом союзу, відзначає газета.

Прем'єр-міністр Девід Кемерон очікує укласти угоду з Брюсселем у лютому.

"Як я вже говорив, якщо на столі буде хороша угода, я її прийму. Я покажу її британцям та поясню, чому це найкраще з можливого. Але це має бути правильна угода", - цитує видання Кемерона.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC