МВФ дав Путіну козир - огляд ЗМІ

Визнання офіційним боргу України перед Росією як перемога Путіна, можливе подовження санкцій проти Москви, п'ять кроків у боротьбі з "Ісламською державою", а також дослідження гостинності європейців до біженців – огляд західної преси.

Перемога Путіна?

Рішення МВФ визнати борг України перед Росією офіційним є перемогою для президента Володимира Путіна, пише Financial Times.

"Цим кроком рада директорів МВФ надала пану Путіну новий козир перед Києвом, а також створила чергову перешкоду на шляху до спасіння України коштами фонду", - пише видання.

Рішення означає, що тепер Україні доведеться щонайменше вести переговори з росіянами, щоб мати шанс все ж таки отримати черговий транш із обіцяних МВФ 17 мільярдів доларів.

Ситуація ускладнюється тим, що домовлятися доведеться на тлі посилення економічного тиску Москви на Київ. Наприклад, 16 грудня російський президент наказав призупинити дію угоди про вільну торгівлю з Україною.

Газета зауважує, що лише минулого тижня рада директорів МВФ змінила власні правила, якими заборонялося надавати екстрені кредити країнам, що не мають змоги виплатити борги іншим державам. Тоді це викликало обурення пана Путіна, і тим більш несподіваним є рішення про офіційний статус боргу.

Санкції мають бути подовжені

Західним країнам у жодному разі не можна скасовувати санкції проти Росії. З таким закликом на шпальтах International New York Times виступив Ендрю Фоксол, експерт дослідницького центру Henry Jackson Society.

Як очікується, лідери ЄС обговорюватимуть санкції на своєму саміті цього тижня. Автор побоюється, що Захід може "здати" Україну заради співробітництва з Росією у боротьбі проти "Ісламської держави".

"Якщо таке станеться, це означатиме, що Євросоюз у цілому погоджується з тим, що Росія може вторгатися на будь-які території та дестабілізувати їх, як їй заманеться. Таким чином, Росія тріумфуватиме над світовим порядком, який запровадив Захід після холодної війни. Московський авторитаризм переможе ліберальну демократію Брюсселя", - попереджає пан Фоксол.

Він зазначає, що одного тільки подовження санкцій буде недостатньо. Важливо контролювати, як працюють обмеження, і як російські організації їх обходять. До того ж, автор закликає Захід і надалі відправляти в Україну військових інструкторів, навчати українських солдатів та надсилати військове обладнання.

П'ять кроків проти ІД

Воювати з угрупованням "Ісламська держава" на п'яти фронтах – таке пообіцяли британські міністри Джордж Осборн та Філіп Хаммонд у статті для Daily Telegraph. Обговорити стратегію боротьби вони планують на засіданні Ради безпеки ООН цього тижня.

Свій підхід міністри називають всеосяжним. Його перша складова – боротьба з терористичною загрозою у власних країнах. Також вони пропонують дипломатичні кроки, аби домогтися прогресу через переговори між сирійською опозицією і урядом Башара Асада.

Третім пунктом урядовці називають гуманітарну підтримку біженців, що втікають як від ІД, так і від режиму пана Асада. На це Велика Британія вже виділила понад мільярд фунтів. Окрім того, Осборн та Хаммонд пропонують боротися із пропагандою бойовиків. П'ятою ключовою пропозицією є ізоляція ІД від світової фінансової системи.

"Ми намагатимемося домовитися про заходи, якими можна закрити ІД доступ до ресурсів, а також знайти і використати вразливі місця в їхній фінансовій мережі. Санкції ООН мають бути застосовані проти трейдерів і посередників, які сприяють незаконній торгівлі нафтою, а також торгівлі історичними цінностями, які ІД безпричинно розграбовує", - пишуть міністри у Daily Telegraph.

Негостинні британці

Британці виявилися однією з найменш гостинних націй щодо біженців. Як показало опитування ORB International, лише кожен п'ятий мешканець островів був би готовий прийняти до себе мігранта, якби мав окрему кімнату, пише Independent.

Загалом експерти опитали понад 13 000 людей у 14 країнах Європи. За результатами, тільки болгари виявилися менш гостинними до біженців – там запропонувати їм кімнату готові лише 14% опитаних. А от найбільше готових надати дах біженцям серед іспанців – 62%. У Німеччині цей показник склав 48%.

"Більшість людей у 14 країнах (57%) вважають, що ЄС має робити більше для вирішення кризи із біженцями. 40% британців хочуть рішучіших дій від ЄС, 33% вважають, що Євросоюз реагує правильно, а 27% кажуть, що варто було б робити менше. Але багато людей по всій Європі, здається, не хочуть активніших дій від своїх урядів задля вирішення кризи", - пише газета.

Тим часом, нагадує Independent, британський уряд обіцяє прийняти до 2020 року 20 000 сирійців.

Огляд підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC.