Преса: чи досяг Майдан своїх цілей?

Як розслідують події на Майдані, що вони принесли Україні, чим обернеться російське ембарго і коли знизиться вартість блакитного палива - в огляді преси за 20 листопада.

Чи має результати розслідування Майдану?

"Комсомольская правда в Украине" пише, що розслідування злочинів на Майдані проти мітингарів не принесло реальних результатів. Найгостріші запитання щодо минулих подій так і залишилися без відповіді, зазначає газета.

За словами юриста і колишнього члена парламенту Дмитра Швеця, якби було бажання, то розслідування було би завершене і винні вже відбували би покарання. "У слідства було достатньо можливостей, щоб зібрати докази", - каже він.

Видання також повідомляє, що Генпрокуратура встановила всіх 22 бійців "Беркуту", причетних до масових розстрілів учасників Майдану, але тільки четверо з них опинилися під арештом.

За словами представника Служби безпеки України Анатолія Дубліка, п'ятеро беркутівців перебувають в анексованому Криму, семеро переховуються в "ДНР" та "ЛНР", ще двоє – в Польщі і один - у Білорусі.

Своєю чергою, родичі загиблих на Майдані протестувальників в ефективності розслідування сумніваються. Гагік Нігоян, батько загиблого активіста Сергія Нігояна, каже, що вже "нікому нічого не доведеш і сина не повернеш".

На думку політолога Вадима Карасьова, розслідування революційних подій - невдячна справа.

"Революції не розслідують. Їх закривають і йдуть далі, досягають мети, а не захоплюються помстою", - цитує газета експерта.

Змінилися люди - не змінилась система?

Про те, що змінили в країні події дворічної давнини, які назвали Євромайданом або Революцією гідності, розмірковує "День".

Опитані газетою експерти по-різному оцінюють наслідки подій, але сходяться на думці, що революція своїх цілей не досягла.

За словами громадського діяча Вадима Трюхана, Революція гідності мала на меті зміну режиму, проведення системних реформ у державі, а держава досі "залишається пострадянсько-олігархічною, в якій декілька кланів мають доступ до 90% усіх ресурсів".

Публіцист Геннадій Друзенко вважає, що найкращу оцінку двох останніх років можна знайти у вислові одного голландського філософа і парламентаря: змінилися люди, але не змінилася система.

Історик Володимир Бойко погоджується з думкою, що наразі революція вплинула на свідомість громадян, а система влади не змінилася, і в результаті "регенеруються ті проблеми, проти яких виступав Євромайдан".

Своєю чергою соціолог Євген Головаха застерігає: "Третій рік після Майдану буде для влади дуже серйозним - вона нестиме повну відповідальність за свої дії".

Скільки заплатить Україна за російське ембарго

"Україна молода" розповідає, що уряд підрахував масштаби збитків унаслідок примусового обмеження експорту українських товарів до Росії.

За словами прем'єра Арсенія Яценюка, Україна провела свою оцінку можливих втрат від запровадження торгового ембарго РФ на 2016 рік.

"Наша попередня оцінка, що Україна втратить майже 600 мільйонів доларів експорту в РФ", - цитує газета очільника уряду.

Видання нагадує, що за останні три роки Україна втричі скоротила залежність від російського ринку - з 35% до 12,5%, але частка експорту до РФ лишається суттєвою.

Газета пише, що наразі підстав для того, щоб зберігати нульову ставку митного тарифу з Україною, в умовах, коли вона підтримує та ініціює антиросійські санкції, у РФ не бачать.

Але Росія поки що залишає собі шляхи до відступу і пропонує домовитися. Україна не збирається йти назустріч сусідці і називає її пропозиції неприйнятними, а сама готується пожинати плоди від угоди про зону вільної торгівля з Євросоюзом, пише видання.

Експерти стримано оцінюють ризики від російського ембарго, запевняючи, що українські виробники вже давно шукають нових ринків збуту, повідомляє газета.

Чи буде зниження вартості газу?

"Сегодня" прогнозує, що наступного тижня парламент має ухвалити законопроект про зниження ренти для газовидобувних компаній, що має призвести до зниження ціни на газ для населення.

За інформацією газети, підтримати законопроект домовилися прем'єрська і президентська фракції. Депутати готові ухвалювати документ, але нагадують: реформа у сфері енергетики складається не тільки зі зниження ренти.

На думку позафракційного депутата Тараса Батенка, реформа енергоринку також має полягати в ліквідації Національної компанії "Нафтогаз", пише газета.

Водночас експерти вважають, що в разі ухвалення законопроекту глобально проблема енергоринку розв'язана не буде. За словами екс-міністра житлово-комунального господарства Олексія Кучеренка, в Україні немає повноцінного ринку газу і регуляторів, які могли би встановити ринкові ціни.

Газета також повідомляє, що зниження ренти має відбутися з 1 квітня 2016 року.

Служба моніторингу ВВС