Два роки Майдану: євроінтеграція, Янукович і покарання вбивць

За два роки після початку Євромайдану частина прагнень та вимог протестувальників все ще не реалізована.

21 листопада 2013 року уряд Миколи Азарова <link type="page"><caption> ухвалив</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2013/11/131126_azarov_kyiv_eu_vc" platform="highweb"/></link> формальне рішення відмовитись від планів підписати Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом.

Попередні кілька місяців українська влада заявляла про намір підтримати угоду, яку готували вже кілька років і парафували за півроку до цього.

Україна виконала значну частину вимог ЄС для підписання угоди, тож очікували, що на <link type="page"><caption> Вільнюському саміті</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2013/11/131129_vilnius_29_nov" platform="highweb"/></link> Східного партнерства 28 листопада тодішній глава держави Віктор Янукович підпише документ, який підтримувала більшість населення України.

Рішення уряду, яке означало різкий розворот української влади у бік Росії, викликав обурення частини українців, і вже ввечері 21 листопада сотні активістів вийшли з протестом на Майдан Незалежності.

Потім був перший кривавий <link type="page"><caption> розгін студентів</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2013/11/131130_maidan_riots_rl" platform="highweb"/></link>, мільйонні віче, перші вбивства на Грушевського, криваві сутички біля парламенту, штурм наметового містечка за допомогою бронетехніки, <link type="page"><caption> розстріли</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/02/150213_maidan_shooting_rl" platform="highweb"/></link> на Інститутській та втеча Віктора Януковича до Росії.

Які з вимог протестувальників за два роки виконала нова влада? Як вона просуває Україну в бік ЄС? І як склалася доля команди Януковича?

Євроінтеграція – на півдорозі

Підписати Угоду про Асоціацію з ЄС, чого на початку вимагали на Євромайдані, нова українська влада змогла 27 червня 2014 року. На саміті у Брюсселі угоду підписав новообраний президент Петро Порошенко.

16 вересня 2014 року її одночасно <link type="page"><caption> ратифікували</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/business/2014/09/140916_asosiation_eu_ukraine_ratification_az" platform="highweb"/></link> Верховна Рада та Європарламент, проте її ратифікація країнами-членами ЄС ще не завершена: Бельгія та Нідерланди цього ще не зробили.

Якщо політична частина Угоди, яка передбачає наближення інститутів української влади до вимог ЄС, набуде чинності після завершення усіх ратифікацій, то економічна частина про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі має запрацювати з 1 січня 2016 року.

Взаємне скасування або суттєве зниження тарифів та мит між ЄС та Україною вже відкладали на один рік. Тоді, зокрема і через тиск Росії, мита на українські товари до ЄС скасували, проте Україні дозволили не робити симетричного кроку.

Зараз, як запевняють керівники ЄС та України, навіть попри тиск Росії, вільну торгівлю більше відкладати не будуть.

Візова лібералізація, яку могли найшвидше відчути українці, за два роки так і не стала реальністю. Україна досі не виконала антикорупційні, антидискримінаційні та низку інших вимог, тож зараз запровадження безвізового режиму у 2016 році <link type="page"><caption> під питанням</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/11/151112_ukraine_visa_free_eu_vc" platform="highweb"/></link>.

Де команда Віктора Януковича?

Колишній президент <link type="page"><caption> Віктор Янукович</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/06/150622_yanukovych_story_rl" platform="highweb"/></link> та частина його найближчого оточення покинули Україну, остерігаючись слідства.

Пан Янукович живе під Москвою та, за даними ВВС Україна, веде достатньо безбідний спосіб життя. Його старший син Олександр, який за часів президентства вважався одним з найбагатших бізнесменів країни, зараз займається справи колишнього президента.

Молодший син екс-президента <link type="page"><caption> потонув в озері Байкал</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/03/150322_obit_viktor_yanukovych_junior_vc" platform="highweb"/></link> навесні 2015 року.

Колишній прем’єр-міністр Микола Азаров також переїхав до Росії, де разом з колишнім депутатом від Партії регіонів Володимиром Олійником <link type="page"><caption> створили</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/08/150803_oliynyk_president_sa" platform="highweb"/></link> "Комітет порятунку України".

У Росію також виїхали колишні урядовці з близького оточення Олександра Януковича: Олександр Клименко, Сергій Арбузов, Ігор Соркін, Едуард Ставицький. Туди ж переїхав колишній секретар РНБО Андрій Клюєв, його брат Сергій та заступник секретаря РНБО Володимир Сівкович, якого звинувачували в розгоні студентського протесту.

Колишній міністр фінансів Юрій Колобов в Іспанії чекає на можливу екстрадицію в Україну.

До РФ переїхали відомі депутати від Партії регіонів Вадим Колесниченко та Олег Царьов, а також наймолодший бізнесмен-мільярдер часів президентства пана Януковича - Сергій Курченко.

З відомих чиновників часів пана Януковича в Україні лишилися двоє екс-міністрів юстиції - Олександр Лавринович та Олена Лукаш, які перебувають під слідством у справах про корупційні діяння, але вийшли на свободу, внісши застави.

Сергій Льовочкін, який керував адміністрацію президента чотири роки, залишився в Україні і став членом парламенту від <link type="page"><caption> "Опозиційного блоку"</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/09/140925_opposition_bloc_full_list_vc" platform="highweb"/></link>. Від цієї ж партії став депутатом ще один лідер ПР та міністр уряду Азарова Юрій Бойко.

Колишній глава фракції ПР Олександр Єфремов перебуває під слідством, але після сплати застави сидить під домашнім арештом. Ще один відомий депутат від ПР Михайло Чечетов після арешту й виходу на свободу під заставу скоїв самогубство.

Відомий заступник голови адміністрації пана Януковича Андрій Портнов також виїхав до Росії, але зумів отримати швейцарську візу й не безуспішно судиться там з Україною.

Частину активів чиновників, які втекли до Росії, заморозили як у ЄС, так і в Україні. Проте ЄС та США неодноразово <link type="page"><caption> вказували</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/10/151030_shokin_rada_vc" platform="highweb"/></link> на прогалини у роботі Генпрокуратури, які дозволяють екс-керівникам України користуватись коштами, щодо походження яких на Заході є сумніви.

Боротьба з корупцією та люстрація

Серед важливих вимог протестувальників були боротьба з корумпованими чиновниками та їхня люстрація. Останнє гасло стало настільки поширеним, що пан Янукович, тікаючи з України, заявив про намагання протестувальників "люструвати онука".

Ще восени 2014 року Верховна Рада ухвалила <link type="page"><caption> закон про очищення влади</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/09/140924_lustration_bill_sx" platform="highweb"/></link>, яким передбачали звільнення високопосадовців усіх гілок влади часів Віктора Януковича.

За даними Мін’юсту, в Україні за законом про люстрацію звільнили майже 800 високопосадовців. Частину з них звільнили з силових органів, прокуратури та міліції.

Водночас громадські активісти критикують владу за недостатньо активну люстрацію та вказують, що багато чиновників уникли її через отримання фіктивних посвідчень учасників АТО.

Під люстрацію також потрапили чиновники, які свого часу займали керівні посади в КДБ та компартії СРСР, хоча за цим критерієм звільнень майже не було.

Натомість, згідно із законом про <link type="page"><caption> декомунізацію</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/11/151030_decommunization_results_sd" platform="highweb"/></link>, який ухвалили навесні 2015 року, на державному рівні продовжилася хвиля знесення пам’ятників радянським діячам, перейменування вулиць і навіть міст. Також була <link type="page"><caption> заборонена</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/09/150911_election_communist_party_vc" platform="highweb"/></link> участь у виборах Комуністичної партії України.

У сфері боротьби з корупцією за два роки відбувалися переважно ефектні затримання чиновників на хабарах, навіть високопоставлених, як-от керівництва служби надзвичайних ситуацій, керівника служби зайнятості та кількох високопоставлених прокурорів.

Проте ці справи переважно поки що доведені до кінця не були, а їхні фігуранти виходять на свободу під застави.

Чи не єдиним випадком засудження високопоставленого хабарника став вирок керівнику департаменту матеріально-технічного забезпечення прикордонної служби Олегу Лантвойту.

У грудні 2015 року ще тільки має запрацювати незалежне Національне антикорупційне бюро, яке покликане боротись з корупцією у найвищих ешелонах влади.

Покарання за злочини на Майдані

Розслідування <link type="page"><caption> злочинів</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/11/151030_anniversary_maidan_revolution_sd " platform="highweb"/></link> та вбивств під час протестів також поки що вагомих результатів не принесло.

Розгляд справи щодо першого розгону студентського Майдану у ніч проти 30 листопада 2013 року досі розглядається Шевченківським судом Києва. Екс-голова КМДА Олександр Попов залишається в Києві та справно ходить на судові засідання, не визнаючи себе винним.

Інші підозрювані екс-високопосадовці, яким закидають наказ розганяти протест, втекли з України.

Ще кілька колишніх бійців "Беркуту", які проходять у справі, перебувають під домашнім арештом.

Розслідування справи щодо загибелі понад сотні людей на Майдані, Інститутській та Грушевського також поки не дало результатів, хоча нещодавно генеральний прокурор Віктор Шокін заявив, що слідство фактично завершене.

Начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк <link type="page"><caption> заявив</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/11/151117_prosecutor_report_investigation_euromaidan_sd" platform="highweb"/></link>, що загалом за два роки після завершення Євромайдану до кримінальної відповідальності притягнули 274 людини.

За останні півтора роки правоохоронці затримали кількох колишніх бійців "Беркуту". Але у вересні 2014 року командир роти "Беркуту" Дмитро Садовник, якого підозрювали у вчиненні 39 вбивств, втік з України. Тоді суд несподівано змінив йому запобіжний захід – на домашній арешт.

Зараз під вартою перебувають двоє бійців "Беркуту", яких звинувачують у причетності до вбивств.

Зокрема, ще з літа суд розглядає справу проти колишній підлеглих Садовника – Сергія Зінченка та Павла Аброськіна, які заперечують свою вину.

Слідство визнає, що більшість бійців "Беркуту", які могли бути причетні до вбивств, ще навесні 2014 року покинули Україну.

Головний військовий прокурор Анатолій Матіос також стверджує, що у серпні 2014 року силовики планували спецоперацію із затримання 20 колишніх бійців "Беркуту", підозрюваних у розстрілах, проте вони несподівано залишили Україну.

Також досі слідство не може дати відповідь щодо снайперів, які розстріляли частину протестувальників на вулиці Інститутській.

Заяви колишнього голови СБУ Валентина Наливайченка щодо "російського сліду" у вбивствах на Майдані поки що також офіційно не підтверджені. Хоча слідчі офіційно підтвердили закупівлю під час Майдану у Росії спеціальних гранат для розгону протестів.