Культогляд: як зустрілись Елвіс та Бітлз

Про найстарішу Біблію у світі, зустріч Елвіса Преслі і "Бітлз", нового "Коханця леді Чаттерлі" та користь сумних фільмів – в культогляді британської преси.

Побачити найстарішу Біблію

Британська бібліотека має намір позичити найстарішу Біблію у світі для експозиції Британському музею. Раніше "Codex Sinaiticus" - саме так називається книга - виставлявся для огляду у Великій Британії лише один раз, у 1990 році.

Газета Guardian розповідає про те, як ця "одна з найважливіших книг у світі", що є найстарішим викладенням на папері Нового Завіту, потрапила до Британії.

Цей скарб, датований ІV століттям нашої ери і написаний грецькою мовою, продав радянський уряд Йосипа Сталіна у 1933 році, аби зібрати гроші для втілення плану другої п'ятирічки.

Радянський Союз отримав тоді за "Codex Sinaiticus" 100 тисяч фунтів стерлінгів. Половину суми заплатив тодішній уряд Великої Британії, другу половину зібрали пересічні громадяни країни.

Легендарна зустріч

Про "одну з найзагадковіших подій в історії світової поп-культури" – зустріч Елвіса Преслі і гурту "Бітлз", яка відбулася 50 років тому, в серпні 1965-го, в голлівудському помешканні Елвіса Бель Ейр – розповідає газета Telegraph.

"Ніхто не робив ніяких фото, ніхто нічого не нотував, а спогади (учасників зустрічі. – Ред.) були щонайменше тьмяними через дим марихуани, якою "Бітлз" добре зарядилися в своєму лімузині, а згодом приправили віскі та іншими "покращувачами настрою", - пише газета.

На момент зустрічі цих "найбільших поп-зірок 20 століття" було зрозуміло, що "бітломанія" загрожувала популярності Елвіса. А відтак, "було зрозуміло, що ми більше раділи зустрічі з ним, аніж він з нами," – цитує газета спогади Рінго Старра.

Але музика зробила свою справу. "Ми ні про що не говорили, просто грали музику. Він мало говорив", - так згодом коментував зустріч Джон Леннон, для кого Елвіс Преслі був ідолом.

"Якби не було Елвіса, не було б і "Бітлз", - говорив пізніше музикант, оцінюючи вплив Елвіса на поп-культуру того часу.

Тригодинна зустріч закінчилася так само незграбно, як і почалася: менеджер Елвіса почав роздавати пакети із записами співака.

Вони ніколи більше не зустрічалися, а Елвіс Преслі навіть називав деякі пісні "Бітлз" антиамериканськими, пише Telegraph.

Новий коханець

На початку вересня ВВС покаже <link type="page"><caption> нову екранізацію</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/programmes/p030ndy7" platform="highweb"/></link> роману Девіда Герберта Лоуренса "Коханець леді Чаттерлі". Ще до виходу на екрани стрічка спричинила запеклі дебати критиків, пише газета <bold>Independent</bold>.

Переглянувши трейлер, багато хто з глядачів сказали, що новий фільм "межує з порно", а інші ж вважають, що там "немає нічого такого, що можна було б з подивом обговорювати за вечерею".

Газета розповідає, що у творі Лоуренса, який вийшов у 1923 році, йдеться про пристрасне кохання Констанції Чаттерлі і лісника Олівера Меллорса.

Після виходу в друк у Великій Британії через занадто відверті еротичні сцени і нецензурні вислови книгу забороняли упродовж 30 років.

Перша екранізація твору ВВС із Джоелі Річардсон і Шоном Біном у головних ролях, яка з'явилася у 1993 році, викликала нарікання глядачів через детальне зображення оголених тіл.

Як пише Independent, у новій екранізації будуть "і пристрасні погляди, і еротичні сцени у спальні, і сльози, і розбиті серця, а також прекрасні костюми того часу".

А виконавець ролі Меллорса - зірка серіалу "Гра престолів" Річард Мадден - так прокоментував нову екранізацію роману: "Там є секс і пристрасть, але ми не шокуємо людей так, як це зробила книга."

Independent зазначає, що у фільмі є сцена, коли леді Чаттерлі під дощем біжить до Меллорса у нічній сорочці. "Він кохатиметься з нею на подвір'ї його хатини, але їхні тіла будуть повністю прикриті одягом", - пише газета.

Поплачте у кіно

Вчені дійшли висновку, що перегляд сумного фільму, який викликає сльози, покращує настрій.

Посилаючись на результати дослідження, яке провели в університеті Тілбурга у Нідерландах, газета Guardian розповідає, що, добре поплакавши під час перегляду сумної стрічки, учасники експерименту спочатку були у стані депресії, потім їхній настрій дещо вирівнювався, а приблизно через півтори години вони відчували емоційне піднесення.

Аби довести, що добре поплакати – це корисно, вчені запропонували 60 учасникам дослідження подивитися фільм 1997 року "Життя прекрасне" про жахи перебування у німецькому концентраційному таборі і стрічку 2009 року "Хатіко, вірний друг" - про відданість собаки своєму господарю.

"Ті 32 глядачі, на яких жоден з фільмів ніяк не вплинув, не відчули жодних змін у настрої. А інші 28, хто добре поплакали, споживаючи попкорн, отримали повний спектр емоцій", - зазначає газета.

Guardian додає, що люди – єдині істоти на Землі, що здатні плакати.

Досі точно невідомо, чому ми реагуємо на деякі речі саме таким чином.

Підготувала Наталка Матюхіна, Служба моніторингу ВВС