Le Monde: чи міг Порошенко вичистити "Авгієві стайні"?

Іноземні видання пишуть про українські реформи, прохання Києва відтермінувати повернення боргів кредиторам, російський закон про небажані організації та дорогу в Італії, яка будуть вже 50 років.

Напіврозчищені "Авгієві стайні"

Французька газета Le Monde пише, що Україна опинилася в непростій ситуації через рік після перемоги Майдану та обрання нового президента.

Стара система напівдемократичної та сильно корумпованої олігархії, наближеної до Росії, була підірвана антиурядовими повстаннями кінця 2013 року.

Між тим, новий лідер Петро Порошенко є вихідцем із тої самої старої системи, вважають французькі журналісти.

"Чи міг він вичистити Авгієві стайні за рік, паралельно ведучи війну на сході країни? Відверто, ні. Він призначив парламентські вибори, які дозволили молодим проєвропейськи налаштованим і дуже активним депутатам зайти до парламенту, а також призначив керівниками економічних міністерств справжніх реформаторів. Він наніс удари по енергетичних монополіях та конгломерату "Нафтогаз", який був джерелом жахливого бюджетного марнотратства. Він врешті призначив керівника нового бюро, що має боротися з корупцією," - перераховує видання здобутки Петра Порошенка.

Разом з тим, Le Monde зазначає, що зробленого за рік недостатньо, зважаючи на виклики, що стоять перед Україною - олігархи досі мають великий вплив на економіку, корупція не викорінена, а стратегія діалогу з сепаратистами з Донбасу відсутня.

Крім того, ВВП швидкими темпами знижується - у першому кварталі падіння досягло 17.5%.

Газета зрештою приходить до висновку, що Україна надто важлива, тож ЄС має продовжувати допомагати Києву, при цьому детально вивчаючи, куди спрямовується така допомога.

Неспівставні борги

Чим загрожує інвесторам та кредиторам рішення Верховної Ради дозволити Кабміну тимчасово не виплачувати міжнародні борги, аналізує британська газета Guardian.

Видання пише, що закон був прийнятий усього за кілька днів до саміту у Ризі, де міністри фінансів ЄС мають обговорити шляхи стабілізації української економіки.

Міністр фінансів України Наталія Яресько вважає, що, зважаючи на економічні виклики, теперішній рівень державного боргу викликає занепокоєння, тож кредитори мають продовжити терміни повернення боргів для Києва та знизити ставки за кредитами.

"Переговорники з ЄС не надто бажають схвалювати перегляд українських боргів, оскільки загальний обсяг держборгу до ВВП становить 71%. Німеччині та Великобританії нині вдається давати раду з боргами у розмірі близько 80% ВВП," - пише Guardian.

Тим не менш, аналітик Ян Рендолф, якого цитує видання, вказує на те, що Україну та її співвідношення ВВП і боргу не варто порівнювати із Німеччиною чи іншими країнами ЄС.

Адже країна намагається стримати сепаратистів на Донбасі і щодня витрачає на війну близько 5 мільйонів доларів. Кредиторам варто розглядати цей випадок як особливий і піти на певні поступки, додає газета.

Придушити громадянське суспільство

Також Guardian аналізує, проти кого може бути спрямований новий закон про небажані міжнародні організації, що був остаточно схвалений Державною Думою Росії 19 травня.

Згідно з документом, генеральний прокурор може зареєструвати як небажану "будь-яку закордонну чи міжнародну організацію, яка несе загрозу оборонним можливостям чи безпеці держави, громадському порядку чи здоров'ю населення".

Тим, хто увійде до списку небажаних, буде заборонено розповсюджувати інформацію у Росії, відкривати представництва, а банки будуть зобов'язані повідомляти про їхні фінансові операції генеральному прокурору та міністерству юстиції.

"Хоча природа загрози пояснена у законопроекті досить розмито, його автори допускають, що міжнародні неурядові організації часто працюють в інтересах закордонних розвідувальних служб," - пише Guardian.

Голова Human Rights Watch у Росії Таня Локшина вважає, що справжньою мішенню закону є не міжнародні організації чи іноземні компанії, а російські групи та активісти, які з ними співпрацюють.

На її думку, документ, імовірно, був схвалений для того, щоб запобігти інакомисленню перед парламентськими виборами 2016 року.

"Думаю, закон спрямований на те, аби придушити російське громадянське суспільство, відрізати його від міжнародних партнерів, залишити їх у лімбі," - каже пані Локшина.

Сама Human Rights Watch, як і організація Amnesty International, вже назвала закон "драконівським наступом на громадянське суспільство".

Довгий шлях

Британська Independent пише про "одвічно незавершену дорогу", яка будується в Італії вже 50 років, й за словами прем'єр-міністра, її от-от мають завершити.

Багатостраждальний шлях починається від міста Салерно, що розташоване на південь від Неаполя, і тягнеться до Реджо-Калабрії на півдні країни.

Загальна протяжність дороги становить 443 кілометра. Перший відрізок дороги був споруджений ще у 1966 році, але подальше будівництво затягнулося через корупційні скандали та неналежне управління.

"Здається, що коли гангстери не витягують мільйони з кошторису будівництва завдяки непрозорим контрактним роботам, вони стежать за тим, аби дорога не заважала їм займатися іншими справами. Десь на середині шляху дорога дивним чином повертає назад. Кажуть, що розворот був зроблений на запит місцевого кримінального боса, який не хотів, щоб автострада проходила надто близько до його вілли," - пише Independent.

Та незважаючи на погане управління і корупцію, глава італійського уряду Матео Ренці поставив за мету завершити будівництво вже наступного року. Близько трьох тисяч робітників будуть працювати вдень і вночі сім днів на тиждень, аби вкластися у термін, пише газета.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC.