Порошенко з Олландом порозумілися не у всьому - ЗМІ

24 квітня українські газети пишуть про підсумки візиту президента України у Францію, занепокоєння екологів у річницю Чорнобильської трагедії, переслідування кримських журналістів та історію на телеекранах.

Необхідний візит

Газета "Сегодня" коментує підсумки візиту президента України Петра Порошенка у Францію.

За словами глави української держави, йому вдалося заручитися підтримкою президента Франції Франсуа Олланда в питанні скасування для України візового режиму з Євросоюзом. Петро Порошенко висловив упевненість, що це відбудеться вже на травневому саміті Східного партнерства ЄС у Ризі, а їздити в Європу без віз українці зможуть з 1-го січня 2016 року, зазначає газета.

Крім того, Петро Порошенко в інтерв'ю одному з французьких телеканалів заявив, що має намір провести референдум про вступ України до НАТО ще до закінчення строку своїх повноважень, пише газета.

Зі свого боку, Франсуа Олланд пообіцяв, що Франція протягом місяця ратифікує угоду про асоціацію України з ЄС, підкреслив прихильність своєї країни дотриманню Мінських домовленостей і запевнив, що не віддасть Росії авіаносці "Містраль", зазначає газета.

Проте спільну мову президенти знайшли не у всьому, зауважує газета. Не дивлячись на наполегливі висловлювання Порошенка про необхідність введення на Донбас європейських миротворців, Олланд дипломатично повідомив: "Ми не впевнені, що це необхідно".

"Такі візити Україні необхідні, як і підтримка. Але остаточні підсумки цієї зустрічі можна очікувати тільки після зустрічі Олланда з Путіним у Вірменії, анонсованої на 24 квітня", - вважає політолог Вадим Карасьов.

Занепокоєння екологів

Про те, чим загрожує розпочате торік будівництво в Чорнобильській зоні централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, пише "Комсомольская правда в Украине".

Будівництво сховища розпочалося торік, але більшість українців, як стверджують соціологи, про це навіть і не підозрюють. Так, за даними опитування, про новий об'єкт знає тільки 20% населення 100-кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної електростанції.

Більше половини жителів областей, прилеглих до зони відчуження, висловили думку, що, крім уряду, рішення про будівництво потенційно небезпечного об'єкту у 80 кілометрах від Києва мусить приймати парламент і депутати місцевих органів, повідомляє газета.

Вивчивши результати соціологічного опитування, активісти "Асоціації Зелених України" звернулися до керівників держави і відповідного відомства з вимогою залучити українців до проведення повномасштабних незалежних екологічних експертиз будівництва.

"Всі питання, які зачіпають довкілля, вплив на нього з боку людей, можливі наслідки для здоров'я людей, мають обговорюватися публічно - цього вимагає міжнародне співтовариство й українське законодавство зокрема", - вважає громадський активіст Антоніна Галкіна.

Водночас експерт Тетяна Вербицька вважає, що будівництво нового сховища - це шлях, коли рішення проблеми просто відкладають на майбутнє, а її треба вирішувати зараз, але в інший спосіб.

Політичний підтекст

Газета "Україна молода" пише, що в Криму продовжується системний тиск на незалежних журналістів.

Видання розповідає про арешт на два місяці оператора кримськотатарського телеканалу ATR Ескендера Небієва. Його затримали 20 квітня в окупованому Росією Криму в рамках "справи 26-го лютого".

"Я вважаю, що в арешті Ескендера Небієва є політичний підтекст. Це вже не перше затримання у так званій справі 26-го лютого, але співробітника ATR затримують вперше", - каже Ленур Іслямов, власник телеканалу, який припинив мовлення 1 квітня, бо йому російська влада у Криму не видала ліцензії.

У міністерстві інформаційної політики України констатують, що майже щотижня в Криму ФСБ та Слідчий комітет РФ своїми діями знищують свободу слова, позбавляючи кримських журналістів права на професію.

Затримання Ескендера Небієва у відомстві назвали одним із прикладів системного тиску на кримських журналістів, блогерів та на незалежні кримські ЗМІ, зазначає газета.

Історія на телеекрані

Про те, чого очікувати від українських телеканалів у контексті відзначення 70-ї річниці завершення Другої світової війни, газеті "День" розповідають науковці Інституту історії України Національної Академії наук.

На думку професора Станіслава Кульчицького, на українському телебаченні не вистачає практично всього, а історичні програми прив'язані до певних дат.

"Мені здається, це не зовсім правильний підхід. Треба розробляти загальну програму висвітлення нашої історії на екрані. Щоб подолати протиріччя, які є у суспільстві, зокрема щодо історії Другої світової, ми повинні розповісти людям справжню, не фальсифіковану, історію. Досі цим ніхто не займався. В Україні практично не було хорошого телевізійного контенту на цю тему", - каже пан Кульчицький.

Доктор історичних наук Тарас Чухліб зізнається, що вдалий і якісний український фільм на історичну й особливо військову тематику йому назвати складно.

"Саме тому наші громадяни продовжують мислити категоріями часів СРСР, або ж оперують недостовірною інформацією з недостовірних джерел", - зауважує історик.

На думку доктора історичних наук Лариси Якубової, лише кілька українських телеканалів спроможні на належному рівні відповідати на виклики, що постають не лише у контексті "гібридної війни", а й у контексті внутрішніх потреб українського суспільства.

"Нашої історії нема чого цуратися. Історію просто треба знати", - вважає пані Якубова.

Служба моніторингу ВВС