Тижневики: які настрої в Одесі

Українські тижневики пишуть про закони про особливе самоврядування на Донбасі, сьогодення Одеси та освітні перспективи.

Одеса, що не хоче війни

Видання "Новое время" досліджує проросійські настрої в Одесі та ймовірність "російської весни".

Протягом тривалого часу в Росії Одещину вважали однією з найбільше проросійськи налаштованих областей в Україні. Однак зараз, за словами оглядачки тижневика Христини Бердинських, все змінилося.

"Зараз нічого не нагадує про минулорічну Одесу", - каже прес-секретар місцевої самооборони та активістка Вікторія Сибір.

Якщо рік тому протистояння між проукраїнським та проросійськими силами в Одесі було відкритим, то зараз усе притихло, і в міста з’явилася новий клопіт – війна.

Сюди приходять труни з фронту, і місцеві жителі не хочуть, аби вслід за ними прийшла і війна, пояснює пані Сибір.

Повного спокою в місті немає – з кінця квітня минулого року тут прогриміло 22 вибухи, а в місто навіть ввели підрозділи Нацгвардії, аби допомогти міліції боротися з підривниками.

Поки що Одесі щастило – вибухи обходилися без жертв, пише автор.

Не зважаючи на протиріччя та різні оцінки того, що відбувається на сході України, в Одесі шукають шляхи примирення - відзначає оглядач "Нового времени".

Штучний кордон

Розмірковуючи про нещодавно прийняті закони про особливості місцевого самоврядування на Донбасі, видання "Коментарии" пише, що ситуація вже давно переросла ту стадію, коли її можна було врегулювати прийняттям постанов та нових законів.

На думку видання, це перша поважна спроба визначити межі нової України - не так географічні, як "грань між війною і миром, допустимим і недопустимим".

Яку і де лінію розмежування не проведи - необхідність вступати в соціальні зв'язки з тими, хто залишився за межею, виявиться сильніше розмежувань, пише видання.

Реалії життя на Донбасі підтверджують це на кожному кроці. Потреба в товарах і грошах, навіть потреба в спілкуванні, щодня змушують і змушували тисячі людей переходити "лінію фронту", навіть в період активних бойових дій.

Один з прикладів – "пенсійний туризм".

Видання твердить, що в даній ситуації лінія розмежування - хоч у вигляді блокпостів і пропускних пунктів - неминуче перетворюється на корупційний ресурс.

На карті провести її куди простіше, ніж обмежити соціальні зв'язки - тим більше, якщо від них залежить життя людей.

Освітнє питання

Видання "Корреспондент" поспілкувалося з міністром освіти Сергієм Квітом про майбутнє шкіл та вишів.

За словами міністра, немає чіткої кількості шкіл, які планують скоротити – де і скільки шкіл закривати вирішуватиме місцева влада.

"Місцева влада чудово знає, які є проблемні школи в регіоні, які можуть, а які не можуть нормально працювати", – каже міністр.

Щодо ПТУ, міністр називає цю систему "відголоском радянських часів та індустрії, що працювала в той час".

Міністерство ставить за мету створити новий тип освітніх закладів – регіональні багатопрофільні центри професійної освіти. Їх може бути декілька десятків, зазначає міністр.

Щодо середньої освіти, міністр розкритикував ідею безплатного харчування в школах, та зазначив, що через надмірні витрати на обслуговування системи харчування, страждає безпосередньо якість продуктів.

Також він заявив, що ідею з введенням платного навчання в 10-11 класах відкинули.

Імпортний збір

Тижневик "Зеркало недели" розглядає введення тимчасового митного збору та його можливий вплив на економіку країни.

Тимчасовий імпортний збір в 5-10% від митної вартості товарів, який, як вважають у міністерстві фінансів, покликаний поліпшити платіжний баланс, збільшити надходження до бюджету і підтримати вітчизняного виробника, насправді має інфляційні та корупційні ризики, а також ускладнює роботу експортерів, залежних від імпортної сировини, пише оглядач видання.

Приплив валюти в Україну переважно забезпечують дві галузі: сільське господарство, яке критично залежно від імпортних складових, і металургія, яка постраждала від військових дій, через що нині змушена шукати імпортні замінники сировини.

"Незважаючи на це, уряд свідомо "жертвує" імпортом, від якого так залежать експортери, вводячи нові митні збори і обмеження на купівлю валюти", - відзначає оглядач Роман Івченко.

Ще одним ризиком введення імпортного збору автор називає зростання "чорного" ринку та корупцію на митниці, які не дадуть належним чином наповнити бюджет.

В результаті, як зазначає автор, замість прибутку держава може отримати ще одну 20-мільярдну дірку в бюджеті.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС