Преса про Мінськ - дипломатія чи сила?

Українські газети пишуть про те, чи триватиме далі мінський процес після очікуваної зустрічі голів держав, як вирішувати економічні проблеми України і про гуманітарну допомогу від Великої Британії.

Мінський процес: далі буде?

Газета "День" наголошує, що на вечірню зустріч у Мінську у "нормандському форматі" лідерів Німеччини, Франції, України та Росії покладають великі надії щодо встановлення перемир'я на Донбасі і врегулювання кризи на сході України загалом.

Водночас сама Росія, на думку видання, постійно демонструє, що у своїх діях вона покладається на силу, а не на переговори, зазначає газета.

Сподівається на дипломатичне вирішення у Мінську й Україна. Так, заради конструктивного проведення переговорів, Київ попросив Брюссель відкласти чергове запровадження санкцій проти Росії, яке підготувала у понеділок Рада міністрів закордонних справ Євросоюзу, пише газета.

Засідання Ради міністрів надіслало сигнал Росії: підтримка мінського процесу, але водночас - одностайність щодо необхідності зберігати тиск новими санкціями, наголосив у Twitter голова британської дипломатії Філіп Хаммонд.

На думку заступника голови адміністрації президента України Валерія Чалого, Україна повинна зробити усе можливе, щоб уникнути замороження конфлікту на Донбасі.

"Це останній шанс, коли дипломатичний процес може досягти бажаних результатів", - цитує газета пана Чалого.

Британська допомога

Газета "Україна молода" розповідає, як представники Британії презентували комплект гуманітарної допомоги для бійців АТО.

Це вже четвертий транш, а загалом, враховуючи три попередні, Сполучене Королівство передало українським бійцям амуніції, шоломів та бронежилетів на суму майже 1,9 млн доларів, повідомляє газета.

"У ситуації, що склалася, міжнародна підтримка для України є дуже важливою, особливо актуальний переданий утеплений одяг для бійців у зоні АТО", - каже виконувач обов'язків заступника міністра оборони України з питань євроінтеграції генерал-лейтенант Леонід Голопатюк.

Окрім цього, найближчим часом від Британії очікують постачання дизельного пального та іншу матеріально-технічну допомогу, пише видання.

"Британія рішуче підтримує український уряд, тоді як країна захищає свою незалежність. І ми надалі будемо думати, як іще можемо допомогти Україні у протистоянні агресії", - цитує газета посла Британії в Україні Саймона Сміта.

Заощадити на газі

Газета "Сегодня" аналізує, що принесе українському бюджету зниження ціни на газ, викликане падінням цін на нафту.

Точної цифри газета не називає, адже поки що невідома ціна на нафту на світових ринках у лютому та березні, але, за прогнозами експерта Валентина Землянського, нафта коливатиметься у межах 60 доларів за барель, тому російський газ Україні коштуватиме 270-280 доларів за тисячу кубометрів, а то й дешевше.

"Це нормальна ціна, тому вже у квітні-травні можна починати заганяти газ у сховища, щоб до зими встигнути накопичити 16-17 мільярдів кубів, як у нинішньому опалювальному сезоні. Але поки триває війна, важко передбачити, скільки знадобиться газу промисловості, розташованій у зоні бойових дій", - цитує газета пана Землянського.

Експерт Михайло Гончар, навпаки, радить не поспішати із закачуванням газу до сховищ, адже у Європі влітку на спотових ринках можна придбати газ дешевше 200 доларів.

"Тому, якщо проводити грамотну маркетингову політику, можна заощадити до 30% витрат на закупівлях", - вважає пан Гончар.

Голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв заявив, що Україна розраховує закупити газ у середньому по 250 доларів за тисячу кубів, що дасть приблизно таку ж економію, порівняно з нинішнім опалювальним сезоном, пише газета.

Заради кредиту

Газета "Комсомольская правда в Украине" застерігає, що заради отримання державою нових кредитів, на українців чекають непопулярні реформи.

Так, за інформацією газети, у меморандумі між українським урядом і Міжнародним валютним фондом йдеться про зменшення бюджетних витрат, зокрема скорочення 230 тисяч бюджетників, збільшення у 4-6 разів ціни на газ для населення і підвищення пенсійного віку до 65 років.

На думку експерта Олега Устенка, МВФ завжди дотримується дипломатичної позиції: "Якщо у країни є великий фіскальний простір, то вона може зберігати які завгодно соціальні виплати і пільги. Щоправда, у країн, які звертаються за кредитом, усі податкові можливості вже вичерпані і все впирається в урізання витрат".

Щодо тарифів на газ, експерти вважають, що без підвищення до економічно обґрунтованих не обійтися.

"Але при цьому підвищення тарифів треба пов'язувати зі зростанням купівельної спроможності населення. Уряду доведеться розробити графік підвищення тарифів на кілька років, аналогічно з тим, який був торік", - цитує газета експерта Дмитра Марунича.

Служба моніторингу ВВС.