Іноземні ЗМІ: Україна важливіша за боротьбу з ІД

Можливі кроки Путіна, соціалізм у Греції та міфи про її борг, а також фінансова політика єврозони - в огляді іноземних ЗМІ 29 січня.

Підтримати Україну

Надати підтримку Україні у конфлікті з Росією - важливіше для США, аніж боротьба із "Ісламською державою" в Іраку, вважає американська International New York Times.

"Якщо руйнування українського демократичного експерименту та одноосібний переділ кордонів у Європі зійде з рук Путіну, кожна прозахідна країна навколо Росії буде в небезпеці", - зазначає газета.

Видання не виключає, що Володимир Путін може розпочати повномасштабну війну в Україні або напасти на країни Балтії для того, щоб підняти ціни на нафту.

"Зараз є дві людини, які найбільше впливають на ціну нафти - це новий король Саудівської Аравії Салман із великими можливостями видобутку нафти та російський цар Путін із великими можливостями створювати неприємності", - пише видання.

Соціалізм по-грецьки

Менше, ніж за 36 годин після вступу на посаду прем'єр-міністра Греції, Алексіс Ціпрас і його уряд почав приймати перші рішення щодо скасування політики економії, налякавши ринки та викликаючи подив по всій Європі, пише британська Independent.

Новий уряд постановив повернути на роботу усіх "неконституційно" звільнених працівників, відновити мінімальну зарплату у 750 євро на місяць та зупинити приватизацію державних підприємств.

Фінансові ринки погано сприйняли такі новини. Акції грецьких банків впали на понад 40% після виборів минулої неділі, вкладники зняли близько восьми млрд євро депозитів, а акції на грецькій біржі впали на 9%.

Пан Ціпрас каже, що його уряд матиме чотири пріоритети: боротьба із гуманітарною кризою шляхом забезпечення бідних їжею та електрикою, пожвавлення економіки шляхом підтримки бізнесу, перегляд умов кредитів та викорінення корупції.

"Наш пріоритет - це нові переговори з нашими партнерами для пошуку справедливого, життєздатного та взаємовигідного рішення, щоб країна змогла вийти з порочного кола завеликих боргів та рецесії", - цитує видання пана Ціпраса.

Новий міністр фінансів Яніс Варуфакіс обіцяє, що новий уряд "перегорне сторінку" помилок угоди про рефінансування та запропонує нову загальноєвропейську угоду, аби прискорити зростання економік єврозони.

"Проблема не в тому, що Німеччина, Італія або Словаччина, яка бідніша за нас, на дали Греції достатньо грошей. Вони дали більше, ніж було потрібно, але всі ці гроші кинули у чорну діру", - каже пан Варуфакіс.

Міфи сучасної Греції

Борг у 317 млрд євро, або 175% ВВП Греції, здається гігантським тягарем для еллінської економіки. Але не все так вже й погано, пише британська Daily Telegraph і розвінчує три міфи про грецький борг.

Міф №1: Вони ніколи не зможуть виплатити цей борг. Можливість виплатити борг дуже залежить від графіку платежів. Середній строк боргів у Греції зараз 16,5 років, а виплата рефінансування розписана аж до 2054 року. До того ж борг можна буде ще реструктурувати, вважає видання.

Міф №2: Греція платить зависокі відсотки. Аж ніяк, пише газета. Греція спромоглася досягти гарних умов і буде платити по кредитах набагато менше, ніж її сусіди у південній Європі.

Міф №3: Усі проблеми через цей борг. Це також хибне твердження, бо підйом економіки набагато більш залежатиме від пом'якшення бюджетних правил, пише видання.

Звичайно, зменшення боргу значно покращило б становище Греції, але у теперішніх політичних реаліях єврозони це майже неможливо, пише Daily Telegraph.

Єврозона на порозі нового втраченого десятиріччя

Голова Банку Англії Марк Карні попереджає, що Європа ризикує "згубити ще одне десятиліття", пише британська Financial Times.

Він стверджує, що для успіху єдиної валюти, держави-члени повинні бути готові прийняти політику загальних податків та витрат і дозволити більше перетікання доходів через кордони.

Міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле хоче набагато більшої централізації управління економічної та фіскальної політики в межах єврозони як передумову для будь-яких фіскальних трансфертів.

Марк Карні ж каже, що для успіху валютного союзу необхідно, принаймні деякою мірою, розподілити ризики між його учасниками.

Голова Банку Англії також вітає рішення європейського центробанку надрукувати більше євро, аби уникнути дефляції у країнах єврозони.

Огляд підготував Сергій Арсентьєв, Служба моніторингу ВВС