ЗМІ: Путін може піти на поступки в обмін на газову угоду

Перспективи переговорів президентів Порошенка та Путіна у Мілані, уроки "котлів" на Донбасі, радикальні настрої в суспільстві та один з "бранців Кремля" - в огляді преси за четвер.

Міланські переговори

Експерти, опитані газетою "Сегодня", передбачають, що під час переговорів у Мілані Володимир Путін може піти на поступки щодо конфлікту на Донбасі в обмін на газову угоду на умовах Кремля.

Видання також зазначає, що перед переговорами, як і перед зустріччю у Мінську, "традиційно активізувалися "стихійні" процеси, що дестабілізують внутрішньополітичну ситуацію - мітинги, пікети у великих містах, запеклі бої на Сході".

Усе це нагадує спроби отримати більше козирів на переговорах у Мілані, пише видання.

"Головна мета Путіна на переговорах - продовжити вихід з конфлікту на сході України, зберігши при цьому обличчя", - вважає політичний аналітик Андрій Миселюк.

"Порошенко має дуже добрі шанси домогтися нових поступок від російського президента щодо деескалації ситуації на Донбасі. Але компенсатором цих поступок може стати вирішення газового питання з урахуванням позиції Кремля. Путіну, який зазнав поразки із проектом "Новоросія", необхідно продемонструвати своїм прихильникам хоча б невелику перемогу", - каже він.

Політолог Володимир Фесенко згоден, що результатом переговорів може бути компроміс у газовому питанні, але не бачить передумов для миру на сході країни.

"Чи буде після Мілану підтримуватися перемир'я на Донбасі, наприклад, у частині створення буферної зони, - не факт. І проблема не у діях України. З одного буку, Москва імітує роль миротворця, а з іншого - їм вигідна дестабілізація у регіоні, щоб впливати на Україну", - вважає він.

Уроки "котлів"

Газета "День" пише, що українські війська не знають, як воювати в оточенні.

Судячи з повідомлень у мас-медіа та соціальних мережах, найбільші складнощі виникають із переборюванням так званої "котлобоязні", що, схоже, виникла у багатьох бійців та командирів після трагедії під Іловайськом - так видання пише про страх перед можливістю раптом опинитися в оточенні.

Повідомлення у соціальних мережах часто містять словосполучення "загроза оточення" та "нас оточують", іноді в панічній тональності, пише газета.

Випадок під Іловайськом, де загинули десятки українських військових, стався через місяць після початку операції із оточення Донбасу українськими силами. З того часу українські прикордонники та десантники часто опинялися в оточенні.

Це було закономірно, бо вони повинні були відрізати Луганськ він російського кордону та розсікти сепаратистів на частини, пише видання.

"Якщо хочеш зайти супротивнику у тил, хочеш його оточити, ти повинен знати, що будеш обов'язково оточений сам", - казав ще Семен Будьонний, повний Георгієвський кавалер, який знав про оточення та бій не з підручників, зазначає газета.

"Проте попри численні факти оточень і не завжди вдалих виходів з них, схоже, ані у генштабі Збройних сил, ані у міністерстві оборони, ані в адміністрації президента належних висновків не зробили", - пише видання.

Революції ще не було

Справжньої революції в Україні ще не було, пише "Комсомольская правда в Украине".

"Судячи з висловлювань окремих політиків, постів у соцмережах та публікацій у ЗМІ, радикалізм в Україні став оскаженілим, і ним заряджена левова частка суспільства", - пише видання, коментуючи нещодавні сутички під Верховною Радою.

Але з цим зовсім не згодний директор соціологічних програм Центру Разумкова Андрій Биченко.

"Це все наносне і незрозуміло, кому це потрібно. Хіба що для картинки телеканалам, - вважає він. - Згідно з нашими дослідженнями, радикальні настрої у суспільстві значно знизилися порівняно із зимою минулого року. Рейтинги партій підтверджують, що "крайні" зараз мають слабкішу позицію, аніж "помірковані".

Політолог Вадим Карасьов вважає, що українці нині перебувають у стані "революційної нетерплячки": "Хочуть усе й відразу, цієї миті і зараз. Стара держава впала, країна у підвішеному стані, страх втрачено. Якщо джина вседозволеності випустити з пляшки, його дуже важко буде загнати назад".

Політолог Віталій Бала теж вважає, що справжньої революції ще не було: "І треба зробити усе, щоб вона не відбулася. Хоча б тому, що на руках у людей дуже багато зброї", - каже він.

Бранець Кремля

"Україна молода" пише про одного з лідерів Української національної асамблеї, Миколу Карп'юка, який ув'язнений "у російських катівнях".

"Ще у березні, перед з'їздом УНА-УНСО, під час спланованої спецоперації ФСБ Миколу викрали та вивезли у Росію, - розповідає лідер УНСО Костянтин Вінницький. - Відтоді ми достеменно нічого не знаємо про долю Миколи Карп'юка. За різними даними, його утримували спершу у московській "Матроській тишині", згодом - етапували до Владикавказа".

Росія звинувачує пана Карп'юка у створенні озброєної групи та її подальшій участі у бойових діях у Чечні від 1994 до 2000 року.

"Микола Карп'юк - "велика риба" для російських спецслужб, справжній український націоналіст", - пише видання, додаючи, що він очолював рівненську обласну організацію Української національної асамблеї.

Огляд підготував Сергій Арсентьєв, Служба моніторингу ВВС.