ЗМІ: в Україні судитимуть заочно

Заочний суд, економічна залежність від Росії, історії з зони АТО та тіньовий ринок праці – в огляді української преси у четвер, 9 жовтня.

Кого судитимуть заочно

Минулий тиждень може стати знаковим в історії України: Верховна Рада з четвертої спроби проголосувала за закон про заочне правосуддя, пише "Комсомольская правда в Украине".

"В Україні заговорили, що повертаються ті самі скандальні "закони 16 січня", через які, по суті, і почалася революція. Політики заспокоюють. Мовляв, закон прийнято, щоб покарати колишніх чиновників і тримати корупціонерів, шпигунів та сепаратистів на короткому повідку", - пише газета.

Заочне правосуддя не стосуватиметься громадян, які не готували терактів і не влаштовували замах на державних чиновників високого рангу. Однак таким замахом можна буде вважати навіть "смітникову люстрацію". Адже вона має ознаки замаху на життя народного депутата.

"У Європі заочне правосуддя досить поширене. Наприклад, у Франції, Данії, Нідерландах, Швейцарії, Німеччині кожен десятий вирок виноситься заочно. Європейський Суд з прав людини та Рада Європи також не проти такої норми. Різниця лише в тому, що в ЄС заочна норма існує, щоб захищати права потерпілих. Наприклад, вас хтось публічно образив і не хоче з’являтися в суді. Феміда винесе вирок без відповідача", - пише газета.

Подолати залежність

Воюючи проти російських диверсантів на сході, Україна не повинна забувати про переорієнтацію своєї економіки на західні ринки. Під час воєнних дій економічна орієнтація на Росію стає фактором ризику, пише "Україна молода".

"Найбільша проблема - залежність від постачань нафтопродуктів із закордонних заводів, що забезпечуються повністю або частково російською нафтою: Мозирського НПЗ у Білорусі, НПЗ "Мажейкяй" у Литві, кількох румунських заводів, фірми Orlen із Польщі тощо. Окрім того, низка українських підприємств хімічної промисловості (наприклад, калуське науково-виробниче об’єднання "Оріана") залежать від російського експорту нафтохімічної сировини. Причому на 100%", - пише газета.

Україна має свої НПЗ, але вони застарілі і потребують модернізації, яка може коштувати як будівництво нового заводу. Тому слід розглядати варіант будівництва сучасного нафтохімічного комплексу, що вироблятиме нафтопродукти і сучасну сировину для хімічної промисловості.

"Братися за подібний проект варто, якщо у державі є в достатній кількості сировина - нафта, технічні і людські ресурси, а також налагоджено збут виробленої продукції - нафтопродуктів і сировини для нафтохімічної промисловості. В Україні немає першої умови: нафту маємо в обмеженій кількості. Але є дві наступні, яких немає у більшості нинішніх потенційних наших партнерів - є можливості і ринки", - пише "Україна молода".

Любов в АТО

АТО на Донбасі спровокувала весільний бум, пише газета "Сегодня". На війні познайомилися як мінімум десять пар, іще стільки ж хлопців і дівчат, що знали одне одного до воєнних дій, складна обстановка підштовхнула до одруження. Молоді люди говорять: війна, як ніщо інше, перевіряє міцність почуттів.

"Дуже незвичайне весілля пройшло у звільненому Слов’янську. Тут житомирський десантник Ілля Федоренко одружився на своїй дівчині Юлії. Одразу було видно, що вони люблять одне одного, розповіли працівники ЗАГСу. На церемонії не було родичів, тільки їхні друзі, також військові. До речі, молодий і молода приїхали на авто, а якісь гості - на БТР, який по місту супроводжував патруль ДАІ. Бронетранспортер прикрасили стрічками та іншими атрибутами", - пише газета.

Дуже несподіване одруження відбулося в Маріуполі. Дівчина-волонтер приїхала до міста, де разом з бійцями несли службу міліціонери.

"Я роздавала харчі, коли один молодший лейтенант раптом підійшов до мене і сказав: давай одружимося. А я йому жартівливо відповідаю: давай. І що ви думаєте? Він взяв мене за руку і повів до комбата. Той подивився на нас, як на ненормальних, і попросив не чудити на війні", - розповідає волонтер Ірина Степанюк.

Своїм чоловіком Ірина задоволена, нікого іншого поруч із собою вже не уявляє, пише газета.

"У тіні" кожен третій

В Україні стрімко зростає кількість тих, хто працює у тіньовому секторі економіки, пише газета "День". Іншими словами, п'ять мільйонів працівників мають нелегальну роботу, без законного захисту та охорони праці. У тіньовому секторі України обертається понад 200 мільярдів гривень заробітної плати.

"Податкове навантаження дедалі більше перекладають на легальних працівників, чисельність яких щорічно падає і вже становить менше 10 мільйонів. Тобто ці 10 мільйонів фактично мають забезпечити своє проживання плюс інших 35 мільйонів населення України. Такого економічного навантаження немає в жодній європейській країні", - говорить голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.

Газета "День" попросила експерта-економіста пояснити причини такого явища.

"У нас значна частина економіки не працює, бо йде війна, тож є логічне падіння виробництва. Відтак офіційне безробіття зростає, але люди намагаються влаштуватися хоч на якусь роботу, тому погоджуються на тіньові заробітки. Все в найкращих традиціях української економіки", - говорить президент "Центру економічного розвитку" Олександр Пасхавер.

Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба моніторингу ВВС