ЗМІ: про нерішучість президента Порошенка

ЗМІ пишуть про сто днів президентства Петра Порошенка, ратифікацію Угоди з ЄС та ухвалення законів про амністію і статус районів Донбасу.

Сто днів Порошенка

Газета "День" критично оцінила сто днів нового українського президента. На думку видання, Петра Порошенка, від якого виборці очікували рішучих дій, почали асоціювати із Горбачовим і Ющенком.

"Розумні, показні, вміють транслювати красиві промови. Але нерішучі, в дечому непослідовні, м'які. Як наслідок – стара система не реформується", - вважає газета.

Крім того, видання критикує кадрові рішення президента.

"Якщо призначення "своїх" на ключові посади, від Адміністрації президента до керівництва Нацбанком та Збройними силами України, можна пояснити і зрозуміти, то "відмивання" Кучми та легалізація бандитів шляхом офіційних із ними перемовин та навіть надання "особливого статусу" Донбасу не вкладається в рамки сприйняття", - веде далі "День".

Погоджується з газетою і народний депутат Олесь Доній, який вважає "символічним" прийняття законів про особливий статус Донбасу та амністію сепаратистів саме у сотий день перебування пана Порошенка в президентському кріслі.

"Прийняття цих законів символічне не лише в тому, що це збігається із 100-денним терміном перебування Порошенка на посаді Президента. Символізм у тому, що дата 16 вересня збігається з 16 січня, коли проголосували "диктаторські закони", - вважає Олесь Доній.

Втім, попри всю критику, "День" визнає, що "президенту як політику доводиться наразі йти між крапельками на розтягнутому під куполом канаті".

Що загрожує Донбасу

"Комсомольская правда в Украине" пише про "три загрози Донбасу".

На думку видання, першою є втрата роботи тисячами гірників.

Фахівці, за словами журналістів "хапаються за голову", адже понад 130 тисяч гірників можуть стати безробітними, а різка зупинка видобування вугілля може призвести до техногенної катастрофи.

"Через бойові дії вода з підземних каналів не відкачується на десяти вугільних підприємствах регіона", - повідомляють в офісі губернатора Донеччини, попереджаючи, що на межі затоплення знаходиться й чимало інших шахт.

Друга загроза – відсутність електрики та тепла у домівках через нестачу вугілля, веде далі "Комсомольская правда в Украине". Через зупинення видобування вугілля в регіоні можуть зупинитися ТЕС. Наразі енергетики вимушені шукати шляхи диверсифікації постачання вугілля з ПАР, Бразилії, Чилі.

Нарешті, через кризу у вугільній галузі "піти під воду" може й металургійна галузь, попереджає видання.

"У ситуації, коли під воду йдуть цілі підприємства-постачальники, ризики метзаводів не наважуються оцінити навіть експерти. Це означає, що під загрозою знову ж таки тисячі робочих місць", - підсумовує "Комсомольская правда в Украине".

Наука допоможе відбудувати Донбас

Національна Академія Наук України (НАНУ) пропонує відбудовувати Донбас на основі вітчизняних розробок, пише "Україна молода".

"Питання відбудови Донбасу рано чи пізно набуде надзвичайної ваги, й Академія...має своєчасно до цього готуватись", - вважає президент НАНУ Борис Патон.

На засіданні НАНУ вирішили провести інвентарізацію всіх своїх розробок, які "могли б реально та ефективно" допомогти відновити зруйновані шляхопроводи, мости, трубопроводи.

Найближчим в Академії створять групу науковців, яка опікуватиметься проблемами Донбасу.

"Група координуватиме вирішення питань, пов'язаних з участю Академії у відповідних урядових програмах, здійснення оперативних зв'язків із міністерствами", - підсумовує "Україна молода".

Як збалансувати валютні курси

Причиною чергового підвищення курсу іноземних валют є "небажання" банків продавати валюту за курсом, "рекомендованим НБУ", пише "Сегодня".

"У результаті на ринку виник дефіцит валюти, долар піднявся до 13,5 грн на міжбанку і до 14-15 грн в обмінниках та на чорному ринку", - веде далі видання.

У свою чергу в НБУ говорять про "джентльменську угоду" з банками.

"Діє джентльменська угода між НБУ та банками – утримувати курс в межах 12,5-12,9 за долар. Це допомагає стабілізувати ситуацію на валютному ринку, зберігає баланс золотовалютних резервів і прояснює курсову політику Нацбанку", - каже член Ради НБУ Юрій Полунєєв.

Він додає, що стабілізації банківської системи слід очікувати через рік-півтора, коли "закінчаться військові дії та люди знову почнуть довіряти банкам".

На думку аналітика Олександра Охріменка, деякі інструменти НБУ може вокористувати, не очікуючи на вихід із кризи.

"Важливо заспокоїти паніку вкладників. Для цього необхідно ввести валютний корідор. Умовно, на початку року НБУ ставить обмеження 13-14 грн за долар, і за ці межі гривня виходити не може", - цитує експерта "Сегодня".

Огляд підготував Ілля Глущенков, Служба моніторингу ВВС.