Преса: як Україну зустрінуть в Євросоюзі

Перспективи підписання угоди про асоціацію з ЄС та природоохоронні проблеми - в огляді української преси 19 вересня.

Історичне засідання чи номінальний крок?

Про "історичне" засідання, під час якого Кабінет Міністрів затвердив проект угоди про асоціацію за Європейським Союзом, повідомляє газета "День". І хоча сайт уряду повідомляє про проект угоди, насправді це остаточний її текст, пише газета "День".

"Учора Кабмін затвердив проект Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Цікаво, що рішення прийнято одноголосно. Одіозний міністр освіти Дмитро Табачник "переглянув" свої геополітичні симпатії? Чи партійна дисципліна після зустрічі у "Зоряному" з президентом вже не дозволяє вільнодумства?" - запитує газета.

Після затвердження у Кабміні документ піде на підпис президентові, який скерує його до Верховної Ради. Остання має ратифікувати документ за процедурою трьох читань, інформує "День".

"Сам проект угоди містить 235 сторінок, 7 розділів, 486 статей. Але є ще доповнення, додатки та протоколи. Тож у цілому основний текст Угоди складається з 900 сторінок. 80% із них становить розділ "Торгівля та торговельні питання", ще 15% - "Економічне та секторальне співробітництво", 1,4% - "Фінансова співпраця та боротьба з шахрайством", - пише "День".

Разом з тим газета нагадує, що фактично проект угоди був опрацьований ще 2011 року. Відтак Кабмін лише зробив номінальний крок, який вимагає українське законодавство. Однак в українських реаліях навіть такий крок означає багато, підсумовує "День".

Підстави для оптимізму

Назагал позитивно оцінює шанси України на підписання угоди про асоціацію комісар Євросоюзу з питань розширення та європейської політики Штефан Фюле, інтерв'ю з яким публікує "Коммерсантъ Украина".

Пан Фюле очікує, що під час Вільнюського саміту будуть підписані та парафовані угоди про асоціацію з кількома країнами-партнерами ЄС. Серед цих країн має бути Україна.

"Звичайно, я очікую цього. Ми разом з українськими колегами з грудня ретельно працюємо на тим, щоб ваша країна виконала необхідні критерії та умови і прийшла до підписання угоди про асоціацію", - говорить єврокомісар.

Підписанню передуватиме засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ, яке відбудеться 21 жовтня. Саме тоді ухвалять рішення про підписання. Поки що такого рішення немає, пояснює пан Фюле.

На запитання про вплив на підписання угоди "торговельної війни", яку Росія розпочала проти України, єврокомісар відповів дипломатично.

"Серпневі події не змінили принципів нашої взаємодії з партнерами. Бачите, для нас угода про асоціацію - це не геополітика. Це питання загальних принципів і цінностей. Але в то й же час багато в кого в ЄС з'явилося розуміння деяких важливих питань", - сказав пан Фюле.

Як зустрінуть Україну?

Підписання договору про асоціацію стає дедалі реальнішим. Оскільки підписання є лише першим кроком, після якого має відбутися його ратифікація усіма країнами ЄС, постає питання ставлення різних країн Європи до України, пише "Сегодня". На думку експерта Інституту світової політики Сергія Солоткого, у Євросоюзі, коли йдеться про ставлення до України є країни-симпатики, байдужі країни та країни-прагматики.

"Головним симпатиком України у ЄС є Польща. Це дружня до нас країна, яку ми неодноразово пізнавали у біді. Потім йде Литва і, зі змінним успіхом, Швеція. Взагалі до симпатиків можна віднести усі країни колишнього СРСР. Є держави, наприклад Люксембург та Кіпр, які в силу своєї міжнародної політики нейтрально ставляться до будь-якої країни на карті світу. Однозначно можна сказати, що антипатиків Україна не має. Є такі країни, як Німеччина і Франція, які ставляться до нас прохолодно. Але не тому, що в них інші пріоритети, а через те, що у ставленні до нас вони виходять зі своїх інтересів", - говорить пан Солоткий.

Члени колишнього соцтабору бояться експансії Росії, а Україна може стати форпостом, який відгородить їх від впливу Москви, пише "Сегодня".

"Звичайно, наші сусіди - Словаччина, Польща та Угорщина - з більшим розумінням ставляться до українців, ніж країни Західної Європи. Адже вони ближчі до нас географічно, тому між громадянами більше контактів, вони розуміють наші проблеми. Але в принципі великих відмінностей в міркуваннях про Україну серед мешканців різних країн Євросоюзу немає", - говорить експерт Центру Разумкова Валерій Чалий.

Клуб губителів природи

Київський еколого-культурний центр, очолюваний Володимиром Борейком, вивчив ситуацію із дотриманням природоохоронного законодавства в Україні. За результатами досліджень, організація склала список із десяти осіб, які своїми діями завдали найбільшої шкоди заповідникам, пише "Україна Молода".

У списку фігурують чиновники різних рангів, а також російський кінорежисер Федор Боднарчук. На думку дослідників, він під час зйомок фільму у Казантипському заповіднику завдав довкіллю шкоди на 100 000 гривень. Однак російський режисер посів лише останнє місце у списку.

Інші - а це головним чином керівники кримських заповідників - "відзначилися" набагато істотніше. Вони, зокрема, надавали дозволи на відпочинок та будівництво у заповідній зоні. На друге місце у списку потрапив голова Ради Міністрів Криму Анатолій Могильов, який у 2013 році санкціонував скорочення площі Ялтинського гірничо-лісного заповідника на 700 гектарів. А на першому місці - чиновник міністерства екології, що організував затвердження лімітів на добування у заповідниках деревини і сіна, пише газета.

"Водночас гран-прі рейтингу екологи віддали народному депутатові України Віталію Барвіненку, який є автором скандального законопроекту про відкриття полювання в заповідниках", - пише "Україна Молода".

Огляд підготував Ярослав Карп'юк,Служба моніторингу ВВС.