Іноземна преса проводить паралелі між Сирією та Іраком

Чи допоможе Брюссель Україні у протистоянні з Росією та чи досягне мети військове втручання Заходу у Сирії - в огляді іноземної преси 28 серпня.

Брюссель допоможе?

Цього тижня Брюссель втрутиться в українсько-російські відносини, пише російська "Независимая газета".

"Нещодавня тестова блокада товарів була сприйнята не лише як чергова війна Росії проти України, але і як випад проти ЄС з російського боку. Європейські політики вважають, що це припущення підтвердилося у понеділок під час переговорів прем'єр-міністрів Дмитра Медведєва та Миколи Азарова. І завтра у Брюсселі відбудеться засідання комітету Європарламенту у закордонних справах, учасники якого мають намір запропонувати заходи для захисту інтересів України", - пише газета.

Російське видання опитало українських експертів щодо перспектив України в економічному протистоянні з Росією.

"ЄС не настільки стурбований долею України, що готовий підписати угоду в листопаді незалежно від того, чи виконає Київ усі попередні умови та вимоги європейської сторони", - говорить експерт Інституту євро-атлантичного співробітництва Володимир Горбач. Удар, якого Росія завдала по українській економіці у липні-серпні, викликав не так намір ЄС будь-що допомогти Україні, як страх української влади залишитися сам на сам із Росією, вважає експерт.

Економіст Інституту публічної політики Ільдар Газізулін вважає, що Київ не може сподіватися на пряму компенсацію Європою збитків від торговельних санкцій з боку Росії та Митного союзу. Однак Україна все одно повинна робити вибір на користь Європи.

"Якісь українські підприємства переорієнтуються на інші ринки, якісь збанкрутують. Але багато інших продовжать співробітництво, бо в цьому зацікавлена російська сторона, яка би грізна риторика не лунала зараз з Москви. Європа, можливо, піде на якісь поступки. Але справа не в цьому. Головне - інтеграція в ЄС у середньостроковій перспективі означатиме для України ривок в економічному розвитку. Вибір залежить від української влади", - вважає екперт.

Спадщина Блера

Тим часом, британська преса переймається можливою військовою операцією в Сирії та наслідками, які вона може мати.

"Британія несе відповідальність за те, щоб вжити заходів і покарати морально невиправдане застосування хімічної зброї сирійським режимом навіть без санкції ООН", - цитує Independent прем'єр-міністра країни Девіда Кемерона.

Газета вважає, що слова пана Кемерона дуже нагадують риторику його попередника Тоні Блера напередодні війни в Іраку. "Перегукуючись із заявами Тоні Блера про моральне підґрунтя для війни в Іраку навіть без мандату ООН, Кемерон заявив, що застосування хімічної зброї було морально невиправданим і Британія не може цього дозволити. На відміну від Блера, він наполягає, що втручання Заходу не означатиме втягнення у війну на Близькому Сході," - пише Independent.

Газета наголошує на словах Девіда Кемерона про те, що у світі повинні існувати певні правила, і їх слід дотримуватися.

"Все, що робимо ми чи роблять інші, повинно бути законним, пропорційним та конкретним, щоб відвернути та унеможливити застосування хімічної зброї у майбутньому", - говорить британський прем'єр.

У тіні Іраку

Подібність нинішньої ситуації та тої, що передували війні в Іраку відзначає газета Guardian.

"Тінь Іраку стоїть за усіма теперішніми подіями у Вестмінстері. Відповідальність за прийняті рішення вдосконалює нашу демократію, політику та систему управління країною. Однак ані позачергове засідання парламенту, ані голосування не є самодостатніми. .... Хоча політики з усіх партій після 2003 року багато говорили про реформу британського законодавства щодо прийняття рішення про участь у воєнних конфліктах, нічого насправді не змінилося. Криза у Сирії означає, що міністри повинні негайно повернутися до цього питання. Головну роль повинні відіграти не члени парламенту, а саме рішення міністрів уряду", - пише газета у колонці редактора.

Обговорення у парламенті варіантів реакції на застосування хімічної зброї повинно переконати громадськість у наявності достатніх доказів, що цю зброю застосував сирійський режим.

"Цілком можливо, що такі докази є. На це вказує багато фактів. Однак громадськість з ними іще не ознайомили. Саме тому британці настільки негативно ставляться до британського втручання у сирійський конфлікт та до надання допомоги сирійським повстанцям навіть після хімічних атак у Дамаску", - пише Guardian.

Громадськість налаштована скептично

Прем'єр-міністр Британії переконує у необхідності військового втручання на тлі загального скептицизму щодо застосування британської військової сили у черговому закордонному конфлікті після Іраку, Афганістану та Лівії, пише британська Telegraph.

"Лунають вимоги, щоб прем'єр-міністр оприлюднив висновок генерального прокурора стосовно того, наскільки військові удари по режиму Асада будуть виправданими з точки зору міжнародного права. Тим більше, що Рада Безпеки ООН навряд чи підтримає військове втручання", - пише газета.

Пану Кемерону не вдалося переконати і лідера британської опозиції Еда Мілібенда. Незважаючи на особисту розмову, останній не підтримав силового варіанту.

"Лейбористи підтримають міжнародне втручання тільки у тому разі, якщо воно буде законним та матиме обмежену мету запобігти використанню хімічної зброї у майбутньому", - пише газета.

Зрештою, навіть якщо ударів по Сирії завдадуть, їхній ефект буде мінімальним.

"Щоб досягти рішучих змін у Сирії, необхідне втручання дуже великого масштабу. Зараз ми не можемо цього собі дозволити", - цитує газета колишнього начальника генерального штабу генерала Девіда Річардса.

Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба моніторингу ВВС.