Іноземна преса: з Волинню доведеться визначитися

В понеділок, 17 червня, іноземна преса пише про спільну трагічну історію Польщі та України, напругу в Придністров’ї, скандал із прослуховуванням на саміті G20 та репутацію британських вчених.

Волинь: трагедія чи геноцид?

За словами доктора історії Лукаша Камінського, Волинська трагедія у польсько-українських відносинах переходить з історичної у політичну площину, пише газета Rzeczpospolita. Цього року відзначатимуть 70-ту річниця етнічного протистояння на Волині, і ця тема жваво обговорюється у польському суспільстві.

За словами пана Камінського, польський парламент має ухвалити постанову про ці події, в якій би чітко було окреслено, хто був жертвою нападів, а також "знайти в постанові місце" для "справедливих" українців, тобто тих, хто ризикуючи своїм життям рятував сусідів-поляків.

Також він наполягає на тому, аби не застосовувати в постанові "евфемізмів", на зразок "трагедії" а назвати волинські події геноцидом або етнічною чисткою. За словами історика, Україна сприймає геноцид, як масове вбивство з мільйонами жертв, як у випадку з Голодомором. "Але міжнародний трибунал визнав геноцидом злочин в Сребрениці, де було 8 тисяч жертв", - цитує видання пана Камінського.

Напруга на Дністрі

У Кишиневі та Брюсселі стурбовані діями Придністров'я, яке має намір відгородитися від Молдови державним кордоном, пише російська "Независимая газета". Член молдавської делегації в Об'єднаній контрольній комісії, що контролює зону безпеки на Дністрі, Іон Ляху звинуватив у трагедії Росію і запропонував звернутися з відповідним позовом до Гаазького трибуналу.

Наталя Герман, новий міністр закордонних справ Молдови, вважає, що питання сепаратистської республіки вирішать тоді, коли Росія виведе свої війська з Придністров'я, і коли Молдова увійде в ЄС, - там дві сторони Дністра безперешкодно об’єднаються, вважає глава молдавського МЗС.

"Навіть один російський солдат з автоматом Калашникова на території Придністров'я порушує молдавську Конституцію", - каже пані Герман.

Але, на думку видання, чим голосніше звучать вимоги реформувати або зовсім ліквідувати російську миротворчу місію на Дністрі, тим більше Придністров'ї віддаляється від Молдови. Нещодавно придністровський лідер Євген Шевчук попередив:

"Не раджу нікому займатися провокаціями в зоні безпеки, тому що ми будемо їх припиняти спільно з усіма учасниками миротворчої операції в Зоні безпеки". У відповідь віце-прем'єр Молдови Євген Карпов пообіцяв: "Ми створимо механізми для збереження стабільності в регіоні і зміцнимо ті, що вже існують".

Ситуація продовжує загострюватися, пише російська газета.

У Британії прослуховують лідерів?

В Великій Британії набуває обертів скандал з прослуховуванням світових лідерів під час саміту G20 у Лондоні в 2009 році, пише Guardian. У майже десятку статей, розміщених на перших шпальтах газети, йдеться про те, що комп’ютери та телефонні розмови політиків, що брали участь у саміті, прослуховувалися Центром урядового зв’язку, спецслужбою, відповідальною за ведення радіоелектронної розвідки і за забезпечення захисту інформації органів уряду і армії.

Це стало відомо після оприлюднення секретних документів американцем Едвардом Сноуденом. З них випливає, що спецслужби Британії організовували спеціальні інтернет-кафе, де були встановлені програми для перехоплення електронних листів та моніторингу використання комп’ютерів делегатами саміту.

Також спецслужби відстежували електронні листи та телефонні розмови, зламавши безпеку смартфонів BlackBerry, які використовували учасники. За словами видання, 45 аналітиків цілодобово отримували інформацію про те, хто кому дзвонить під час саміту.

Відомості про нібито прослуховування учасників саміту з’явилися як раз напередодні саміту G8, що розпочався в Північній Ірландії 17 червня, пише газета. А це, напевне, викличе багато питань у його учасників. Всі вони відвідували саміт в 2009 році, а отже неминуча певна напруга і питання до господарів, чи повториться щось подібне цього року.

Ось такі британські вчені

Багато науково-дослідницьких закладів Великої Британії можуть бути позбавлені мільйонів фунтів фінансування через звинувачення у використанні підроблених результатів досліджень, пише Independent. У 2013 році наукові видання відкликали вже близько 500 публікацій, рекордну кількість в порівнянні з показником у 20 публікацій на рік наприкінці 1990-х років. А в квітні дослідника вперше засудили до в’язниці через тривалу підробку результатів досліджень.

Такий розвиток подій турбує уряд, адже Британія посідає друге місце за дослідженнями у світі, поступаючись тільки США, і удар по її науковій репутації означатиме втрату тисяч робочих місць. Адже міжнародні корпорації можуть вирішити, що надійніше використовувати інші країни для інноваційних досліджень. Речник об’єднання університетів Великої Британії, який головував на перемовинах з грантодавцями заявив:

"Починаючи з наступного року, британські університети будуть змушені забезпечувати стандарти згідно з умовою про надійність досліджень, аби отримати наукові гранти. Це робиться, щоби продемонструвати уряду, бізнесу, міжнародним партнерам та громадськості, що вони можуть бути впевнені у надійності наших досліджень".

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.