ЗМІ: уряд введе додаткові ввізні мита на імпортні автомобілі

Імпортні мита на автівки, українські зв’язки новообраного Папи Римського, загроза кібербуллінгу для дітей та портрет типового вітчизняного споживача в огляді української преси за 15 березня.

Мито на іномарки

Після річної затримки український уряд зважився ввести додаткові ввізні мита на імпортні автомобілі. Цей крок призведе до підвищення цін на популярні іномарки і створить серйозні проблеми для України у Світовій організації торгівлі, пише <link type="page"> <caption> "Коммерсантъ Україна"</caption> <url href="http://kommersant.ua/doc/2146001" platform="highweb"/> </link>.

Ще рік тому Євросоюз і Японія попереджали Україну про неприпустимість необґрунтованого протекціонізму, і їй навряд чи вдасться уникнути торговельних суперечок і судових розглядів, вважають експерти. Аргумент про засилля імпорту теж не витримує критики, адже ввезення автомобілів в Україну, навпаки, знизилося за 2009-2010 роки на 71,5%.

Українські імпортери іномарок теж незадоволені. Вони кажуть, що протягом місяця можуть навіть згорнути свою діяльність в Україні. В будь-якому разі, в першу чергу постраждає рядовий споживач автівок малого й середнього класу, якому доведеться платити на 10-15% більше.

Представники вітчизняного автопрому теж не в захваті від рішення уряду - щоправда, з іншої причини. Вони розраховували на вищі мита і вважають 13% підвищення напівзаходом.

"Держава йде в правильному напрямку, але ці заходи не захистять місцевий автопром, а лише виведуть його на рівні умови з імпортерами, - заявив" Комерсанту "голова правління ЗАЗу Микола Євдокименко. - Однак для створення повноцінного конкурентного середовища необхідно вводити утилізаційний збір, аналогічний тому, який діє в Росії".

"Близький" папа

Близькі стосунки з новим Папою Римським дають українським греко-католикам підстави сподіватися на швидке отримання Українською греко-католицькою церквою (УГКЦ) патріаршого статусу, пише <link type="page"> <caption> "Україна молода"</caption> <url href="http://umoloda.kiev.ua/number/2240/161/79757/" platform="highweb"/> </link>.

Новообраний Папа Франциск починав своє сходження на римську вершину під настановами українського греко-католицького архімандрита, єпископа й ректора Української папської малої семінарії в Римі Степана Чміля.

"Він добре знає ситуацію в Українській греко-католицькій церкві", - розповів газеті про нового папу предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав.

Пріоритетним завданням для УГКЦ тепер стане отримання для церкви статусу патріархії, чого українські греко–католики добиваються ще з часів кардинала Йосипа Сліпого, який, узявши в 1975 році титул патріарха УГКЦ, потрапив у немилість до Риму, пише газета.

Отримання більш високого статусу зробить УГКЦ більш самостійною і стане логічним завершенням розбудови церковної структури, але не є панацеєю, вважає релігієзнавець Орест Вільчинський.

"Важливо, що Франциск добре знає про Україну, а отже, приділятиме тим процесам, які відбуваються всередині держави, чималу увагу", - відгукнувся про нового папу доктор морального богослов’я отець Ігор Бойко.

Інтернет-цькування

Газета <link type="page"> <caption> "Сегодня"</caption> <url href="http://www.segodnya.ua/" platform="highweb"/> </link> попереджає українських батьків, що, спілкуючись у соцмережах, їхні діти можуть легко стати жертвами кібербуллінгу.

"Це поняття включає розміщення погроз у мережі інтернет, розповсюдження пліток та компрометуючих фото. У такий спосіб кібернасильники тримають свою жертву-дитину під контролем. Можуть шантажувати й навіть довести до самогубства", - каже директор департаменту консультативної підтримки національних гарячих ліній центру "Ла Страда Україна" Ірина Мідловець.

Кібермисливці, або як їх ще називають, грумери, шукають дітей, котрі переживають якісь особисті проблеми, й намагаються стати їхніми "друзями". Добре знаючись на дитячій психіці, грумери починають маніпулювати дитиною й використовувати у своїх цілях.

"Найчастіше грумери "приятелюють" доти, поки не отримають того, чого прагнуть (як правило, сексуального контакту), після чого втрачають зацікавленість у своїй жертві", - каже юристка центру Валентина Мудрик.

Втім, найпоширенішим видом кібербуллінгу є цькування дітей одне одним, продовжує "Сегодня". Дитині, на яку в інтернеті є "компромат", не сховатися ані в іншій школі, ані в іншому місті, попереджає Ірина Мідловець. "Тому що перше, що роблять школярі, коли до них у клас приходить нова людина, - "пробивають" його по всіх соцмережач. І все починається знову."

Що ж робити батькам жертв кібербуллінгу? Експерти радять зберігати спокій, максимально підтримувати дитину та приділяти їй якомога більше часу. "Головне – показати дитині, що ви її любите й не сердитесь за її вчинок," - каже психолог Олена Кривуляк.

З "нашого " - лише шкарпетки

У всесвітній День захисту прав споживачів газета <link type="page"> <caption> "День"</caption> <url href="http://www.day.kiev.ua/uk" platform="highweb"/> </link> з’ясувала, як виглядає пересічний український споживач.

Опитування продемонструвало великий вплив стереотипів на вибір вітчизняних покупців. Так, вони впевнені, що вітчизняний одяг має погану якість, а європейський бренд – це круто. Також більшість українців переконані, що одяг і взуття на наших полицях - переважно з Китаю. Крім того, головним чинником, що впливає на вибір товарів, є думка друзів чи знайомих, а зовсім не реклама.

Прийшовши до крамниці, типовий українець спочатку звертає увагу на ціну, і лише потім - на якість та виробника. Цікаво, що критерієм екологічності та впливу на здоров’я українські споживачі переймаються в останню чергу.

Згідно з опитуванням "Дня", українці надають перевагу одягу від білоруських та турецьких виробників та взуттю від російських та європейських брендів. Втім, патріотичні українці підтримують і вітчизняного товаровиробника – більшість опитаних купує лише українські шкарпетки.

Що стосується харчування, то українці переконані, що 100% натуральний продукт можна купити лише в бабусі на базарі або у баночці з маркуванням країн ЄС. Цікаво, що при цьому українські споживачі або не хочуть, або, найвірогідніше, не знають, як читати інформацію на упаковці стосовно домішок, емульгаторів та барвників.

<italic>Огляд підготували Геннадій Кот, Ілля Глущенков, Служба моніторингу ВВС</italic>