Офшор для президента: що кажуть фахівці

Президент Петро Порошенко заявив, що пояснення щодо звинувачень у створенні офшору, які пролунали на його адресу, нададуть уповноважені на те юридичні та консалтингові компанії.

"Я перша посадова особа в Україні, яка серйозно ставиться до декларування своїх статків, сплати податків і питання конфлікту інтересів, які вирішую в рамках українського законодавства та міжнародного приватного права. Ставши президентом, я відійшов від управління активами, доручивши цю справу відповідним консалтинговим та юридичним компаніям. Очікую, що вони нададуть вичерпні пояснення для української та міжнародної преси", - написав президент у Facebook та Twitter.

В оприлюдненому 3 квітня журналістському розслідуванні йдеться про те, що Петро Порошенко був клієнтом юридичної компанії Mossack Fonseca, яка створила для нього офшорну компанію на Британських Віргінських Островах.

Фахівці, з якими спілкувалася ВВС Україна, оцінюють ці факти, а також можливі наслідки скандалу, спричиненого оприлюдненням так званих "Panama papers".

Олександр Пасхавер, директор Центру економічного розвитку

Реєстрація компаній в офшорах - типова практика для багатьох світових компаній. Вихід в офшори це, висловлюючись дипломатично, раціоналізація сплати податків, а також питання безпеки в багатьох країнах. Тому офшорна практика дуже поширена. Тому казати, що це незаконно, можна лише у випадку, якщо ідеться про порушення національних законодавств.

У скандалі, який стосується України і президента Порошенка, я не чув жодного разу, щоб хтось казав, що дії керівництва компанії "Roshen" незаконні. Робиться акцент на моральності таких дій. Я думаю, що якби ішлося про порушення закону, то саме це було на перших місцях усіх повідомлень.

Щодо України, то сам факт тотального використання офшорних зон свідчить про те, що такою є потреба бізнесу. Бізнес завжди поводиться ефективно і спрямований на отримання максимального прибутку. Закони обмежують його у цих діях, і якщо вони дуже жорсткі, бізнес з країни йде. Думаю, що українська дійсність вкрай несприятлива для бізнесу, і у цьому, на мою думку, полягає головна причина "офшорної лихоманки".

Прочитав один коментар в інтернеті, який, як я вважаю, цілком відповідає дійсності. Як висловлювався один із дописувачів, усі найбільші компанії світу практикують реєстрацію частини бізнесу в офшорах і те, що це зробив "Roshen", свідчить лише про те, що його керівник - не якийсь Робін Гуд, а діє в рамках загальносвітових тенденцій.

Але я би звернув увагу на те, що критика президента має дві складові. Перша пролягає у тому, що люди хотіли би, щоб президент, якого вони обирали, був кращим і моральнішим, аніж вони самі. А друга складова - це політичний підтекст звинувачень на адресу президента.

Я висловлю несподівану і непопулярну думку, але, на мій погляд, така критика пояснюється тим, що реформи у секторі боротьби з корупцією, хоч повільно і непослідовно, але підійшли до тієї межі, коли вони стали небезпечними для олігархічного класу. Маю на увазі не десятку найбільших власників, а сотні тисяч маленьких монополістів, котрі кожен на своєму місці створює штучні монополії.

Політична криза, якщо вона розгортатиметься далі внаслідок скандалу, призведе до зупинення антикорупційного руху. Я не знаю, чи є якісь організовані і сплановані дії проти влади у цьому напрямку, але я бачу, що є ті, кому було б вигідно зараз зупинити реформи. Тому тут важливі не лише факти, але й акценти, що розставляються.

Олександр Савченко, ректор Міжнародного інституту бізнесу

Для чесного бізнесу офшор - це, звісно, добро. Природно, що компанії, реєструючи там свій бізнес, тікають від великих податків, що їх встановлюють у країнах. У деяких з них ці податки ще й розкрадаються чиновниками. Багато бізнесменів, котрі реєструють компанії в офшорах, є меценатами, благодійниками дуже великих проектів. Офшори для чесного бізнесу - нормальний інструмент, який, окрім іншого, стимулює держави зменшувати податки.

Якщо людина займається бізнесом, вона має усі права використовувати будь-які легальні, законні методи для мінімізації оподаткування і покращення умов для ведення бізнесу.

Однак непоодинокі випадки, коли ці схеми для виведення капіталу чи уникнення від оподаткування своїх доходів використовують чиновники в корисливих цілях. Такі компанії "чомусь" отримують перемоги на тендерах і мають інші преференції.

Якщо підозри є щодо президента, то розслідування може здійснюватися лише у рамках процедури імпічменту, але в Україні немає відповідного законодавства.

Чи можливе розслідування стосовно усіх посадових осіб України, про яких згадується у міжнародних документах? Це те саме, що запитувати, чи я вірю у те, що в Україні зміниться система державної машини і до влади прийдуть технократи. Всі бачили, яка шалена атака була на претендентів, не пов'язаних зі старою системою.

Коли йдеться про державних чиновників вищого рангу, розслідувати такі справи мають незалежна прокуратура, незалежні судові органи, як це було в Італії, коли прокурори розслідували справу прем'єр міністра Сільвіо Берлусконі. Завдання держави створити такі інститути, які б діяли однакового для всіх, включно із високопосадовцями.

Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби України

Це світова тенденція, багато років поспіль бізнес користувався у легальний спосіб офшорними компаніями для зменшення податків.

Але держави останні десятиріччя ведуть боротьбу із цим. Тому що це спотворює конкуренцію в країні, адже офшорними юрисдикціями могли користуватися лише великі компанії. В Україні це взагалі яскраво виявляється. Малий бізнес цим не займається, увійти в офшори не може, тому має платити все. А великі компанії легалізували свою несплату податків, виводячи гроші в офшори. Це тривало десятиліттями у всіх країнах світу.

Уряди почали з цим боротися, бо виведення грошей в офшор - це ухилення від певного соціального договору: зменшуючи свої податки порівняно зі своїми конкурентами, вони зменшують соціальні можливості держав.

Зараз існують два напрямки: перший - офшори мають залишатися, хоча прихильників такого напрямку в державних органах влади більшості країн майже немає. Другий - не може бути такого спотворення конкуренції, зменшення обов'язків бізнесу перед суспільством. Адже не державі, а в першу чергу суспільству платяться податки, тому мають діяти однакові правила для усіх.